Взаємозв'язок самооцінки та готовності до фінансового самозабезпечення у студентів випускних курсів

Дипломная работа - Психология

Другие дипломы по предмету Психология

дії, які можна назвати функціональним станом особистості, результатом психічних процесів, що передують конкретній діяльності". Готовність до діяльності можна представити як освітню компетенцію, яку А. В. Хуторський характеризує як "сукупність взаємоповязаних смислових орієнтацій, знань, умінь, навичок і досвіду діяльності учня, необхідну для здійснення особистісно і соціально значущої продуктивної діяльності по відношенню до певного кола обєктів реальної дійсності "[6].

У психологічному словнику пропонується наступне визначення готовності людини до професійної діяльності: "Готовність до професійної діяльності - психічний стан, передстартова активізація людини, що включає освідомлення людиною своїх цілей, оцінку наявних умов, визначення способів дії; прогнозування мотиваційних, вольових, інтелектуальних зусиль, ймовірності досягнення результату, мобілізацію сил, самонавіювання в досягненні цілей "[4]. Таким чином, можно сказати, що готовність студента-випускника до професійної діяльності повязана з правильністю використання ним набутих знань, навичок, умінь, здатність до швидкої адаптації до умов праці, спрямованістю на постійне підвищення кваліфікації. Китова Д.А. визначає готовність до матеріального самозабезпечення як "мобілізованность ресурсів особистості на добування і присвоєння доходів" [8]. О. Аллін і Н. Сальникова визначають готовність "як наявність особистісних якостей, теоретичних знань, практичних навичок і вмінь, що дозволяють у будь-який час успішно вирішувати завдання, що стоять перед людиною, і виконувати функціональні обовязки. Наділі багато що залежить від мотивації, внутрішньої зібраності, вольової налаштованості, здібності в даний момент виконати необхідну роботу і домогтися потрібних результатів. У зміст готовності включені здібності і загальні психологічні умови, необхідні для успішного здійснення діяльності: інтереси, схильності, психічні стани, знання, навички та вміння "[1].

Стан готовності розуміється О. Алліном і Н. Сальниковою як "внутрішня налаштованість, пристосування можливостей особистості для успішних дій в даний момент. Тобто готовність до діяльності проявляється безпосередньо перед її початком, коли необхідно прийняти остаточне рішення про свою готовність до виконання конкретного завдання. Такий стан виникає на основі передбачення ситуації дії і характеризується настроєм та мобілізацією психіки на подолання труднощів і перешкод, на досягнення результату"[1]. Існує чимало різних підходів до поняття "готовність" і його трактувань, що визначаються як теоретичними пристрастями авторів, так і специфікою завдань, які вони вирішували у своїх дослідженнях. У всьому цьому розмаїтті можна виділити три підходи, рівня вивчення готовності фахівців до професійної діяльності: психофізіологічний, функціонально-психологічний і особистісний [5].

У психофізіологічному підході під готовністю розуміється оптимальний стан психічних і фізіологічних функцій організму, що дозволяє виконувати будь-яку професійну діяльність. Готовність як своєрідне стан особистості не може виникнути поза загального підвищення активності роботи мозку, різних систем і органів, для неї необхідні біохімічні та фізіологічні зрушення в організмі. Це забезпечує налаштування організму на майбутню діяльність [5].

У функціонально-психологічному підході вивчається відповідність психологічних якостей особистості функціональним особливостям майбутньої діяльності [5].

В особистісному підході підкреслюється роль дослідження пізнавальних процесів, емоційних і вольових компонентів, а також мотивів поведінки [5].

 

1.2 Структура та рівні готовності

 

Психологи визначають декілька компонентів готовності:

-Інтелектуальний - розуміння завдань, обовязків, знання засобів досягнення мети, прогноз діяльності;

- Емоційний - впевненість в успіху, наснага, почуття відповідальності;

- Мотиваційний - інтерес, прагнення домогтися успіху, потреба успішно виконати поставлене завдання. Чим важливіший для людини мотив і чим краще він їм усвідомлюється, тим швидше створюються більш сприятливі умови для формування готовності до професійної діяльності;

- Вольовий - мобілізація сил, зосередженість на завданні, відволікання від перешкод, подолання сумнівів [11].

Особливість особистісного підходу - увага до морального аспекту проблеми. У ньому розглядається морально-психологічна готовність до діяльності, що має складну структуру та включає в себе:

-Усвідомленість суспільної та особистої значущості трудової діяльності;

- Любов до своєї роботи, радість і насолоду працею;

- Здатність працювати в колективі та в його інтересах [5].

Готовність до матеріального самозабезпечення визначається О. Алліном і Н. Сальниковою як "розуміння фахівцем майбутньої операції, усвідомлення особистої відповідальності за її рішення, впевнене бажання досягти успіху і вироблення чіткого плану дії" [1].

Купрейченко А.Б. розглядає готовність до матеріального самозабезпечення як "складне, цілісне психічне утворення, що включає мотиваційно-потребністний, когнітивний і діяльнісно-практичний компоненти" [6].

Мотиваційно-потребністний аспект готовності включає в себе формування емоційно-ціннісного ставлення до будь-якої ситуації; когнітивний аспект - оволодіння систематизованими знаннями, усвідомлення соціальної і особистої значущості діяльності, прагнення і