Види захворювань нирок та фiзична реабiлiтацiя
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
Мiнiстерство освiти та науки Украiни
Вищий навчальний заклад тАЬВiдкритий мiжнародний унiверситет
розвитку людини тАЬУкраiнатАЭ
Горлiвський регiональний iнститут
Кафедра фiзичноi реабiлiтацii
РЕФЕРАТ
з диiиплiни: Фiзична реабiлiтацiя
На тему: Характеристика та види захворювань нирок, реабiлiтацiя при них
студентки 1-го курсу денноi форми навчання
напряму пiдготовки 0102 фiзичне виховання i спорт
спецiальностi 6.010200 фiзична реабiлiтацiя
Власенко Тетяни Володимирiвни
Викладач: Смотров В.А.
Горлiвка 2009
ЗМРЖСТ
Вступ
1. Гломерулонефрит
1.1 Гострий дифузiйний гломерулонефрит
1.2 Хронiчний гломерулонефрит
2. ПiСФлонефрит
2.1 Гострий пiСФлонефрит
2.2 Хронiчний пiСФлонефрит
3 Сечокамяна хвороба
Вступ
Проведення ефективноi реабiлiтацii неможливо без орiСФнтування в клiнiко-фiзiологiчних аспектах нефрологiчних захворювань. Спираючись на це реабiлiтолог може пiдбирати продуктивну програму вiдновлювальноi терапii. Тому перш за все необхiдно зробити аналiз даних якi стосуються основних захворювань нирок, зокрема нефритiв, та сечокамяноi хвороби адже розповсюдженiсть цих хвороб в нефрологii найбiльша.
РЖснують багато синдромiв захворювань нирок, складнiсть дiагностики цих хвороб повязана з тим, що iхнiй плин характеризуСФться слабкою виразнiстю симптомiв або навiть iхньою вiдсутнiстю. Нефрологiчна нозологiя зводиться головним чином до таких хвороб, як первинний i вторинний гломерулонефрит (враження нирок, з яким найбiльше часто зiштовхуСФться у своiй практицi терапевт), пiСФлонефрит, первинний й вторинний (найпоширенiша хвороба нирок), iнтерстициальный нефрит, амiлоiдоз, нефропатii вроджений, спадкоСФмний, радiацiйнi, первинний нефросклероз, пiзнiй гестоз i т.i. [14] Реабiлiтолог, перш нiж скласти програму своСФi дiяльностi, повинен ретельно вивчити клiнiчнi прояви хвороби пацiСФнтiв з якими матиме справу. Розглянемо деякi найбiльш поширенi хвороби нирок.
1. Гломерулонефрит
Нефритом або дифузiйним гломерулонефритом називаСФться запально-алергенне захворювання нирок з переважним враженням судин ниркових клубочкiв. За клiнiчним плином розрiзняють гострий i хронiчний нефрит.
1.1 Гострий дифузiйний гломерулонефрит
Гострий дифузiйний гломерулонефрит розвиваСФться частiше пiсля ангiни або загострень хронiчного тонзилiту, захворювань верхнiх дихальних шляхiв, викликаних стрептококом. Але це не СФдина причина: нефрит може виникнути й пiсля запалення легенiв, дифтерii, сипного й черевного тифiв, багатьох iнших бактерiальних i вiрусних iнфекцiй, а також пiд впливом переохолодження органiзму й iнших факторiв. Появi симптомiв нефриту передуСФ латентий (схований) перiод, що звичайно триваСФ 1-3 тижня.
Характернi прояви гострого нефриту - набряки, змiни сечi й пiдвищення артерiального тиску (гiпертензiя), вона може триматися 3-4 мiсяця. Набряки спочатку зявляються зранку, на обличчi, зменшуючись до вечора, пiзнiше поширюються по всьому тiлу; при сприятливому плинi захворювання вони зникають через 2-3 тижнi. У сечi зявляються бiлок, еритроцити, рiдше й у значно меншому кiлькостi - лейкоцити. У першi 2-3 дня хвороби звичайно зменшена кiлькiсть видiлюваноi сечi. У частини хворих нефрит розвиваСФться потай i виявляСФться лише при диспансерному(або випадковому) обстеженнi. Будь-який симптом гострого нефриту може бути короткочасним, "одноденним ". Але прогноз при таких необразливих, на перший погляд, формах не менш серйозний, чим при бурхливому початку хвороби. Доказом того, що в основi захворювання лежать iмуннi процеси, СФ те, що мiж стрептококовою iнфекцiСФю й початком гострого нефриту завжди СФ тимчасовий iнтервал, протягом якого вiдбуваСФться нагромадження антигенiв i антитiл, i який становить 2-3 тижнi.
Засоби фiзичноi реабiлiтацii при гострому нефритi й нефрозе показанi пiсля iстотного полiпшення загального стану хворого й функцii нирок. При постiльному руховому режимi вирiшуються наступнi завдання: пiдвищення загального тонусу органiзму й полiпшення психоемоцiйного стану хворого, полiпшення кровообiгу в нирках. Варто враховувати, що невеликi фiзичнi навантаження пiдсилюють нирковий кровообiг i сечоутворення, середнi навантаження iх не змiнюють, а бiльшi - спочатку зменшують, але зате збiльшують iх у перiод вiдновлення пiсля фiзичних навантажень. Важливо правильно використати вихiднi положення в заняттях ЛГ: положення лежачи й сидячи пiдсилюють дiурез, а стоячи - зменшуСФ.[22]
Заняття ЛГ на етапi постiльного рухового режиму хворi проводять у положеннях лежачи на спинi, на боцi, сидячи. Для дрiбних i середнiх мязових груп застосовуються вправи в сполученнi з дихальними, включаються паузи вiдпочинку у виглядi релаксацii мязiв. Темп повiльний, число повторень - 6-10 разiв. Тривалiсть заняття - 10-12 хв.
Важливо вiдмiтити, що при заняттях лiкувальною фiзкультурою можуть виникнути наступнi ускладнення: гостра серцева недостатнiсть, ниркова еклампсiя (приступи судорог), перехiд у пiдгостру форму, уремiя. Всi симптоми частiше прогресують.
Лiкування гострого нефриту, як i його розпiзнання, - справа лiкаря, вiдновлювання в перiод ремiсii i пiсля хвороби - реабiлiтолога. Консервативне лiкування проводиться, як правило в лiкарнi. Тiльки л