Вивчення мохоподібних району польової практики - околиць сіл Копили та Розсошенці
Курсовой проект - Биология
Другие курсовые по предмету Биология
»огiчних факторiв, що обумовлюють ксеро - та галофiтизацiю рослинного покриву. Це вiдбивається i на розподiлi деревної рослинностi в заплавах регiону дослiджень (Андриенко, 1982). Соснові ліси областi характеризуються незначною фiтоценотичною та флористичною рiзноманiтнiстю, що пояснюється подiбними умовами їх формування на борових терасах рiчок iз збiдненими супiщаними грунтами та штучним походженням. Найпоширенiшi угруповання представленi середньовiковими сосновими насадженнями, що займають пiдвищені та вирiвнянi дiлянки борових терас (Мякушко, 1972). Цi флористично збiдненi ценози характеризуються невисоким проективним покритгям травостою iз значною участю лишайникiв та мохiв. Дубово-соснові лiси займають бiльш родючi грунти борових терас - глинисті піски з суглинковими прошарками або легкі супіски. Характерною особливiстю рослинного покриву Лiвобережного Приднiпровя в межах лiсостепової зони України є зростаюча галофiтизацiя, повязана з особливостями геоморфологii та ґрунтового покриву. На терасах Днiпра та його лiвобережних приток поширенi солонцi та солончаки (особливо в пониззях). Солончакуватi мулувато-глеєвi та дерново-глеєві слабозасоленi грунти приуроченi до притерасних та центральних частин заплав вздовж усiєї течiї рiчок. Рослинний покрив регiону незважаючи на всебiчний антропогенний вплив, характеризується значним рiзноманiттям. Найвищi показники ценотичного i флористичного багатства притаманнi степовим i лучним екосистемам, дещо меншi - лісовими та гiдрофiльним.
Флористична рiзноманiтнiсть Полтавщини також має вагомi кiлькiснi показники: квiткових нараховується понад 1500 видiв, голонасiнних - 3 види в природних умовах (понад 100 видiв i рiзновидностей в культурi), папоротевидних - 16, хвощв - 9, пiлаунiв - 3, мохiв - 159, лишайникiв - 161 вид (Байрак, 1997; Байрак та iн., 1998).
Природнi компоненти територiї (геологiчна будова, рельєф, клiмат, вода, грунти, рослинний i тваринний світ), перебуваючи мiж собою в складному довготривалому звязку, утворюють рiзноманiтнi, закономiрно побудованi природно-територiальнi комплекси або ландшафти.
Сучасний рельєф Полтавщини сформувався пiд впливом ендогенних (внутрiшнiх) та екзогенних (зовнiшнiх) сил Землi, переважно протягом кайнозойської ери, шо почалася 60 - 70 млн. рокiв тому. Основнi риси сучасного рельєфу були закладені в неогеновий перiод цієї ери пiсля поступового вiдступу на пiвдень Харкiвського моря і формування річкової сiтки.
Бiльша частина областi розташована в Приднiпровськiй низовині, крайня пiвденно-західна (правобережна) частина - в межах Приднiпровської височини, крайня пiвнiчно-схiдна частина - частково на вiдрогах Середньоросiйської височини. Поверхня областi являє собою слабкохвилясту некруто похилу до Днiпра рiвнину, розчленовану долинами рiчок Сули, Псла, Ворскли, Орелi та їх приток.
За характером рельєфу лiвобережну частину областi можна подiлити на три частини: пiвденно-захiдну, центральну, пiвнiчно-схiдну. Пiвденно-захiдна, що тягнеться вздовж Днiпра, найнижча, малорозчленована. Тут немає ярiв та балок, характерних для iнших частин областi. Помiтним уступом по лiнії Кобеляки - Хорол - Пирятин вiддiляється вiд пiвденно-захiдної центральна частина, бiльш розчленована рiчковими долинами, ярами та балками. Пiвнiчносхiдна частина - найбiльш підвищена i найбiльш розчленована, в звязку з цим має складний горбистий характер. В цілому рівнинна територія області в звязку з її розчленованiстю рiчковими долинами, сiткою ярiв i балок, дислокацiями має складний рельєф. Нерідко на рiвнiй мiсцевостi пiдносяться досить високi горби. За походженням рельєф областi переважно ерозiйний, тобто вироблений талими водами льодовикiв антропогенового перiоду, річками та тимчасовими водотоками. Основними i найбiльш поширеними формами рельєфу є вододiльнi плато, рiчковi долини, балки, яри. З неерозiйних форм рельєфу мають мiсце степовi блюдця, льодовиковi та солянокупольні дослокації. Територiя Полтавської областi належить до помiрного клiматичного поясу, крайньої пiвденної частини Атлантико-континентальної помiрно вологої помiрно теплої клiматичної областi. Характер (тип) клiмату взагалi обумовлюється комплексом чннникiв (факторiв), основу яких складають:
1) сонячне випромiнювання (радiацiя);
2) характер циркуляції повiтряних мас;
3) близькiсть великих водних мас (океанiв, морiв);
4) висота територiї над рiвнем моря;
5) тип (характер) пiдстилаючої поверхнi. З урахуванням характеру цих чинникiв клiмат областi може бути визначений як помiрно континентальний.
Сонячне випромінювання. Тепло на поверхню Землi надходить у виглядi прямої і розсiяної сонячної радiації. Максимум прямої сонячної радiацiї в областi припадає на липень, мiнiмум - на грудень. В середньому за рiк тривалiсть сонячного сяяння (ТСС) становить 1894 - 2021 годину, що складає 43-48% від можливого.
Температура повітря. Середня рiчна температура повітря в межах області змiнюється від +6,5 С на пiвнiчному сходi до +8, ЗС на пiвденному заходi. Найхолоднiший зимовий мiсяць - сiчень. Середня мiсячна температура сiчня становить 5,3 - 7,2С морозу. Найнижча температура повiтря настає при надходженнi в наші широти арктичного повiтря. Абсолютний мiнiмум температури повiтря на територii областi - 38С. Найтеплiший мiсяць року - липень. Середня температура липня 19,8С - 21,6С тепла. Середній максимум температури повiтря за рiк становить 10,8С - 13С тепла, в сiчнi - 2,4С - 4,4С морозу, в липнi 25,6С - 28С тепла. На Полтавщинi теплий перiод триває з 14.03 - 22.03 по 18.11 - 25.11 (тривалість 240 - 255 днiв).
Особливостi атмосферно