Використання новітніх інформаційних технологій для формування іміджу держави
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
Складно зробити повний огляд інформаційних продуктів і послуг у країнах Центральної і Східної Європи. Однак західні постачальники інформації, думає Э. Симоне, повинні знати, що:
існує величезна усвідомлена потреба в діловій інформації;
інформаційна мережа повинна створюватися усередині кожної окремої країни і лише потім виходити на міжнародний рівень, а не бути настільки глобальної, як була Східна Європа;
при створенні інформаційної мережі прийдеться співробітничати з місцевими постачальниками інформації.
Міжнародна конференція в Щецині познайомила учасників з роботою агентств у Празі, Санкт-Петербурзі і Москві, у Польщі (при сприянні Великобританії) і в Литві. Загальні зведення про ці агентства такі:
їх не можна віднести до часток за деяким виключенням (у Празі) вони виникли на базі бібліотек і інформаційних центрів;
вони цілком доречні в рамках виникаючих економічних структур, але залежать від приватної ініціативи, до того ж їм приходиться переборювати безліч перешкод. Ділова інформація існувала і до 1989 року, але між економічною інформацією й інформацією в умовах твердого планування є значна різниця. Часто наявна інформація була просто невірної, що, наприклад, вилилося в повне незнання в Західній Німеччині реального стану економіки. Доступ до інформації про економіку країн Центральної і Східної Європи був закритий, а виходить, і конкуренція була неможлива і небажана.
Тепер важливо налагодити централізовану інформаційну систему, що приведе до появи нових фірм. Ряд інформаційних агентів незалежні і самостійно заробляють гроші, деякі пропонують платні послуги, одержуючи при цьому засобу з бюджету. Одні розоряються, інші поєднують свої зусилля, треті процвітають. Добре працюють агентства з професійним штатом. Бібліотеки беруть участь у цьому процесі, оскільки їм приходиться заробляти гроші. Свої послуги вони оцінюють по-різному, часом занадто високо, тому що бюджетні асигнування постійно зменшуються, а засоби для розвитку необхідні. Значний розкид цін на інформаційні послуги говорить про те, що ці служби не вміють поки оцінювати ситуацію на ринку. Багато хто також сподіваються на бюджет.
Бібліотеки можуть конкурувати на інформаційному ринку, тому що мають компетентних, ерудованих фахівців, крім того, міжнародні звязки в бібліотечному середовищі більш розвиті, чим у приватному інформаційному секторі.
Технології комерційного поширення інформації
Результатом застосування нових інформаційних технологій є надання користувачу цікавлячих його даних у виді інформаційних послуг на базі інформаційних продуктів. При цьому дані визначаються як події, записи чи інструкції, представлені в будь-якій конвенціональній формі, що виражають будь-яку інформацію і піддаються компютерній обробці.
Сукупність даних, сформованими їхніми виробниками для подальшого поширення, являє собою інформаційний продукт, чи продукт інформаційної діяльності, що може існувати як у речовинній, так і в нематеріальній формі. Таким чином, інформаційний продукт відбиває інформаційну модель виробника, у якій втілені в першу чергу його власні представлення про деяку предметну область. Однак цінність інформаційного продукту для користувачів, а отже, і його комерційний успіх залежать від того, наскільки він зможе задовольнити потреби користувачів. При цьому одержувана інформація сприймається як первинні дані, яким ще тільки має бути стати інформацією, будучи сприйнятої в рамках інформаційних моделей користувачів (представлень користувачів про цікавлячу їхній предмет області).
Зрозуміло, виробники комерційних продуктів намагаються врахувати у своїх моделях також і моделі користувачів. Проте інформаційні моделі виробників і користувачів ніколи не можуть цілком збігтися, тому що користувачі часто не оформляють (явно чи неявно) свої досить неясні представлення про те, яка інформація їм потрібна, у чіткі інформаційні моделі, що перешкоджає обліку цих представлень у концепції продукту; якщо навіть такі моделі якимсь образом і існують, то, по-перше, виробник може про їх не знати і/чи невірно їх сприймати і, по-друге, ці моделі в різних користувачів можуть не збігатися один з одним, роблячи тим самим побудову абстрактної інформаційної моделі користувача взагалі важко вирішуваної, а нерідко і не має практичного змісту, задачею.
Розбіжності інформаційних моделей виробників і користувачів виявляються головним чином у тім, що користувачу потрібні дані в іншому обсязі й в іншій структурі в порівнянні з тим, як це зроблено в інформаційному продукті. При традиційних інформаційних технологіях такі розбіжності звичайні, що може бути проілюстровано наступним прикладом. Допустимо, деякий користувач (читач), що вирішує кросворд, бажає довідатися назву озера в штаті Іллінойс (США) із семи букв (перша“М”). Його інформаційної моделі найбільшою мірою відповідала б спеціальна брошура, що містить 51 розділ (по числу штатів США), у кожнім з який знаходився б алфавітний покажчик озер, розташованих у цьому штаті. Оскільки дана конкретна потреба нетипова, то такої брошури може не бути взагалі або вона є, але надійно похована під купою видань, що відповідають подібним потребам (типу Пустелі США, Гірські масиви США і т.п.). У будь-якому випадку, якщо тільки подібної брошури немає під рукою, читачу нічого не залишається, як звернутися до енциклопедії, що втілює представлення її творців про світобудову (велика частина цих представлень гі