Виникнення писемностi та iсторiя кодування iнформацii
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
Роздiл 1
- Виникнення писемностi та iсторiя розвитку письма.
- Способи та засоби документування.
- Кодування iнформацii та класифiкацiя знакiв.
1.1 Писемнiсть виникла на певному етапi розвитку людства, коли продуктивнi сили i суспiльнi вiдносини почали досягати певного, досить високого рiвня. Цей рiвень, за висловом Ф. Енгельса: тАЮПочинаСФться з плавки залiзноi руди i переходить у цивiлiзацiю в результатi винаходу буквеного письма i застосування словесноi творчостi.тАЭ
Причини, що зумовили появу писемностi, всюди були бiльш-менш однаковi. Письмо, що передаСФ звукову мову, зявляСФться в пенрiод формування держави. Але рiзнi народи не одночасно досягали однакового рiвня суспiльного розвитку, тому писемнiсть зявляСФться в рiзних народiв в рiзнi часи. Щоб зрозумiти, вивчити шлях розвитку тiСФi чи iншоi писемностi, треба знати iсторiю народу , який ii створив.
[Наприклад египетська писемнiсть, яка виникла десь у глибинi IV тисячолiття до нашоi ери, спочатку була пiктограiчною, тобто малюнковою. тАЮПiд час виникнення египетськоi цiвiлiзацii перша писемнiсть, яка почала вживатися, полягала.. у простому замальовуваннi предметiв, тАЭ писав Шампольйон . 6ст.83]
На свiтанку розвитку будь-якоi культури найпершим i найбiльшим ii досягненням СФ народження писемностi, всюди, - на будь-якому континентi , у будь-якiй краiнi, - першим способом закрiплення думки на вiдстанi : в часi, перим способом обмiну й збереження знань та досвiду людей був малюнок. Так i було в РДгиптi.
У пiктограмi кiлькiсть знакiв залежала вiд фантазii людини, що ii малювала, вiд ступеня i тАЮмалюнковоi говiркостiтАЭ. Але на початку III тисячолiття до нашоi ери в РДгиптi становище змiнюСФться. Кiлькiсть знакiв обмежуСФться, звужуСФться значення кожного окремого зображення , стандартизуСФться iхня форма. Кожен знак тепер точно означаСФ певне слово. Оскiльки цей вид писемностi передавав не лише назви предметiв, а й цiлi слова, поняття , iдеi, його називають iдеографiСФю. РЖдеографiя - перехiдний ступiнь вiд пiктографii до звуковоi, мовноi графiкi.
[Пiктографiя - це недосконала система, яка поступово упорядкувалася, майже повнiстю змiнилася тiльки пiд впливом прогресу людського розуму свiй характер i утворила ... iСФроглiфiчне письмо 6 ст. 86]
1.2 З далеких часiв дiйшли до нас рiзнi види документiв, за допомогою яких ми пiзнаСФмо iсторiю своСФi краiни, ii героiчне минуле, зясовуСФмо особливостi побуту народу, правовi форми та етичнi норми взаСФмовiдностi мiж суспiльством i державою, мiж окремими особами, знайомимося з культурою становлення письмового мовлення.
До появи письма для оформлення мiжплемiних договiрних вiдносин, а, також, для полегшення запамятовування предки використовували палицi iз зарубками. Щоб закрiпити договiр чи торгiвельну угоду, наприклад, записки про взятий борг, на палицi робились зарубки, а потiм ii розрубували впродовж . Кожен брав собi по половинi. При поверненнi боргу половинки складали разом i перевiряли правильнiсть розрахункiв. Наскельнi малюнки та написи виконували примiтивними iнструментальними знаряддями ( камяними секирами, довбнями ) на рiвних камяних брилах.
З появою писемностi виникаСФ необхiднiсть складати документи. ВважаСФться, що необхiднiсть в укладненнi рiзноманiтних документiв (угоди, договори, тестаменти) i зумовила появу писемностi як засобу фiксацii i збереження державноi i приватноi документацii. Так, знайденi пiд час праскопок бiлая м. Сузи в 1901р. французькими вченими на поверхнi камяного стовпа клинописнi тексти були законами, що належали вавилонському царевi Хаммурапi, який правив з 1792 по 1750р. до н.е. Фiгура бога солнця Шамаша над текстом начебто затверджувала закони i дозволяла царевi творити вiд його iменi суд над усiма своiми пiдданими. Всьго було близько итрьох сотень законiв i всi вони, за заявою Хаммурапi, захищали слабкого вiд сильного.
1.3 Важко переоцiнити внеск вавилонян i ассирiйцiв та iнших шумеро-аккадських предкiв у культуру документування. По-перше, це винайдення письма. Вавилонське клинописне письмо, а точнiше шумерське, з якого воно розвинулось, - найдавнiше у свiтi. Використовували його у рiзних видозмiнах протягом трьох тисяч рокiв, тобто досше нiж сучасний латинський алфавiт. Цим письмом користувалися народи вiд Вiрменських гiр до Перськоi затоки, вiд РДгипетського моря до кордонiв РЖндii. Саме в Месопотамii виник перший великий теоретично-фiлософський твiр тАЮСказання про ГiльгамешатАЭ. Тема цього документа - пошуки людського безсмертя, яке можна здобути лише корисними для людства справами сягають справжньоi фiлософськоi глибини i забезпечують йому почесне мiiе серед найвизначних робiт усих часiв i народiв.
Сторiнки iсторii, на жаль, i доси ряснiють тАЮбiлими плямамитАЭ. Навiть, про те , що вже , здаСФьбся, вивчене, iнколи ховаСФ чимало цiкавих таСФмниць.
1.4 Вивчення слов янськоi писемностi почалося давно. Х сторiччям датуСФться перша фiлологiчна ровiдка зцього питання тАЮСказання про письменатАЭЧорноризця Храбра. Довгий час вважалося, особливо наполегали на цьому буржуазнi iсторики, що нашi предки, схiднi словяне, одержали писемнiсть тiльки пiсля 988 року, пiсля хрещення Русi. Тодi до них прийшла, писемнiсть богослужбовi книжки, написанi тiСФю словянською абеткою, яку 863 року створили вченi просветителi Кирил та Мефодiй.
З Болгарii та Вiзантиi у Кiiвську Русь приходило свого часу чимало книжок, насамперед релiгiйних. Але не писемнiсть не iспортни?/p>