Взаєморозуміння в сімейних відносинах
Курсовой проект - Психология
Другие курсовые по предмету Психология
?аж - 3 г, мають 2 дітей, освіта вища, проживають в окремій 2-кімнатній квартирі, дохід - 75 крб. в місяць на одного члена сімї.
Результати обстеження МСЬК: Ісм=+0.7, тобто 70% всіх структур складають симетричні безконфліктні структури. Симетричних конфліктних структур немає. Умови для виникнення конфлікту (негативна величина різниць О- О1 і О-С) є в 15 сферах з 18.
Середній рівень:
ОжСжО1жОмСмО1м1,84,51,53,11,73,3
Ук=38, найбільш конфликтогенные сфери: способи вирішення конфліктів, сфера задоволення матеріальних потреб.
Подружжя високо оцінює рівень задоволення потреби в захисті Я-концепції. Високі оцінки в цій сфері свідчать про наявність у подружжя взаємної психічної підтримки, взаєморозумінні, емоційному комфорті, що грає виключно важливу роль в усвідомленні подружжям цінності і значущості свого я.
Структура потреб співпадає, що веде потребу - спілкування. Рівень моральної мотивації високий у дружини (поведінка детермінується в основному переконаннями і принципами, що пригнічують безпосередні спонуки), декілька нижче у чоловіка (більш виражена орієнтація на значущих інших). Обох чоловіків в своїх очікуваннях орієнтовано на відсутність сімейного лідера, не визнають ні себе, ні партнера розділом сімї.
Обидва чоловіки не вважають за необхідне сумісне проведення дозвілля, при цьому в своїх оцінках характеризують один одного протилежним чином, тобто як людей, що віддають перевагу сімейному дозвіллю. Задоволеність браком у дружини 4,0, у чоловіка - 1,5 (причому саме дружина є ініціатором звернення до консультанта).
Основною сферою прояву конфліктів в даній сімї є способи вирішення конфліктів. На думку чоловіка, дружина не використовує для дозволу конфліктних ситуацій конструктивних способів, таких як пояснення і відхід від конфлікту, тоді як він вважає саме ці способи найбільш прийнятними. На його думку, дружина не виключає бойкот як спосіб вирішення конфліктів, з чим він не згоден. На думку дружини, вона у вирішенні конфліктів використовує тільки конструктивні способи (пояснення, компроміс, відхід від конфлікту).
Таким чином, подружня пара відноситься до групи проблемних сімей. Формування нормальних сімейних відносин в цій парі в даному випадку ускладнене тим, що провідною потребою обох подружжя є спілкування при орієнтації на позасімейного дозвілля. За даними наших досліджень, домінування потреби в спілкуванні більшою мірою властиво нестабільним сімям, тоді як для стабільних і частково проблемних сімей характерне домінування потреби в духовному зростанні і самоудосконаленні. Проте в сучасній літературі з проблеми сімї зустрічається опис типу сімї, орієнтованої в основному на організацію дозвілля [4; 14]. Виходячи з цього, а також на підставі збігу структур потреб обох подружжя як в очікуваннях, так і в реальних оцінках, ми зробили спробу збереження даної сімї.
Коректувальна робота з сімєю Ш-іх була побудована таким чином: індивідуальна робота з чоловіком, направлена на підвищення рівня його самооцінки, з дружиною - по навчанню конструктивним способам вирішення конфліктів; робота з парою, направлена на вироблення навиків кооперації і взаємодопомоги, з метою підвищення взаєморозуміння в даній сімї, пошук компромісів у сфері організації дозвілля як загальносімейного, так і індивідуального.
В процесі коректувальної роботи було проведено повторне обстеження. Зявилися деякі зміни в результатах, що відображають в основному індивідуальну роботу з кожним чоловіком: самооцінка дружини зменшилася до 3,8, самооцінка чоловіка збільшилася до 2,5; зменшилося до 10 кількість сфер життєдіяльності сімї, в яких є умови для виникнення конфліктів; збільшилася задоволеність браком у чоловіка до 2,0. Разом з тим рівень конфліктності продовжував залишатися високим (Ук=29) і напруженість відносин збереглася. За бажанням подружжя робота з ними була продовжена, хоча ми і вважали, що в даному випадку відбувається корекція переважно особових, а не подружніх утруднень.
Діагностична і коректувальна робота з конкретними сімейними парами виявила для нас напрями подальшого наукового пошуку: необхідна детальніша розробка питання про те, які саме конфліктні ситуації характеризують проблемні, а які нестабільні відносини; доцільне вивчення співвідношення рівня самооцінки особи і її самооцінки як шлюбного партнера.
Висновок
Сьогодні сім`я стає центром соціальної роботи. Оскільки через вирішення сімейних проблем, зміцнення сімї як головного соціального інституту можна вийти на вирішення багатьох проблем сьогодення. Так, як соціальна робота здійснюється соціальним працівником, то саме від компетентності та особистісних характеристик залежить не тільки налагодження стосунків, позитивного мікроклімату та благополуччі сімї, а в деяких випадків і життя клієнтів здатні до скоєння суїциду.
Сучасна сім`я потребує як матеріальної так і педагогічної та культурної допомоги. Певною мірою таку допомогу вона отримає від держави і виробничих організацій, закладів освіти і культури. Але так, як ці інститути не в змозі надавати соціально-педагогічну-психологічну допомогу одночасно, то держава посприяла розвитку соціальних служб для дітей, сімї і молоді.
Отже, діяльність соціального педагога, що до надання допомоги сімям спирається на розроблену програму, в якій закладено основний зміст, форми і методи роботи. Звичайно проблема є досить динамічною, постійно вдосконалюється, враховуючи