Вивчення структурно-семантичних аспектів тексту

Информация - Педагогика

Другие материалы по предмету Педагогика

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вивчення структурно-семантичних аспектів тексту

(реферат)

План

 

Вивчення поняття текст. Його види

Елементи роботи над текстом в 1-4 класах

Методика роботи над текстами різних видів

Список використаної літератури

 

Поняття текст належить до багатогранних мовних явищ. Це зумовило появу в сучасній мовознавчій літературі різних його тлумачень: складне синтаксичне ціле, синтаксична єдність, компонент тексту, контекст тощо. Підпорядковуючи визначення цього терміна провідній меті навчання - навчити учнів самостійно будувати звязні висловлювання, можна зупинитися на трактуванні його сформульованому більшістю методистів: текст - це одиниця вищого, ніж речення, порядку; обєднання кількох речень, що характеризуються смисловою, структурною, граматичною завершеністю і відповідним ставленням мовця до змісту висловлювання.

Текст може бути надрукований, написаний чи зафіксований на плівці, в памяті або імпровізований усно [2].

Вивчення тексту як синтаксичного цілого, окремої мовної одиниці, характерних особливостей його (тематична, смислова і стильова єдність, завершеність, наявність теми та основної думки, поділ на абзаци, тісний взаємозвязок між усіма частинами, відповідність складеному планові, логічна послідовність викладу думок та ін.) сприяє виробленню у школярів умінь будувати звязне висловлювання, редагувати написане.

Стає зрозумілим, що без відповідної уваги до семантичної характеристики звязного тексту, без вироблення в учнів уміння надавати викладові композиційної стрункості й логічної послідовності належна постановка розвитку звязного мовлення немислима. Відомо, що спостереження над інтонацією речення, тексту, розвиток мовленнєвого чуття, навичок виразного читання, подолання інтонаційної нерозбірливості мовлення учнів - усе це формує звязне усне й писемне мовлення, а саме:

уміння користуватися засобами виразності усного мовлення;

надавати висловлюванню загального тону;

робити логічний наголос, різні види пауз (художня, логічна, психологічна);

додержувати потрібного темпу мовлення.

Робота над текстом безпосередньо поєднується із вправами, що сприяють організації навчальних дій у процесі аналізу або трансформації навчального матеріалу.

Основою будь-якого тексту є його семантика, повязана насамперед із поняттями тема та ідея (основна думка). Уроки звязного мовлення формують в учнів вміння уважно слухати текст, визначати його тему й основну думку, детально переказувати. У будь-якому висловлюванні людини найголовнішими є тема та основна думка, які зумовлюють зміст тексту, його композиційну побудову, підбір мовних засобів. Учень повинен розуміти, що кожний текст завжди написаний на певну тему.

Тема - це те, про що розповідається в тексті. Вона тісно повязана з основною думкою, яка, як і тема, часто може виражатися у заголовку. Будь-яка творча робота учня чи художній твір письменника підпорядковуються розкриттю задуму автора, тобто основної думки, яка найчастіше сформульована на початку висловлювання (для того, щоб націлити читача) чи в кінці (щоб зробити висновок). Основна думка - це розкриття теми, висновок, до якого приходить читач, ознайомившись із змістом тексту. У розповідних текстах часто основна думка не формулюється автором, але логічно випливає з того, про що він пише.

Дуже важливо навчити учнів усвідомлювати тему й основну думку прочитаного чи почутого тексту, власного висловлювання. У висловлювання все повинно бути підпорядковане темі й основній думці: зміст, окремі деталі, добір слів. Можна запропонувати учням визначити тему та основну думку тексту вправи 35, поставити перед ними завдання знайти слова, необхідні для розкриття основної думки. Також учні повинні подумати над тим, що виражає заголовок тексту: тему чи основну думку. Можна запропонувати ряд практичних завдань;

1. Записати подані речення в логічній послідовності так, щоб вийшло звязне висловлювання під назвою „Січові стрільці.

Оглянешся у глибину століть - а там війни, повстання проти чужинців, боротьба за незалежність. Серед тих пісень були, найдзвінкіші про запорозьких козаків. Тяжка доля випала нашій Україні. А найвища для них честь була - здобувати волю. І назву прибрали собі е від Запорозької Січі. У цій боротьбі народжувалися й народні думи, їхню звитягу перейняли українські січові стрільці, що діяли в цьому столітті. Дорожили запорожці своєю славою, (за Д.Чередниченком).

2. Розкриваючи дужки, утворити словосполучення. Дотримуватись точності мовлення:

1) (Котрий, скільки) година? 2) (Ставлення, відношення) до людей. 3) Школа, слух (музичний, музикальний). 4) (Квиток, білет) на поїзд, на екзамені. 5) (Житель, мешканець) будинку, України.

3. Підібрати українські відповідники до слів: пивзавод (броварня), дзеркало (свічадо), фотографія (світлина), слідчий (нишпорка).

4. У поданих словосполученнях пояснити значення прикметника золотий, скласти із ним кілька речень. Золоті руки, золота рибка, золотий годинник, золота молодь. Золоті, нитки, золотий вік, золотий ланцюжок.

Учитель повинен пояснити, що для того, щоб мовлення було змістовним і послідовним, при переказуванні тексту слід користуватися планом. Потрібно ознайомитися з памяткою „Як скласти план за змістом твору. Ось зразок такої памятки:

1. Читай твір частинами (абзацами).

2. Знаходь і записуй