Веди - стародавнi пам'ятки iндiйськоi релiгiйноi лiтератури
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
?iту.У Брахма-самгiтi описуСФться, що Маха-Вiшну лежить в причинному (Каранарнава) океанi i занурений у мiстичний сон (йога-Нiор). З кожним Його видихом з пор Його транiендентального тiла виходять незлiченнi Всесвiти i з кожним Його вдихом цi всесвiти знищуються. Цей перiод часу, коли Маха-Вiшну робить свiй видих-вдих, називаСФться маха-калпоi. Маха-Калп збiгаСФться з часом iснування всесвiту. У створенi всесвiту входить Гарбходакашайi Вiшну i лягаСФ на водах океану Гарбходака. З пупка Гарбходакашайi Вiшну виростаСФ лотос, на якому народжуСФться вторинний творець - Брахма. Потiм починаСФться наступна стадiя творiння - вiсарга. Вторинне творiння здiйснюСФ Брахма, надiлений необхiдним розумом для цього. Вiн творить планетнi системи i створюСФ прототипи живих iстот, чоловiчi i жiночi особини. Потiм цi живi iстоти самi починають розмножуватися i заселяють увесь всесвiт. У Ведах говориться, що живi iстоти знаходяться всюди, на всiх планетах. РЖ типи iхнiх тiл iдеально пристосованi до умов цих планет. Процес вторинного творiння докладно описаний в третiй пiснi Шрiмад-Бхагаватам. Пiдтримка життя у всесвiтi шляхом вiдтворення живими iстотами собi подiбних називаСФться рушiйною силою творiння (утi). Природно, рушiйною силою творiння СФ сексуальне бажання. В кiнцi маха-Калп всесвiт знищуСФться Шивою, оточеним почтом демонiв. Крiм такого, глобального, знищення всiСФi всесвiту, iснуСФ ще часткове знищення, коли всi три планетнi системи, крiм кiлькох вищих планет, затоплюються в кiнцi кати (дня Брахми). Тому на початку новоi Калп (ранок Брахми) Брахма щоразу вiдновлюСФ вищi, нижчi i середнi планетнi системи. Виклав письмово науку про створення свiту Вясадев (сiмнадцяте втiлення Крiшни, описане у Ведах).
Його так описуСФ БгаТСавата-пурана:
Якось вiн (Вясадева), щойно зiйшло сонце, зробив ранкове омовiння у водах Сарасватi i на самотi сiв на березi, щоб зосередитись. Великому мудрецю Вясадевi вiдкрилось, що люди вiдiйдуть вiд обовязку, визначеного iм для цiСФi доби. Таке трапляСФться на землi в рiзнi епохи через те, що з плином часу даСФться взнаки дiя Провидiння.
Транiендентному баченню великого мудреця, надiленого повнотою знання, вiдкрилося, як пiд впливом цiСФi доби буде зменшуватися духовнiсть, розумовi здiбностi, память, тривалiсть життя людей, якi за браком благочестя не знатимуть спокою. Тодi вiн замислився над тим, як допомогти людям усiх верств i укладiв життя.
Вiн бачив, що згаданi у Ведах жертвоприношення СФ засобом, яким можна очистити людську дiяльнiсть. РЖ щоб цей засiб став доступнiшим i поширився в людському суспiльствi. Вiн роздiлив СФдину Веду на чотири.
Саме вiн вичленив у первинних джерелах знання (Ведах) чотири пiдроздiли. Описи iсторичних фактiв та дiйсних подiй, що мiстяться в Пуранах, iменують пятою Ведою. Пiсля того, як Веди були розбитi на чотири частини, Пайла Рiшi став вчителем РiТС Веди, Джаймiнi - вчителем Сама Веди, i тiльки Вайшампаяна прославився Яджур Ведою. Сумантi Мунi Ангiрi була довiрена Атгарва Веда, i вiн присвятив себе iй. Ромахаршанi дорученi були Пурани та iсторичнi лiтописи.
СвоСФю чергою всi цi великi вченi передали довiренi iм Веди своiм численним учням, учням учнiв та учням тих учнiв. З того постали вiдповiднi школи послiдовникiв Вед. Так великий мудрець Вясадева, надзвичайно милостивий до темних мас, подав Веди так, щоб менш розумнi люди змогли iх засвоiти.
Сповнений спiвчуття, великий мудрець уклав для людей з невисоким iнтелектом великий iсторичний твiр "Махабгарату", зваживши, що це дасть людям можливiсть досягти найвищоi мети життя." Звiдси виходить, що Веди не СФ плодом працi багатьох людей протягом тисячолiть, про це можна знайти свiдчення в багатьох мiiях Вед. Ведична лiтература подiляСФться на кiлька частин: власне чотири Веди, Упанiшади, "Веданта-сутра" й РЖсторii (РЖтiхаси) . Варто розглянути кожен роздiл. Слово Веда означаСФ "знати", "вiнець знання", "достовiрнi знання". Воно стосуСФться знання, що маСФ божественне (надлюдське) походження. Веди, в основному, СФ гiмнами, якi виконувались жерцями у славу богiв. Багато вiкiв цi гiмни не записувались.
Говориться, що коли людина жадаСФ матерiальних благ життя за життям, вона мусить здiйснювати жертвопринесення, описанi у Ведах. Чотири Веди заохочують задоволення матерiальних бажань через поклонiння пiвбогам. Наприклад, хто шукаСФ удачi, маСФ поклонятись богинi Дурзi, а той, хто жадаСФ сили, повинен шанувати АТСнi, бога вогню. Хто прагне багатства, повинен шанувати Васу, а той, хто хоче, щоб тiло його було сильним - Землю. Тi, хто хочуть мати гарне потомство, повиннi вшановувати великих предкiв, Праджапатi . У будь-якому разi, ведична лiтература говорить про пiвбогiв не як про продукт уяви, але як про надiлених владою виконавцiв вищоi волi, якi управляють справами всесвiту.
Природа не дiСФ сама по собi, за будь-яким ii проявом стоiть особистiсть. Наприклад, РЖндра розподiляСФ випадання дощiв, а Варуна вiдаСФ морською стихiСФю. Це подiбно до того, як, побачивши досконало сконструйований автомобiль, прозорлива людина бачить за цим ваш розум конструктора. Проте слiд зазначити, що жоден iз цих богiв, а iх налiчуСФться близько тридцяти трьох мiльйонiв, - не знаходиться на одному рiвнi з Всевишнiм, БгаТСаваном (Вiшну, Крiшною). Коли б не здiйснювалось поклонiння пiвбогам (РЖндрi, Варунi й iншим), щоб воно було успiшним, необхiдно вшановувати Вiшну. У Ведах мiститься багато вказiвок на вищiсть Верховного Господа. Веди стверджують: "На