Використання новітніх інформаційних технологій для формування іміджу держави
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
потетичного читача, природно, не цікавить). У результаті довгих пошуків читач зупиняється на статті США, де після фактичного переструктурування даних (ігнорування усього, що не відноситься до озер, а не відноситься до них гнітюча частина статті) він, нарешті, не без праці знаходить відповідь (Мічиган).
Нові інформаційні технології, на відміну від традиційних, припускають надання користувачу не тільки інформаційного продукту, але і засобів доступу до нього (засобів пошуку, обробки, представлення і т.п.). Ці засоби дозволяють користувачу не просто візуалізувати зміст компютерних файлів, у яких втілений інформаційний продукт, але й одержати інформацію в обсязі і форматі, що релевантні саме його потребам.4
В ідеальному випадку засобу доступу повинні забезпечити пошук і представлення інформації, що відповідає потребам користувача, де б вона не знаходилася. У термінах приведеного вище приклада це означає, що користувач інформаційного продукту (електронного аналога енциклопедії) повинний мати можливість знайти назву озера, оперуючи лише термінами озеро і штат Іллінойс і не знаючи, що в дійсності ця назва знаходиться в статті США. Подібна можливість традиційно звязується з поняттям інформаційної послуги.
Поява інформаційних послуг розширило попит на інформаційні продукти, тому що сприяло індивідуалізації пропозиції його наближенню до індивідуальних переваг окремих користувачів, а також зближенню інформаційних моделей виробників і користувачів. Крім того, користувачу не обовязково вже мати цілком інформаційний продукт, що за інших рівних умов здешевлює реально отриману інформацію.
Таким чином, інформаційна послуга є поряд з інформаційним продуктом найважливішою характеристикою нових інформаційних технологій (ця єдність відбивається абревіатурою ІППінформаційні продукти і послуги).
У найбільш загальному виді сучасні технології комерційного поширення інформації мають на увазі, що користувачі зі свого термінального пристрою спілкуються з інформаційними продуктами, основними з який є бази даних (БД) за допомогою спеціальних програмних засобів. Оскільки подібне спілкування, чи сеанс, здійснюється за схемою запит-відповідь і протікає в реальному часі (тобто відгук на запити зявляється безпосередньо в ході сеансу, а не по його закінченні, як при пакетному (batch) режимі), про відповідні технологіях говорять як про діалоговий, чи інтерактивних (online). Основні їхні види удалінні банки даних, ІПП на технічних носіях, відеотекс.
Вилучені банки даних. Цей вид технології припускає колективний доступ користувачів до інформаційних продуктів, зосередженим на єдиному компютері, чи хост-ЄВМ (host computer), у діалоговому режимі по мережах передачі даних.
Інформаційними продуктами тут виступають БД по різних предметних областях, а також різні метадані: директорії, рубрікатори й інші дані, що полегшують користувачу пошук у БД. Інформаційні послуги надаються завдяки наявності різноманітних засобів пошуку, обробки і видачі інформації. Інформаційні продукти і програмні засоби є головними елементами банків даних чи автоматизованих банків даних (АБД) - основної організаційної форми, у якій розвиваються сучасні технології комерційного поширення інформації.
Відповідно до визначення Міжнародної конфедерації суспільств авторів і творців (International Confederation of Societies of Authors and Composers) банком даних називається сукупність (ensemble) наборів даних, а також звязаних і реляційних файлів. Однак не кожна сукупність даних, занесена в память компютера, утворить АБД. Для цього необхідно виконання двох умов:
дані повинні складати деяке єдине ціле, тобто повинні бути відібрані на підставі стабільного класифікаційного критерію;
до відповідного інформаційного продукту повинний бути організований доступ визначеного числа користувачів.
У результаті АБД може бути визначена як система спеціальним образом організованих даних, програмних, технічних, мовних і організаційно-методичних засобів, призначених для централізованого нагромадження і колективного багатоцільового використання цих даних.
Базами даних називаються масиві машиночитаної інформації, що відносяться до визначеної предметної області й організовані на відповідному логічному і фізичному рівнях представлення. Доступ до АБД здійснюється з терміналів користувача, якими можуть бути яке-небудь спеціальне устаткування, але найчастіше персональні компютери чи інші інтелектуальні термінали, що дозволяють користувачу робити післясеансову обробку знайденої інформації.
Основними особливостями даної технології, що визначають багато в чому і її достоїнства, і її недоліки, є:
надання користувачу тільки інформаційних послуг, а не безпосередньо інформаційних продуктів, у результаті чого він одержує (а часто й оплачує) тільки ту інформацію, що йому дійсно потрібна;
повнота інформації, звязана з завантаженням на хост-ЄВМ великих масивів даних;
висока швидкість відновлення інформації;
відносно розвите програмне забезпечення, що дозволяє не тільки знаходити й одержувати інформацію, але і при необхідності здійснювати її графічну, наукометричну і економетричну обробку.
Послуги АБД, чи інтерактивні послуги, можуть надаватися в локальному (local) і вилученому (remote) режимах. У першому випадку користувач працює з терміналами, прямо підключених до хост-ЄВМ (приклад: читачі бібліотеки, що здійснюють ?/p>