Взаєморозуміння в сімейних відносинах
Курсовой проект - Психология
Другие курсовые по предмету Психология
ки над оцінкою зустрічається частіше, ніж в нестабільних, але реальні конфлікти відкритого типу виникають рідше. Ми вважаємо, що це може мати місце за рахунок збереження в проблемних сімях загального позитивного характеру відносин і емоційної прихильності подружжя один до одного. У нестабільних сімях величина оцінок і самооцінок досягає максимальної відмінності, що узгоджується з даними естонських дослідників, які відзначають високий ступінь готовності до конфліктів в браку [1; 53], що руйнується, оскільки тут позитивна самооцінка шлюбних партнерів поєднується з їх негативними взаємними оцінками.
Мал. 2.1 - Співвідношення оцінки і сом оцінки свпівдружжя
Співвідношення оцінок і очікувань. Напруженість в міжособових відносинах, яка може привести до відкритого конфлікту на поведінковому рівні, виникає унаслідок розузгодження між взаємними оцінками і очікуваннями подружжя.
Найвищий рівень очікувань у нестабільних сімей, при цьому він поєднується з найнижчим рівнем взаємних оцінок. Відносини проблемних сімей характеризуються вищими взаємними оцінками і нижчим рівнем очікувань. Проте рівень їх очікувань помітно перевершує рівень оцінок. Стабільні сімї характеризуються перевищенням рівня взаємних оцінок над рівнем очікувань до партнера. У цих сімях до моменту вступу до браку, як правило, складається достатньо гнучка система взаємних очікувань, ясно усвідомлюються достоїнства партнера і цінність браку.
Рівень моральної мотивації. Для нормального розвитку сімейних відносин і успішної адаптації подружжя дуже важливо, щоб разом з взаємною емоційною привабливістю їх відношення регулювалися такими етичними категоріями, як совість, борг, відповідальність. Рівень моральної мотивації дій подружжя в різних сферах сімейного життя є найважливішим чинником, що впливає на стабільність сімї. Низький рівень моральної мотивації заснований переважно на безпосередніх переживаннях, спонуках або на заданих ззовні моральних нормах і вимогах (наприклад, на оцінках тих, що оточують), при вищому рівні регулятором поведінки виступають інтеріризовані моральні норми і принципи, що стали власною стійкою системою моральних цінностей. Мотиваційна структура цього типу відрізняється переважанням орієнтації на самооцінку як провідний мотив поведінки замість орієнтації на оцінку тих, що оточують.
Подружжя із стабільних сімей при високій самооцінці також високо оцінюють і рівень моральної мотивації партнера. Низький рівень взаємних оцінок моральної мотивації подружжя з нестабільних сімей при їх високій самооцінці свідчить про серйозне порушення взаємин між ними, їх загальній негативній спрямованості. У проблемних сімях при середньому рівні взаємних оцінок рівень моральної мотивації в самооцінках подружжя знижується в порівнянні з нестабільними, що свідчить про їх самокритичність, про спробу знайти причини сімейних утруднень не тільки в поведінці партнера, але в е р б. своєму власному.
Крім співвідношення загального рівня Про, О1 і З предметом нашого аналізу було також порівняння ієрархічних структур оцінки, самооцінки і очікувань в різних сферах життєдіяльності сімї, що дозволяло зясувати питання про сфери виникнення і характер конфліктів в даній подружній парі. Для оцінки ступеня конфліктності нами був введений спеціальний показник - рівень конфліктності (Ук). Разом з Ісм і рівнем задоволеності браком Ук дозволяє визначити тип обстежуваної сімї. У табл. 2 приведені деякі граничні величини показників МСЬК для трьох груп сімей.
Віднесенням обстежуваної сімї до тієї або іншої групи закінчується перший - діагностичний - етап роботи за допомогою методики МСЬК.
Наступний етап був повязаний з рішенням питання про спрямованість психотерапевтичної дії на подружню пару в цілому або на кожного з подружжя окремо, а також про вироблення рекомендацій щодо методів дії. У нестабільній сімейній парі, на наш погляд, практично відсутня повноцінна можливість корекції внутрісімейних відносин. В даному випадку виправдана лише індивідуальна робота з кожним чоловіком окремо для ослаблення психотравмуючого впливу розлучної і послеразводної ситуації.
Таблиця 2.1
ГруппаСредние обобщенные данныеИсмУкУровень моральной мотивацииОжСжО1жОмСмО1мСтабильные4,63,94,14,04,33,8+0,92510,1Проблемные2,12,73,51,72,53,5-0,05606,1Нестабильные2,13,54,30,92,44,3-0,25060,0
Проблемні пари вимагають особливого підходу, залежно від того, на якій стадії формування відносин вони знаходяться. Корекція міжособових відносин доцільна, на наш погляд, для подружніх пар, що знаходяться у стадії взаємної адаптації, ускладненої особовими особливостями подружжя, при недостатньому ступені усвідомлення ними процесів, що відбуваються в сімї. Необхідне також бажання подружжя нормалізувати свої відносини, визнання ними цінності даного шлюбного союзу.
Отримане за допомогою методики МСЬК опис особливостей потребностних сфер подружжя, ступені задоволення ними в браку своїх провідних потреб, основних конфліктогених зон, частоти конфліктів і способів їх дозволу дає можливості для індивідуальної роботи як з кожним чоловіком окремо, так і з парою.
Методика МСЬК і робота з конкретною парою. Розглянемо можливості методики МСЬК в роботі з конкретною подружньою парою. Дружини Ш-е. Звернулися за консультацією з приводу погіршення відносин, утруднення подружнього спілкування, розбіжностей у вихованні дітей. Вік подружжя - 32 г, сімейний с?/p>