Виникнення писемностi та iсторiя кодування iнформацii
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?рiшня сторона знаку - це його значення. Цим вiдрiзняСФться вiд iнших матерiальних знакiв.
Мiж знакам i означаСФмим предметом, як правило, немаСФ спiльностi. Зв язок мiж знаком i предметом виконуСФ людина. Люди в юагатьох випадках условлюються у тих або iнших знакiв i знвкових систем. Знак використовуСФться для передачi i зберiгання iнформацii, використовуСФться засобом комунiкацii. РЖ тому значення знакiв повинно бути зрозумiло усим учасникам комунiкацiйного процесу. Доки знаки не зрозумiлi (не розшифрованi) реципiСФнтом, повiдомлення не може бути сприйнято, а , значить, документ, не може зробити свою сущну функцiю бути джерелом iнформацii i засобом комнiкацii.
Знак iснуСФ у певнiй знаковiй системi. Будучи вилученим з неi, вiн може втратити або помiняти своСФ значення.
Класифiкацiя знакiв - це iх перегрупування за певними ознаками.
РЖснуСФ багато класифiкацiй знакiв, розроблених у семiотицi. И. С. Пiрс видiлив знаки копii, знаки ознаки i знаки символи.
Знаки-копii це вiдтворювання, репродукцiя, бiльш-менш схiднi с означуСФмим (фотографii, фiльми, картини, знаки пiктографiчноi писемностi).
Знаки - ознаки повязанi з вiдтворюваними предметами , як подiя зi своiми причинами (те. що iнакше називаСФться симптомом, прикметами i т.д.)
Знаки-символи у силу заключеного у них наглядного образу використовуються для вираження деякого, часто дуже злачного iвидхильного змiсту (наприклад, зображення стародавньогрецькоi театральноi маски, як символ сучасного театра.) Слово тАЮсимволтАЭ вживаСФться i просто у змiстi тАЮзнактАЭ. Оскiльки у документоведенi викоритовуеСФться поперед всього знаки, яки можуть виконати роль засобу обмiну документноi обмiну iнформацii мiж людьми, найбiльш прийнятною СФ iх групiровка за характером походження i формою iснування, розробленою С.Г. Курмиловим та А.В. Соколовим.
Розрiзнябть знаки мовнi i немовнi.
Знак мовний - одиниця мови (людина, слово, словосполучення, пропозицiя), яка слугуСФ для позначення предметiв або явищ дiйсностi, а також вiдношення мiж елементами мови у тiкстi. Знак мовленевий двостороннiй, вiн складаСФться з позначающого та позначаСФмого.
До немовленнСФвих знакiв вiднесенi символи, товарнi знаки, музейнi експонати, фотографii, звуки порiд, iсторичнi релiквii, також знаряддi працi, архiтектурнi памятники.
Частише всього серед немовленневих знакiв використовуються знаки зображення iснуючих або условних об "Всемирные торговые организации и Украинское ожидание реальной перспективы вступления"СФктiв, якi мiстять iх схематичне позначення. Вони подiляються на знаки тАЮпiкчеритАЭ, виробленi i речовини.
Знаки - тАЮпiкчеритАЭ (вiд англiйського тАЮpiktureтАЭ - картина, малюнок, кiнофiльм, кадр хз фiльму ) це витвiр живопису, у тому числi графiки, художньоi вишивки, художньоi рiзьби по дереву, металу, фотографii (включаючи кiнофiльм). РЗх прийнято називати iконiчними (тобто знаками зображення) До них, крiм обСФктiв живопису, якi фiксують на носii, можна вiднести i скульптуру, хоча вона СФ речовим знаком.
Емблемнi знаки рiзноманiтня емблематика (аоена, спортивна, торгово-фiрмова, мiфологiчна, дорожна i т.п.)
Знаки речовий (трьохмiрнi) це скульптура, макети, моделi виставок, музеiв i т.п. Серед них - рiзноманiтна (у бiльшостi обрiдова) речоiинна символiка, яка позначаСФ рiзнi поняття (хлiб i сiль знак привiтностi та дружби, кiльце на четвертому пальцi людина жоната i т.п.) Таким чином, iункцiя i значення знаку належать окремим предметам у конкретнiй ситуацii. Це вiдноситься до субСФктiв експозицiй музеiв, зоопаркiв, ботанiчних садiв, виставок i т.д. Розгляд таких обСФктiв , як носiiв визначеного знака повiдомлення можливо тiльки у межах самой експозицii.
Вилучений з неi предмет втрачаСФ свiй знаковий статус (хлiб на столi поза обрядом зустрiчi дорогих людей або сiльскогосподарчоi виставки не фiксуСФ нфякоi соцiальноi iнформацii.)
Форма знака - символа може бути рiзною: буква, цифра, отверстiСФ, точка, лiнiя, рельСФф та iншi спецiальнi знаки або коди. Вони створенi для фiксування i передачi соцiальноi iнформацii. Одни з них подбнi зображеному, други несуть цiлевий характер i не схожi на вiдображаСФмий предмет або явище.
Першi створюються за допомогою бiльш-менш чiткого копiювання реальних обСФктiв або явищ. Вони несуть iконiчнi немовленевi знаки, подiбнi за формою назначаСФмим обСФктам.
Це малюнки, фотографii, кiнофiльми, вiдеофiльми. На вiдмiну вiд iконiчного, знак-символ не повинен мати схожостi з тим предметом або явищем, яке вiн позначаСФ. Для того щоб зрозумiти (розшифрувати) iнформацiю, людина повинна заздалнгiдь вивчити значення знаку. До документiв, використовуючи мовленневи знаки условнi позначення, вiдносяться вербальнi (словеснi) документи (книги, брошури, журнали, газети, бюлетенi i т.д.) i iдеографiчнi документи (географiчнi карти, ноти, креслення).
Список лiтератури
- А. Н. Диденко тАЮСучасне дiловодствотАЭ
- С.В. Глущик, О.В. Дияк, С.В. Шевчук тАЮСучаснi дiловi паперитАЭ.
- Ю.РЖ. Пляха тАЮУправлянське документуваннятАЭ
- В.Н. Синков тАЮДелопроизводство и менеджменттАЭ 185 ст.
- Н.Н. Кулiнаренко тАЮДокументоведениетАЭ 459 ст.
- Паола Упивська тАЮНевмирущi знакитАЭ 156 ст.