Виникнення писемностi та iсторiя кодування iнформацii
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
? товар, i завезти ii не можливо Писемна система народжуСФться на певному етапi розвитку суспiльства, коли вона стаСФ для цього суспiльства необхiдною.
У Давнiй Русi , ще до ii хрещення, суспiльнi вiдносини досягли такого рiвня розвитку, що без писемностi Русь не могла обiйтися i тому на терiторii, де жили схiднi словяне , археологи не раз натрапляли на предмети, вкритi таСФмничими, iСФроглiфiчними знаками. РЖ часом цi знаки дуже складалися на лiтери якогось невiдомого нам алфавiту. Можливо, це не знаки, а лiтери кiлькох окремих абеток. Ними користувались рiзнi словянськi племена, коли в них зароджувалася державнiсть, розвивалася торгiвля, зявилися першi паростки дипломатичних стосункiв.
Також було створено кирилицю та глаголицю.
Кирилиця складалась з сорока трьох писемних знакiв, вона мала всi лiтери, потрiбнi для передачi звукiв старословянськоi мови. Навять бiльше, нiж потрiбно. Зайвi знаки протягом ХVIII-XX сторiч були вилученi за словянських абеток.
Глаголиця мала сорок лiтер. РЗхня форма дуже складна й химерна. Якщо уважно придивитись, деякi знаки глаголицi схожi на перкинутi або перекрученi лiтери кириллицi. Тiльки ще й ускладненi, прикрашенi завитками та кружальцями .
В Х сторiччi, у Болгарii народжуСФться нова, зручнiша абетка, - прямий нащадок вiзантiйського уставу. РЖ на честь першонавчителя словян ii назвали кирилицею. Кирил i Мефодiй боролись не тiльки за те. щоб у словянських краiнах правили церковну службу рiдною мовою. Вони присвятили своСФ життя благороднiй справi тАЮвищоi метитАЭ., брати прагнули вiдстояти самобутнiсть словянськоi культури.
Вони рохгорнули величезну просвiтительську дiяльнiсть. Кириловi й Мефодiю всiляко допомогали вiрнi учнi - Горазд, Лаврентiй, Наум, Ангеларiй, Климент.
Та католицька церква залишилася вiрною собi. Лише на короткий час, iз дипломатичних мiркувань, папа римський Адрiан II дозволив церковнi вiправи словянською мовою.
Найдавнiшi памятки словянського письма (IX X сторiччя) це три написи на стiнах церкви болгарського царевича Самуiла, в Македонii.
Починаючи з XI столiття, написи кирилицею, якi доси зустрiчаються лише на памятниках та в богослужебних книгах, иожна побачити й на предметах побуту.
2.1 Засоби - iнструменти, за допомогою яких документують iнформацiю.
Технiчний i текстовi способи документування СФ найдавнiшими.
Писемнiсть СФ засобом для текстового способу .
Вона зявляСФться тодi, коли виникаСФ потреба передавати iнформацiю через час i простiр.
Пiктографiчне письмо (рисункове письмо) перший етап еволюцii писемностi, перший спосiб вираження почуттiв, але малюнок можна лише трактувати, дослiвно його прочитати неможливо.
Писемнiсть виникла у VIII тисячолiттi до н.е. Писемнiсть слугувала для передачi соцiального досвiдунащадкам, але життеве сприйняття слiдуючого поколiння змiнються i уутруднюСФ прочитання.
Логограмма або iСФроглiфи передача передача iнформацii зазасобами схем.
Слогове письмо (шумерське) письмо за засобами символiв, але симовл позначае не слово, а склад.
Лiтеро-звукове письмо (гречеський алфавiт).
Грекi рочленували слово на лiтери, лiтери на звуки i створили алфавiт.
Звукове письмо слугувало основою стенографii запису iнформацii зазасобами значкiв.
Знак позначаСФ не слово, не лiтеру, а цiлi фрази та устойчивi словосполучення.
На початку нашоi ери iснували два основних алфавита грецький i латинський.
До VI столiття н.е. словянськи племена використовували чорно-розовий алфавiт (...)
З V столiття зявляСФться протокирилиця (вiдрiзняСФться вiд грецького алфавiту лише тим, що вiдсутня частина букв.)
На базi цього алфавiту у IX столiттi зявляються два алфавiти глаголиця та кирилиця. Глаголиця стала називатися вязю i використовуватися як парадне письмо, для написання дорогих книг i т.д.
У розвитку шприфту видiляють три етапи:
- статут (чiтка геометрiя, рiвнi лiтери)
- пiвстатут (на вiдмiну вiд статуту - наклоннi лiтери, немаСФ чiткоi геометрii)
- скоропис 15-16 ст. (iнодi викидаються гласнi лiтери, зливаються слова. Самий тяжкочитаСФмий шрифт.)
Петр I у XVII столiттi ввiв гражданський шрифт.
У 1735,1738, 1758 рр. реформи Росiйськоi Академii Наук, якi модернизували алфавiт. Вперше зявляСФться руський нацiональний алфавiт.
Ленiн видаСФ декрети 1917-1918рр. о реорганiзацii руськоi мови, створюСФться сучасний руський алфавiт. У 1931 р. цей алфавiт поповнюють лише двома лiтерами и, й.
До середини XIX сторiччя писемнiсть була рукописною, потiм зявляються першi машинописнi прилади (машини) .
Технiчний спосiб документування.
Малювали на самих спорудах. Малюнки мiстять в собi техiчну iнформацiю, вмiщують свiдчення о технiчних знаннях. Технiчний малюнок виникаСФ, коли виникаСФ патрiархальне господарство, воно зСФднане з характером виробництва, коли потребуються бiльш точнi засоби реалiзацii iнформацii. Коли людина починаСФ робити щось сама, виникаСФ технiчна iнформацiя.
Один спосiб - малюнок.
На Русi малюнки робили прямо на землi.
ВиникаСФ диференцiацiя сiльського господарства, виникають новi методи документування. Зявляються першi науковi писання, метеозаписи, першi земельнi плани.
Ремеслене виробництво зявляеться з потребою в описаннi заказiв, товари на обмiн технiчне описування виробу, моделi або образець.
РозвиваСФться торгiвля. Торговцi були створювальниками карти. Разом з нею зявляються першi науковi щрденники демографiчного змiсту.
На змiну ремесленому за