Вивчення хімічних зв'язків і будови речовини
Методическое пособие - Педагогика
Другие методички по предмету Педагогика
ця електронегативностей, яка дорівнює 1,7, відповідає 50% му іонному характеру звязків. Хімічні звязки з різницею електронегативностей, яка більш за 1,7, можуть вважатися іонними, а звязки з меншою різницею є ковалентними.
2. ВЛАСТИВОСТІ КОВАЛЕНТНОГО ЗВЯЗКУ Важливими характеристиками ковалентного звязку, що впливають на властивості речовини, є довжина, енергія, насичуваність, напрямленість, полярність, поляризованість звязку, валентний кут.
Міжядерна відстань між хімічно звязаними атомами називається довжиною звязку. Наприклад, у молекулі Н20 відстань між ядрами атомів Гідрогену й Оксигену становить 0,096 нм. Кут між уявними прямими, що проходять крізь ядра двох хімічно взаємозалежних сусідніх атомів, називається валентним кутом. Так, у молекулі води цей кут дорівнює 104,5.
Мірою міцності звязку є енергія звязку, зумовлена витратою енергії, необхідною для руйнування звязку. Наприклад, енергія звязку в молекулі Н2 дорівнює 435 кДж/моль, у молекулі Р2 159 кДж/моль, у молекулі азоту - 940 кДж/моль.
Насичуваність - властивість атомів утворювати суворо певне число ковалентних звязків. Наприклад, у молекулі водню хімічний звязок здійснюється парою електронів, що мають протилежні спіни. Приєднання третього атома до молекули Н2 виключається через те, що його спін обовязково збігається зі спіном одного з двох електронів у двохатомній молекулі.
Напрямленість - характеризує властивість ковалентного звязку утворюватись суворо у певному напрямку: за напрямком орбіталей, що беруть участь в утворенні цього звязку.
Поляризовність звязку - це здатність ставати полярним або ще більш полярним під впливом зовнішнього електричного поля чи під впливом іншої молекули.