Як ми осмислюСФмо свiт? ЖиттСФвi установки
Информация - Психология
Другие материалы по предмету Психология
Як ми осмислюСФмо свiт? ЖиттСФвi установки
Людськi iстоти мають прекрасний мозок - потужний i ефективний. Однак, яким би прекрасним вiн не був, все-таки вiн дуже далекий вiд досконалостi. Одним з наслiдкiв цiСФi недосконалостi СФ те, що бiльшiсть iз нас так i живуть iз "знанням" багатьох речей, якi просто невiрнi.
Вiзьмемо добре вiдомий приклад. Дуже багато з людей у глибинi душi вiрять у те, що якщо пари, що випробовують труднощi iз зачаттям, беруть прийомну дитину, то вони з бiльшою ймовiрнiстю в майбутньому зможуть зачати свого власного, нiж пари, що мають аналогiчнi проблеми, але не всиновили або не вдочерили дитину. При цьому висуваються пояснення приблизно такого типу: пiсля всиновлення або вдочерiння нiбито знiмаСФться емоцiйний тиск, що випробовувала дана сiмейна пара, i те, що чоловiки вiдчують себе бiльше розслабленими, якоiсь образом полегшить зачаття. Однак, згiдно Тому Джиловичу, це неправда: iмовiрнiсть зачаття в марних пар, що всиновили або вдочерили дитину, не вище, нiж у марних пар, якi цього не зробили.
Отчого ж бiльшiсть як i ранiше переконана в противному? По двох причинах. Перша: ця iдея настiльки приваблива, що нам хочеться, щоб вона виявилася правдою. РЖ друга: ми схильнi фокусувати свою увагу на тих нечисленних випадках, коли в родинах iз прийомними дiтьми народжувалися ще й власнi, i ми не обертаСФмо уваги на тi родини iз прийомними дiтьми, у яких своi дiти так i не народилися, як ми не обертаСФмо уваги й нате, колись марнi родини, у яких немаСФ прийомних дiтей, але зате народилися своi. Таким чином, завдяки вибiрковостi нашоi памятi й уваги нам дiйсно здаСФться, що закономiрнiсть, про яку мова йде, iснуСФ. До того ж багато хто з вас напевно не раз спостерiгали, що переконати у зворотному тi, хто свято вiрить у те, що правдою зовсiм не СФ, дуже важко.
Чи так рацiональнi ми чи тварини нi? Зрозумiло, ми намагаСФмося ними бути. Досить розповсюджений погляд на людське пiзнання як на абсолютно рацiональне по своiй природi - погляд, вiдповiдно до якого кожний iндивiд намагаСФться зробити все вiд нього залежне, щоб виявитися правим, роздiляти правильнi думки й переконання. Одним з перших, цей погляд на людське мислення почав розвивати фiлософ-утилiтарист XVIII в. РЖеремiя Бентам. Згiдно Бентаму, ми залученi в процес "калькуляцii блага" (felicific calculus), що дозволяСФ визначити, що добре й що погано.
По Бентаму, роль уряду й економiчноi системи саме в тому i складаСФться, щоб забезпечити "найбiльше щастя найбiльшого числа людей". Багато хто погодяться з тим, що бентамовська концепцiя "калькуляцii блага" стала фундаментальною передумовою, на якiй заснований сучасний капiталiзм.
Набагато пiзнiше соцiальний психолог Харольд Келi запропонував трохи бiльше складний опис рацiональностi людського мислення. По Келi, люди намагаються функцiонувати як "наiвнi вченi".
Для того щоб пояснити яку-небудь подiю або явище, ученi шукають коварiацii у своiх даних. РЖншими словами, вони намагаються виявити випадки, коли "x зявляСФться ранiше Y i змiнюСФться завжди й тiльки разом з Y", для того щоб зробити висновок: "x СФ причиною Y". Аналогiчним образом для пояснення причини, по якiй хтось надходить так, а не iнакше, ми прагнемо одержати три види вiдомостей:
1) вiдомостi про погодженiсть дiй даноi людини (чи завжди, перебуваючи в iнших ситуацiях i iншим часом, вiн поводяться у такий же спосiб?);
2) вiдомостi про СФднiсть (iншi, перебуваючи в тiй же ситуацii, поводяться так само?);
3) вiдомостi про унiкальнiсть даного вчинку (чи СФ ця людина СФдиним, хто дiСФ саме так?).
Але чи дiйсно люди мислять так рацiонально, як думають Бентам i Келi? Не так багато iснуСФ аргументiв (але вони СФ!) на користь того, що в деяких випадках ми насправдi мiркуСФмо подiбним чином. Вiдомо, наприклад, що Бенджамiн Франклiн регулярно робив "калькуляцiю блага", акуратно виписуючи всi "за" i "проти" перед прийняттям яких-небудь вiдповiдальних рiшень. Час вiд часу багато хто з нас надходять аналогiчним образом, купуючи нову машину або вирiшуючи, у який унiверситет надiйти. Легкiсть, з який ви змогли пояснити поводження Бет i Скотта, одержавши iнформацiю про вiдповiдним коварiацiям, указуСФ, принаймнi, на можливiсть думати подiбно наiвному вченому.
Однак рацiональне мислення вимагаСФ збереження щонайменше двох умов:
1) мислитель повинен мати доступ до точноi й необхiдноi iнформацii;
2) мислитель повинен мати необмеженi ресурси для обробки iнформацii. По правдi говорячи, у повсякденному життi цi умови рiдко дотримуються, ми не маСФмо здатнiсть бачити мир всевидючим оком Всевишнього - перспективою, що забезпечуСФ нас "усезнанням" i звiльняючоi вiд тенденцiйностi. Якщо навiть така розповсюджена процедура, як покупка новоi машини, чревата перекручуванням або вiдсутнiстю належноi iнформацii, то можна уявити, якi труднощi виникнуть у випадках прийняття бiльше рiдких рiшень: коли вiдправлятися на вiйну, на кому женитися або як витратити зiбранi в населення податковi надходження.
Крiм того, у нас немаСФ вiльного часу й ресурсiв для вичерпного аналiзу кожноi проблеми, з якоi доводиться зiштовхуватися. Припустимо, я все-таки вирiшив зайнятися "калькуляцiСФю блага", що обiцяСФ менi покупка машини, i ця процедура зайняла в мене приблизно третю частину години. Тим часом дюжина iнших проблем також вимагаСФ рiшення. Що приготувати на обiд? Кого з кандидатiв найкраще взяти на роботу? Чи дiйсно моСФi дочки так необхiднi цi дорогi коригувальнi ско