Використання робочих зошитів, підручників та електронних ресурсів на уроках біології у 8 класі
Курсовой проект - Педагогика
Другие курсовые по предмету Педагогика
і предмети, макети, моделі, що діють.
До першого виду відносять схеми, діаграми, малюнки, картини, репродукції, креслення, фотографії, карти, глобуси, ноти. Ці засоби використовуються тоді, коли предмети, явища, процеси, що вивчаються на уроках, не можна продемонструвати безпосередньо.
До другого виду належать реальні предмети: живі або засушені рослини, живі або законсервовані тварини, гербарії, колекції, прилади, інструменти, апарати, вироби, будь-яке виробництво, моделі, макети, до діють.
Обєктивна необхідність використання наочних посібників у процесі навчання обумовлена їх великим впливом на процес розуміння і запамятовування: при дослідній перевірці ефективності запамятовування темпу встановлено, що при слуховому сприйманні засвоюється 15% інформації, при зоровому 25%, а в комплексі, тобто при зоровому і слуховому одночасно, 65%.
Дослідження фізіологів показали, що 80% інформації людина одержує через зоровий аналізатор. Пропускна здатність каналів прийому й обробки інформації по лінії вухо-мозок дорівнює 50000 біт/с, а по лінії око-мозок 50000000 біт/с.
Ці дані дозволяють зробити висновок про необхідність обовязкового поєднання учителем словесних і несловесних (зорових, наочних) методів навчання [10].
Розроблено багато класифікацій сучасних засобів навчання біології за різними ознаками:
за складом обєктів матеріальні (приміщення, устаткування, меблі, компютери, розклад занять) та ідеальні (образні уявлення, знакові моделі, уявні експерименти, моделі Всесвіту);
за джерелами появи штучні (прилади, картини, підручники) та природні (натуральні обєкти, препарати, гербарії);
за складністю прості (колекції, моделі, карти) та складні (відеомагнітофони, компютерні мережі);
за способом використання динамічні (кіно-, відеофільми) та статичні (діапозитиви, діафільми, кодопосібники);
за особливостями будови плоскі (таблиці, карти), обємні (муляжі, моделі) та віртуальні (мультимедійні програми);
за характером дії візуальні (натуральні обєкти, демонстраційні прилади), аудіальні (магнітофони, радіо) та аудіовізуальні (телебачення, відеофільми);
за носієм інформації паперові (підручники, картотеки), магнітооптичні (фільми) та електронні (електронні видання й ресурси);
за рівнями змісту освіти на рівні уроку (дидактичний матеріал), нарівні предмета (підручники), нарівні всього процесу навчання (навчальні кабінети);
за технологічною прогресивністю традиційні (наочні посібники, музеї, бібліотеки), сучасні (засоби масової інформації, компютерна техніка та мультимедійні засоби навчання) та перспективні (веб-сайти, локальні й глобальні компютерні мережі) тощо. Незважаючи на таку різноманітність класифікацій засобів навчання, найбільш обґрунтованою на сьогодні залишається класифікація С.Г.Шаповаленка, за якою виокремлюються чотири групи засобів навчання:
1) натуральні обєкти (оригінали);
2) засоби зображення й відображення обєктів (оригіналів);
3) письмові описи предметів і явищ за допомогою знаків, слів, фраз;
4) технічні засоби для відтворення наукової інформації, закладеної в інших засобах.
Саме ця класифікація дістала конкретизацію й розвиток під час формування системи засобів навчання з багатьох навчальних предметів загальноосвітньої школи, в тому числі й біології, оскільки розроблена з урахуванням такого важливого фактора, як розвиток. Це дає змогу вдосконалювати її в міру виникнення нових видів засобів навчання.
Беручи за основу загальну класифікацію С.Г.Шаповаленка, засоби навчання з біології можна поділити на такі групи:
І. Натуральні обєкти:
предмети й явища обєктивної дійсності для безпосереднього вивчення (живі організми, гербарії, вологі препарати, мікропрепарати, скелети, колекції, опудала, мумії, тушки, зразки гірських порід, ґрунту, палива тощо);
натуральні предмети й технічні засоби для демонстраційного та лабораторного відтворення явищ природи, кількісного та якісного їх вивчення (прилади, інструменти, реактиви, матеріали тощо);
матеріальні й технічні засоби для виготовлення предметів навчального обладнання, для догляду за ними та ремонту (інструменти, технічні пристрої, матеріали тощо) [11].
II. Засоби зображення й відображення обєктів:
обємні посібники (муляжі, моделі, рельєфні таблиці);
площинні посібники (навчальні таблиці, плакати, настінні карти, картини, фотографії, дидактичний матеріал тощо);
знаково-символічні засоби (піктограми, ідеограми);
аудіовізуальні засоби (діапозитиви, епіобєкти, транспаранти, діа-, кіно та відеофільми, радіо- й телепередачі, відеозаписи тощо);
віртуальні засоби (мультимедійні програми). III. Технічні засоби:
передачі інформації (діа-, епі-, графо-, кіно-, мультимедіапроекто-ри, магнітофони, відеомагнітофони, програвачі, диктофони, аудіо-техніка, радіо, телевізори, сучасна компютерна техніка й демон-страційно-моделювальне програмне забезпечення);
контролю (старі модифікації пристроїв типу АМК-2, сучасна компютерна техніка й контролювальне програмне забезпечення);
навчання й самонавчання (компютерні навчальні програми лінійні, розгалужені, комбіновані);
допоміжні (дошки традиційні класні, презентаційні, електронні; панелі рідинно-кристалічні, плазмові; модеми, сканери, принтери, відеокамери, фотоапарати, лазерні указки тощо);
комбіновані, або універсальні (аудиторні технічні комплекси). IV. Навчально-методичні по?/p>