Виникнення писемностi та iсторiя кодування iнформацii
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
собу виробництва приходить мануфакутрне (серiйне виробництво). Це виробництво вимагало бiльш точного зображення самого предмета. Конструкторська документацiя виникаСФ у звязку з розвитком механiки, судобудiвництва, машинобудiвництва.
У XVII-XVIIIст. починаСФться типове будiвництво. ЗявляСФться проект, проектна документацiя.
Машиний характер виробництва вiдрiзняСФться вiд мануактурного технологiСФю, предполагають, використання квалiфiкованих спецiалiстiв. ВиникаСФ технологiчна документацiя, технологiчна карта.
У виробництво входить наука. ЗявляСФться наукова документацiя. Зявляеться держстандарт.
Вводиться рiзниця мiж часною та державною iнтелектуальною власнiстю.
Зявляються звiти, рецензii та укладнення.
На сьогоднiшнiй день ми маСФмо технiчний комплекс научноi документацii, який складався у всiх сферах життя.
Графiчна документацiя: плани, креслення, схеми.
Текстова документацiя : держстандарти, технiчнi описання, технчнi умови i т.д.
Картографiчна i гiдрографiчна: карти, географiчнi, геодезичнi i т.д.
Основний засiб - технiчна графiка.
У IV столiттi до н.е. РДвклiд створив працб тАЮОптикатАЭ, де вперше формулюСФ правила виготовлення точного технiчного малюнка, створення малюнка на площинi.
У XVI ст. Декарт i Ферма розробляють теорiю аналiтичноi геометрii.
Зявляються методи проектного зображення предметiв.
Схематичнi плани залишаються кресленими, вони вiдрiзняються бiльшою точнiстю зображення.
В кожнiй галузi виникають кресленi майстернi (18-19ст.) 1798р. - рiк народження iнженерноi графiки.
Французьський авантюрист Гаспар Май видав книгу тАЮНарисна геометрiятАЭ, написану за гратами.
У XIX столiттi розробляСФться методичка рельСФфного зображення на площинi (М. Ферог)
Вiн ввiв технолгогiю виготовлення документiв з рельСФфним зображенням предметiв.
СтворюСФться компьютерна графiка.
2.2 Документування - це створення документа з виконанням рiзних методiв, способiв, засобiв фксувати iнформацii на матерiальнi носii.
Метод документування - це захiд або сутнiсть прийомiв фiксування iнформацii на матерiальному носii за допомогою знакових систем.
3.1 Кодування iнформацii- це спецiальнал вироблена система прийомiв (правил)фiксування iнформацii. Основними атрибутами кодування СФ знак, код, мова, за допомогою яких iнформацiя фiксуСФться i передаСФться у просторi i часi.
Код це набiр знакiв, якi упорядкованi вiдповiдно до визначених правил тiСФi чи iншоi мови, для передачi iнформацii.
Знак - це позначка, предмет, та позначення чогось. Наприклад, може бути цифра або лiтера. Коли знак поСФднуСФться зi своiм значенням, вiн стаСФ символом. Код повинен однозначно сприйматися, вiдтворюватися i передаватися, тобто бути незмiнним, однотипним i визначним . Повинен бути зрозумiлими вiдправнику i одержувачу. Кодiв iснуСФ набагато бiльше, нiж матерiальних носiiв.
Розрiзняють наступнi види кодiв:
- алфавитнi система лiтер;
- цифровий - система цифр;
- алфавитно-цифровий змiшана система алфавитних i цифрових кодiв;
- рельСФфно точковий система випуклих точок (шифр Брайля);
- матричний - система поглиблень або отверстiй та iншi.
ВикористовуСФ у якостi коду лiьтери, можна фiксувати слова на рiзних мовах, отже використовуючи рiзнi коди.
Вибiр коду залежить вiд матерiального носiя, чим коротше код, тим довше буде текст i навпаки. Наприклад, китайськi iСФроглiфи. Вироблення коротких кодiв постаСФ одним iз важливих завдань перед науковцямi.
3.2 Вивченням знакiв займаСФться семiотика. Семiотика (вiд грецького semion знак, признак) наука, яка вивчаСФ спiльнi якостi знакiв, iх системи i ситуацii у людському суспiльствi. Семiотика вивчаСФться на трьох рiзних ступенях:
- синтактика;
- семантика;
- прагматика.
Синтактика розглядаСФ способи поСФднань знакiв, якi ведуть у кiнцевому результатi до формування текстiв. Семантика аналiзуСФ поняття, значення i смисл. Знак не тiльки позначаСФ який-небудь предмет або явище, але маСФ i своСФ смислове i експресивне значення. Прагматика займаСФться вiдношеннями тАЮлюдина - знактАЭ.
Класиком семiотичноi науки СФ американський вчений Ф. де Соссюр (1857 - 1913). У нашiй краiнi увага до семiотики виникла у 60-70 роки.
У широкому розумiннi знак це будь-яке фiзичне явище , яке маСФ загальну або субСФктивну iнтерпретацiю, яка залежить вiд навколишнього середовища.
- в документознавствi знак матерiальний, чуттСФво сприйманий предмет (явище або дiя) , який виступаСФ у якостi представника другого предмета, якостi або вiдношення i використаний для фiксування, придбання, зберiгання, переробки i передачi повiдомлення. Знак являСФ собою своСФобразний тАЮатомтАЭ соцiальноi iнформацii. Повiдомлення може складатися з одного або совокупностi знакiв. Але повiдомлення менш одного знаку не може бути , бо воно не буде мати змiсту.
Знак маСФ такi ознаки (особливостi) :
- матерiальне вираження;
- значення;
- iнформуСФ про щось вiдмiнне вiд цього;
- використовуСФться для передачi iнформацii;
- функцiонуСФ у певнiй знаковiй ситуацii.
Знак СФмаСФ зховнiшню i внеутрiшню структурнi сторони. Зовнiшня сторона це матерiальна оболонка знака. Предмет, який виступаСФ у ролi знака, обовязково володiСФ певною формою, щоб бути сприймаСФмим, здатним фiксувати i передавати iнформацiю у просторi i часi. Жест, свiтло световору, морський прапорний код, звук мовлення не можуть слугувати знаками для документа. Вну?/p>