Венчурний капітал: сьогодні і завтра
Статья - Разное
Другие статьи по предмету Разное
їм науковим потенціалом: у столиці зосереджені інститути, науково-виробничі обєднання, дослідницькі центри, але... Головна проблема у тім, що вміючи розробити саму передову технологію, київський учений чи винахідник, якому у голову прийшла геніальна ідея, у наших умовах до недавніх пір були приречені: ні грошей на впровадження, ні умов для апробації, ні перспектив на покупку інтелектуальної власності попросту не було. У результаті доктора наук стояли на ринках з носками і "Снікерсами", кандидати бігали по офісах іноземних компаній як дилерів "Гербалайфа", аспіранти підробляли написанням курсових і дипломів під замовлення... Величезні площі, наповнені науковою апаратурою, лабораторіями і кваліфікованим персоналом, простоювали... У цей же час київський бізнес, маючи систему впроваджень і продажів, практично не мав ідей і технологій, які можна було б впроваджувати і продавати. До обопільного задоволення вчених і підприємців, вихід був знайдений до весни першого року третього тисячоріччя.
Семінар "Технопарки як сприятливе середовище для стійкого розвитку малого підприємництва на прикладі міста Києва", що пройшов наприкінці березня в столичному Кібцентре, засвідчив: по-перше, зародок гібрида науки і капіталу вже закладений; по-друге, перший київський "Технопарк" одержав могутню "стратегічну" підтримку. Батьками-засновниками нової структури стали Всеукраїнське обєднання підприємців "Нова Формація", Міжнародний центр розвитку підприємництва і Діловий центр Московського району міста. Ідейне сприяння зробили Національний клуб лідерів суспільних обєднань підприємців, Союз орендарів і підприємців України, Український союз користувачів обєктами авторського права і... Організація Обєднаних Націй оскільки проект "Технопарк" цілком вписується в Програму ООН "Ініціатива стійкого розвитку", санкціоновану позаторік Генеральним секретарем співдружності націй Кофі Ананом. А базою для "Технопарку" став Інститут проблем математичних машин і систем (ІПММС) один із самих могутніх по "мозковому капіталі" у Європі (що визнають оонівські експерти і закордонні колеги київських математиків).
На двадцятьох тисячах квадратних метрів, відданих інститутом під стратегію технопаркинга, уже розвертається система, що, на думку засновників, допоможе реалізуватися в бізнесі початківцем але безумовно талановитим підприємцям.
Як свідчить виконавчий директор "Нової Формації" і один з ініціаторів створення "Технопарку" Леонід Бірюков, схема роботи проста, але діюча починаючий підприємець, що уклав з цією структурою договір про співробітництво, може використовувати її офісний простір, оргтехніку і канали комунікацій, науково-дослідні лабораторії з підготовленим персоналом і що найважливіше фінансові й організаторські можливості "Технопарку".
Звичайна картина: людина має бажання, завзятість і наполегливість, здібності і талант до того, щоб розвити свій бізнес... але засобів для "початку процесу" у нього немає. Банківська кредитна політика в нашій країні дотепер не давала можливості одержати стартовий капітал у борг, а про венчурний ("ризиковому, підприємницькому") капітал навіть розмов не виникало. Український фінансист не хотів ризикувати, а український підприємець не міг починати. У "Технопарку" основою фінансової політики обраний саме венчурный капітал: спеціальний фонд фінансує нове починання, ідею, технологію з метою "довести їх до розуму" і або продати, або впровадити у виробництво. При цьому зрозуміло, що не завжди вкладені гроші дадуть результат: у світовій практиці реалізується і стає фінансово успішної одна ідея з десяти, але ефект від її впровадження багаторазово перекриває витрати на "прогорілі" розробки.
Структура "Технопарку", у викладі Бірюкова і директора ІПММС академіка Анатолія Морозова, представляється не дуже складною. Невелика адміністрація приймає клієнтів і забезпечує їхні "оргпотреби". Технічна служба надає необхідні виробничі і дослідницькі потужності. Фонд венчурного капіталу фінансує роботу клієнта (підприємства чи приватної особи). А рішення про доцільність співробітництва з бажаючим розвертати свій бізнес під егідою "Технопарку" приймає експертна рада, де на рівних представлені бізнес, фінанси, наука і техніка.
Академік Морозов запевняє, що інститут має величезний інтелектуальний потенціал За останні роки були створені багато цілком конкурентноспроможних розробок. Однак украй необхідні партнери-підприємці, що зможуть робити бізнес на основі праці вчених і в такім співробітництві легко побачити початок нового технологічного й економічного ривка і нашої науки, і нашого підприємництва.
Голова правління "Нової Формації" Вячеслав Кредисов пояснює участь у проекті технопарку тим, що до цього обєднання входять ділові люди, що зуміли зробити успішним свій бізнес і тепер зацікавлені в допомозі починаючим підприємцям. Простіше говорячи, хто зумів стати багатим сам, зуміє зробити багатою свою країну і її людей.
Рада з питань підприємництва при Київському міському голові рекомендувала міській і районній владі вивчити роботу "Технопарку" на проспекті Глушкова, 42 і представити свої розуміння про розгортання подібних фінансово-науково-підприємницьких структур по всій столиці.
Підводячи підсумок, необхідно відзначити, що Україна має дуже серйозний нереалізований потенціал ?/p>