Веди - стародавнi пам'ятки iндiйськоi релiгiйноi лiтератури
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
початку творення iснував тiльки Бгагаван. Не було нi Брахми, нi Шиви, нi вогню, нi мiсяця, нi зiрок, нi сонця. РЖснував тiльки Крiшна, який створив усе й насолоджуСФться всiм."(Маха Упанiшад 1).
Хоча Веди й мiстять вказiвки, слiдуючи яким можна досягти матерiального благополуччя, в дiйсностi Веди призначенi для духовного розвитку. Коли людина проходить через усе, що Веди можуть запропонувати для задоволення чуттiв, вона отримуСФ можливiсть духовного розумiння в формi Упанiшад. Упанiшади - це зiбрання 108 фiлософських творiв. Слово упа-нi-шат означаСФ "сидiти поблизу" i вказуСФ на учня, який сидить поблизу вiд свого ТСуру (буквальне значення слова ТСуру - "важкий", iстинний ТСуру повинен бути важким, навантаженим знаннями) й уважно слухаСФ його, щоб осягнути транiендентну ведичну мудрiсть ("Хто маСФ вуха - нехай слухаСФ!"). Таким чином, Упанiшади знаменують початок транiендентного життя.
Мудрiсть Упанiшад явно вище того, з чим мають справу чотири Веди, тому що "...мета релiгii - це не досягнення земного i райського щастя при допомозi правильного здiйснення жертвопринесень богам, але - звiльнення вiд необхiдностi народжуватись знову в матерiальному свiтi". "Яка ж користь людинi, що весь свiт здобуде, а вiчну душу занапастить?" (РДв. вiд Луки, 9.25). Упанiшади не заперечують, що Абсолютна РЖстина маСФ якостi особи. Спростовуючи, що Бог СФ матерiальною особою, Упанiшади насправдi утверджують духовну природу особистостi Бога. РЖснуСФ багато гiмнiв, якi стверджують, що Верховна Абсолютна РЖстина - особа, яка не належить до цього матерiального свiту. Хоча майже кожна Упанiшада спочатку описуСФ Верховного Бога безособистiсним, у кiнцi опису проступають особистiснi риси Господа. Крiм того, частина Упанiшад також стверджують, що в серцi кожноi живоi iстоти мiстяться як iндивiдуальна душа, так i Наддуша (Господь).
Описуючи антиматерiальнi якостi Абсолюту. Упанiшади готують ТСрунт для правильного розумiння транiендентноi особи (Верховного Господа).
"Веданта-сутра" складаСФться з афоризмiв, якi розкривають метод осягнення ведичного знання. Це найбiльш стисла форма у всiй ведичнiй мудростi, бо ж "сутра - це афоризм, який виражаСФ сутнiсть усякого знання в найбiльш стислiй формi". Веданта-сутра складаСФться з чотирьох глав, кожна з яких вмiщуСФ чотири роздiли. Тобто, "Веданта-сутра" мiстить шiстнадцять роздiлiв афоризмiв.
"Веданта-сутра" даСФ правильне розумiння кiнцевоi мети Вед: вiдновити втраченi взаСФмостосунки живоi iстоти з Крiшною i дати iй можливiсть здiйснювати вiддане служiння Богу й досягнути чистоi любовi до Нього.
РЖсторii або РЖтiхаси - це додаткова ведична лiтература. Вони включають Пурани, "Махабгарату" й "Рамаяну". Оскiльки ведичнi ритуали нелегко зрозумiти, а "Веданта-сутра" СФ дуже стислим i суто фiлософським твором, РЖтiхаси пропонують ведичну мудрiсть у формi оповiдань i описiв iсторичних подiй. Тому про Пурани, "Махабгарату" й "Рамаяну" говорять як про пяту Веду. ВважаСФться, що Пурани розповiдають про реальнi подii, якi вiдбувались не тiльки на цiй планетi, а й на багатьох iнших планетах Всесвiту. Те, що не вкладаСФться в нашому розумi, ще не обовязково не iснуСФ. Послiдовники Пуран говорять, що зрозумiти iх зовсiм неважко, якщо взяти до уваги, що описуванi в них явища вiдбувались на рiзних планетах, у рiзний час i за рiзних обставин. Великий мудрець Вясадева не заповнював своiх творiв вигадками.
Пурани описують надлюдську дiяльнiсть Верховного Господа (БгаТСавана) i Його рiзних втiлень, розповiдають про життя мудрецiв i вiдданих БгаТСавана.
"Махабгарата" - розповiдь про "велике царство Бгарата-варшу" - описуСФ iсторiю iмперii, до складу якоi входив весь давнiй свiт. "Махабгарата" - найбiльша поема в свiтовiй лiтературi, нараховуСФ сто тисяч чотиривiршiв. Згiдно з ведичною традицiСФю, ii автором теж СФ Вясадева. РЖнодi звана "Ведою Крiшни", "Махабгарата" яскраво розкриваСФ образ БгаТСавана Крiшни (Крiшна -"Всепривабливий"), особливо в своiй головнiй частинi, "БгаТСавад-ТРiтi".
"Рамаяна" - епос древнього поета Валмiкi Мунi про прихiд i дiяння Бгагавана в образi Рами, iдеального царя.
РЖснуСФ 18 основних Пуран. Краща й найпопулярнiша з усiх Пуран -"БгаТСавата Пурана" (й ще звуть "БгаТСаватам", що перекладаСФться як "прекрасна наука про Бога"). Вона вважаСФться прямим коментарем до "Веданта-сутри", оскiльки обидва твори належать перу Вясадеви.
Основна тема "БгаТСаватам" - опис особи БгаТСавана Крiшни, Його дiянь, оточення i Його вiдданих. Часом Пурани згадують також поклонiння пiвбогам, але "Бгагаватам" говорить тiльки за Верховного, Бгагавана. Тут Вясадева пише безпосередньо про Абсолютну РЖстину - джерело всього сущого."Шрiмад БгаТСаватам" говорить про БгаТСавана Крiшну як про кiнцеву мету Вед i "Веданти". Оскiльки лише Крiшна проявляСФ всi властивостi Господа, про Нього говориться як про джерело всiх втiлень, включаючи експансii Вiшни. "БгаТСаван Крiшна СФ вище благо" - це головна тема "БгаТСаватам".
Висновки
Неможливо кiлькома словами розповiсти про Веди, але найголовнiше iз вчення: ми - не просто тiло. Людина СФ духовною iстотою, увязненою в плотi . Вона повинна вирватись iз матерiального свiту i повернутись до Бога, вiднайшовши таким чином iстинне щастя. Окрiм усього, Веди пропонують методи пiзнання, якi не схожi на методики вчених-матерiалiстiв. Бiльш сокровенне, глибинне, ?/p>