В мирі та у війні з Польщею
Информация - История
Другие материалы по предмету История
двома татарськими партіями та один з ханів, Шагин Ґірей, сам запросив запорожців собі на підмогу. Тим то козаки пройшли Перекоп і ввійшли у глиб татарської держави. Але тут рушив на них проводир другої партії, Кантемир. Серед безнастанних боїв козаки, під охороною табору, йшли уперед цілих шість днів і дійшли до ханської столиці, Бахчисараю. Тут звели вирішний бій із Кантемиром і геть чисто розбили його військо. Але в бою поліг лицарською смертю Михайло Дорошенко, він знову йшов попереду свого війська і його поцілила турецька куля. Запорожці ходили ще добувати Кафу, де сховався Кантемир, а потім з великою здобиччю і 20 здобутими гарматами вернулися на Запорожжя.
На місце Дорошенка гетьманом став Грицько Савич Чорний (1628-1630 р.), кандидат реєстрових. Він умів утримувати добрі відносини з поляками; й далі вів війну з татарами. Восени 1628 р. козаки знову подалися на Крим, але з невеликим військом, всього з 2000 кінноти й 2000 піхоти, але добути Перекопу не змогли. Навесні 1629 р. рушило вже все військо, 23 тисячі, під проводом Тараса Федоровича й Черняти. Але під Перекопом їм заступив дорогу хан Кантемир. Татари мали артилерію й так сильно почали обстрілювати козацький табір, що запорожці не могли встоятися й мусіли почати відворот. Чотири дні відступали оборонною рукою, але в боях лягло їх пять тисяч, багато ж погинуло від безвіддя... Так нещасливо закінчилися кримські походи.
Морські походи
Велику воєнну славу здобули собі козаки морськими походами. Козацькі чайки появлялися на Чорному морі від кінця XVI в., але найбільші походи відбулися у трьох перших десятиліттях XVII в. В 1606 р. козацький флот пограбував Акерман (Білгород) над гирлом Дністра, Килію над Дунаєм і болгарську Варну. Це був перший набіг запорожців, що звернув на себе загальну увагу. В 1609 р. запорозькі човни знову понищили наддунайські міста Килію й Ізмаїл.
Ще гучніші походи припадають на час, коли на Запорожжі дійшов до значіння Сагайдачний.
В 1613 р. козаки двічі подавалися на море й повоювали кримські міста. Турки вислали були проти них значну флотилію й заступили їм дорогу під Очаковом у гирлі Дніпра. Але запорожці вночі напали на турецькі кораблі, розгромили їх, добули 6 Галер і немало човнів.
Навесні 1614 р. козаки знову були на морі, та похід не вдався: буря порозносила чайки по морі, багато війська потонуло. Та в серпні того самого року 2000 козаків (коло 40 чайок) наново вибралося! на море. Плили просто на південь, переплили ціле море й підплили під багате малоазійське місто Трапезунд знищили його околицю, що кілька сот літ не знала ніякої війни. Після того поплили під Синопу, здобули старовинний замок, забрали багато здобичі й пустили з димом розкішне місто і пристань, де були турецькі галери,
Навесні 1615 р. запорожці зібралися на ще більший похід. З 80 чайками поплили аж під Царгород, спалили прибережні осади й забрали велику здобич. Турецька флотилія заступила їм дорогу коло гирла Дунаю, але козаки погромили турків, забрали кілька галер і захопили в полон турецького адмірала. Здобуті Галери вони під Очаковом підпалили, потім кинулися на очаківський замок, пробували його добути й позаймали турецькі стада.
В 1616 р. турки вислали в гирло Дніпра свою флотилію, щоб не допустити козацького походу. Але козацька флотилія вдарила на турків і знову погромила турецьку: козаки забрали кільканадцять галер і до 100 човнів. Потім козацькі чайки пішли на кримське побережжя, здобули й спалили Кафу, головний торг невольниками й звільнили велику силу бранців. Восени того самого, року знову 2000 козаків подалося на Малу Азію; вони зайняли Мінер і Трапезунд, розбили турецький флот, зложену з 6 галер і багато човнів; потім/ пустилися на Босфор, понищили прибережні оселі й через Озівське море повернулися на Україну.
В 1617 р. запорожці наново ходили на море, погромили турецьку флотилія й убили султанського адмірала. Навесні 1618 р. наші козаки виправлялися на море разом із донськими. В 1619 р. козацькі чайки приходили під Бендери на Дністрі. В 1621 р. запорожці знову були на морі. Один відділ козацької флотилії, 16 чайок, був під Царгородом і нагнав на турків великого страху.
Влітку 1622 р. ходили під Царгород 30 чайок. В 1623 р. запорожці були двічі на морі. В 1624 р. були три походи; перший раз 70-80 чайок, удруге більше, ніж 100, втретє - 150 чайок. Другий похід турки пробували спинити під Очаковом флот з 25 Галер і 300 човнів, але козаки погромили їх, прийшли під Царгород і попалили його околиці. В 1625 р. велика козацька флотилія, зложена з 300-380 чайок, тричі ходила на море. Запорожці знищили безліч міст на малоазійському побережжі, ходили під Царгород і, вертаючись, під Очаковом пробилися крізь турецьку флотилію, що мала 20 Галер і багато човнів,
Гетьман Михайло Дорошенко під Куруковом 1625 р. дістав, наказ від польського уряду понищити всі човгни. Він погодився на око цей наказ виконати, спалив навіть на Запорожжі кільканадцять човнів, що були над берегом, але решту козаки поховали і флотилія щасливо вціліла. В 1626 р. були чутки, що на море, вибирається аж тисяча човнів. Але насправді ходило тільки 60 човнів, вони загналися аж до устя Ріону на Закавказзі, але турки половину човнів захопили в полон. В 1627 р. були знову малі набіги, по 60 і 80 чайок. І 1629 р. відбувся невеликий похід. У 1630 р. коло Монастирського острова випищики підготовили 300 човнів козаки пограбували сильно ціле болгарське побережжя, аж до передмість Царгороду.
Запорозькі походи на море мали не раз назверх розбишацький характер; козаки нарівні з іншими морськими добичниками нищили б?/p>