Весiльнi пiснi та обряди
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
дiлова розмова про те коли буде весiлля. Визначаться дата.
РЖ ось починаСФться дiйство в призначений час:
Четвер: Над вечiр переiзду (друзi i родичi) нареченоi везуть скриню з приданим до нареченого. Сважка вiдчиняСФ скриню i прикрашають хату. Вiшають рушники,готують постiль. Господарi дякують сватiв та пригощають iх.
Пятниця: Нареченi або сама наречена з дружкою iдуть запрошувати на весiлля. В кожнiй господi кланяються i говорять: Просимо батько й мати, приходьте до нас на весiлля. Господарi дякують i обiцяють прийти. Коли наречена повертаСФться додому,приходять подружки та починають готуватися до завтрашнiх дiйств .В цей час запрошенi жiнки мiсять, випiкають коровай, шишки ,готують гостину до весiльного столу. Наречений цей вечiр гуляСФ з друзями. Вдома у нього iдуть приготування як i в нареченоi.
Субота: Наречений з перезвою iдуть по наречену. Там ворота чи дверi зачинено. Гостi стукають та спiвають:
Ой, доки ми тут стоятимемо,
Сиру землю тай топтатимемо,
Червоними чобiтками
Тай срiбними каблучкамитАж
Староста просить вiддати наречену, iм виводять мале, навмисно замурзане дiвча, всi смiються, вiдмовляються, мовлять: мала ще хай пiдросте. Тодi виводять стару бабу ряжену нареченою, знову смiх, кажуть: А ця переросла, не морочте голову, нашу, молоду, гарну давайте, хоч покажiть. Показують здалеку, але сестра чи хтось iз родичiв вимагають викуп. Це може бути пляшка вина, чи цукерки, чи грошi, чи щось iнше. Пiсля цього запрошують гостей до хати, до столу. Частують гостей. Гостi нареченоi вiтають молодих обдаровують i проводжають в замiжжя.
Батько i мати благословляють дiтей, тi кланяються iз поклоном покидали батькiвський дiм, iхали до нареченого. Там ждали гостi,якi радо зустрiчали, благословляли i проводили на посаду,святкують з пiснями та танцями. З добрими побажаннями обдаровують молодих.
Недiля: З ранку батьки i родичi молодоi iдуть до сватiв ,несуть снiданок дочцi. РЗх радiсно зустрiчають,щедро пригощають. Всi задоволенi, продовжують гостину разом.
Понедiлок: Коли всi впорались з господарством вдома збираються варити локшину. Для цього потрiбнi кури . Гостi з жартами, ряженi iдуть селом циганити курей,яйця. Циганити легко, бо йдуть до запрошених на весiлля, а там РЖ кури РЖ яйця вже чекають. Для смiху поганяють по вулицi чийогось пiвня чи птицю, щоб бiльше шуму учинити. Потiм пiд веселий гамiр,мiсять локшину,рiжуть та варять курей, гуляють до вечора.
Вiвторок: Гостi молодого йдуть до батькiв молодоi хлiб обiдать бо тi ж були на гостинi в молодого в недiлю.
Середа: Молотять жито. Коли немаСФ снопiв, молотять солому,коли е сарай чи клуня пiд соломою,то можуть i звiдти солому стягти i молотять поки цiпи побю, а не буде цiпа то молотять дрюччям. Пiсля трудiв праведних гостина.
Четвер: Все випито, все зiдено ,посуд уже пустий,тож навiщо вiн потрiбен,треба його мити,а щоб не мити,краще побити. Вибирають високе дерево, чи стовпи i на вершечок одягають горщок чи глечик i починаСФться стрiлянина. Хто каменем вцiлить, так що горщика розiбСФ, той одержить приз (сулiю з горiлкою). Призер пригощаСФ всiх присутнiх, поки сулiя не спорожнiСФ.
На цьому весiлля закiнчувалося.
Звiт
Кожна нацiя, кожен народ, навiть кожна суспiльна група маСФ своi звичаi, що виробились протягом багатьох столiть i освяченi вiками.
Але звичаi це не вiдокремлене явище в життi народу, це - втiленi в рухи та дiю свiтовiдчуття, свiтосприймання мiж окремими людьми. А цi взаСФмини i свiтовiдчуття безпосередньо впливають на духовну культуру украiнського народу.
Наша Украiна велика. Украiнцi розселенi на багатьох сотнях кiлометрiв вiд Кубанi по Сян i ще донедавна були розiрванi рiзними державними кордонами.
Коли ми почнемо приглядатися, то побачимо, що звичаi нашого народу на диво мiж собою близькi. Хто його знаСФ, чи не саме ця близькiсть звичаiв тим цементуючим матерiалом, що перемагаСФ своСФю мiццю всi iншi сили, якi працюють на руйнування СФдностi нашого народу.
У своiй фольклорнiй практики я розповiдала про звичаi украiнського весiлля. Саме цей обряд маСФ дуже багато особливостей. В сучаснiй украiнськiй весiльнiй обрядовостi зберiгаються пережитки рiзних форм сiмейного життя. Деякi iз них ведуть початок iз часiв полiгамноi сiмi i матрiархату. Уже в найдавнiшi часи предки украiнцiв мали моногамну сiмю i матрiархальний устрiй. Саме тодi сформувався також в загальних рисах весiльний обряд, увiбравши в себе ряд пережиткiв, якi обрядовою дiСФю заступали найдавнiшi реалii.
Список використаноi лiтератури
1. Василенко З.РЖ. Народна творчiсть та етнографiя.
2. О.Воропай Звичаi нашого народу: Етнограф.нарис/ Худож.-оформлювач Л.Д.Киркач-Осипова.-Х.:Фолiо,2007.-508с.
3. Вовк Хв. Студii з украiнськоi етнографii та антропологii.
4. Грiнченко Б. Изъ усть народа. Чернiговъ,1991.
5. Грушевський М. РЖсторiя украiнськоi лiтератури. Ч.1,Киiв-Львiв,1923.
6. Колесса Ф. Украiнська усна словеснiсть. Львiв,1938.
7. Степовий О. Звичаi нашого народу,1946.
8. Улюбленi украiнськi пiснi / Ред.-упоряд. РЖ.О.Бiлий.- Д.:Сталкер,2001.-288с.