Ядерна загроза
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
?вляються в ядерних реакторах. Природний уран мiстить приблизно 0.7 процентiв iзотопу U-235, iнше - уран 238. Для здiйснення реакцii необхiдно, щоб в речовинi мiстилося не менше за 90 процентiв урану 235.
Види ядерних вибухiв.
У залежностi вiд задач, що вирiшуються ядерною зброСФю, вiд вигляду i розташування обСФктiв, по яких плануються ядернi удари, а також вiд характеру майбутнiх бойових дiй ядернi вибухи можуть бути здiйсненi в повiтрi, у поверхнi землi (води) i пiд землею (водою). Вiдповiдно до цього розрiзнюють наступнi види ядерних вибухiв:
повiтряний (високий i низький)
наземний (надводний)
пiдземний (пiдводний)
Вражаючi чинники ядерного вибуху.
Ядерний вибух здатний вмить знищити або вивести з ладу незахищених людей, вiдкрито стоячу технiку, споруди i рiзнi матерiальнi кошти. Основними вражаючими чинниками ядерного вибуху СФ:
ударна хвиля
свiтлове випромiнювання
проникаюча радiацiя
радiоактивне зараження мiiевостi
електромагнiтний iмпульс
а) Ударна хвиля в бiльшостi випадкiв СФ основним вражаючим чинником ядерного вибуху. За своiй природою вона подiбна ударнiй хвилi звичайного вибуху, але дiСФ бiльш тривалий час i володiСФ набагато бiльшою руйнiвною силою. Ударна хвиля ядерного вибуху може на значнiй вiдстанi вiд центра вибуху завдавати поразки поразки людям, руйнувати споруди i ушкоджувати бойову технiку. Ударна хвиля являСФ собою область сильного стиснення повiтря, що розповсюджуСФться з великою швидкiстю у всi сторони вiд центра вибуху. Швидкiсть поширення ii залежить вiд тиску повiтря у фронтi ударноi хвилi; поблизу центра вибуху вона в декiлька разiв перевищуСФ швидкiсть звуку, але iз збiльшенням вiдстанi вiд мiiя вибуху рiзко падаСФ. За першi 2 сiк ударна хвиля проходить бiля 1000 м, за 5 сек-2000 м, за 8 сек - бiля 3000 м. Це служить обгрунтуванням нормативу N5 ЗОМП "Дii при спаласi ядерного вибуху": вiдмiнно - 2 сек, добре - 3 сек, задовiльно -4 сек. Вражаюча дiя ударноi хвилi на людей i руйнуючу дiю на бойову технiку, iнженернi споруди i матерiальнi кошти передусiм визначаються надмiрним тиском i швидкiстю рушення повiтря в ii фронтi. Незахищенi люди можуть, крiм того здивовуватися осколками скла, що летять з величезною швидкiстю i обломками будiвель, що зруйновуються, падаючими деревами, а також частинами бойовоi технiки, що розкидаються, каменями i iншими предметами, що приводяться в рушення швидкiсним натиском ударноi хвилi. Найбiльшi непрямi поразки будуть спостерiгатися в населених пунктах i в лiсi; в цих випадках втрати вiйськ можуть виявитися бiльшими, нiж вiд безпосередньоi дii ударноi хвилi. Ударна хвиля здатна завдавати поразки поразки i в закритих примiщеннях, проникаючи туди через щiлини i отвори. Поразки, що наносяться ударною хвилею, подiляються на легкi, середнi, важкi i надто важкi. Легкi поразки характеризуються тимчасовим пошкодженням органiв слуху, загальною легкою контузiСФю, ударами i вивихами кiнцiвок. Важкi поразки характеризуються сильною контузiСФю всього органiзму; при цьому можуть спостерiгатися пошкодження головного мозку i органiв черевноi порожнини, сильна кровотеча з носа i вух, важкi переломи i вивихи кiнцiвок. Мiра поразки ударною хвилею залежить передусiм вiд потужностi i вигляду ядерного вибуху. При повiтряному вибуху потужнiстю 20 кТ легкi травми у людей можливi на вiдстанях до 2,5 км, середнi - до 2 км, важкi - до 1,5 км вiд епiцентра вибуху. З зростанням калiбру ядерного боСФприпаса радiуси поразки ударною хвилею ростуть пропорцiонально кореню кубiчному з потужностi вибуху. При пiдземному вибуху виникаСФ ударна хвиля в грунтi, а при пiдводному - у водi. Крiм того, при цих видах вибухiв частина енергii витрачаСФться на створення ударноi хвилi i в повiтрi. Ударна хвиля, розповсюджуючись в грунтi, викликаСФ пошкодження пiдземних споруд, каналiзацii, водопроводу; при поширеннi ii у водi спостерiгаСФться пошкодження пiдводноi частини кораблiв, що знаходяться навiть на значнiй вiдстанi вiд мiiя вибуху.
б) Свiтлове випромiнювання ядерного вибуху являСФ собою потiк променистоi енергii, що включаСФ ультрафiолетове, видиме i iнфрачервоне випромiнювання. Джерелом свiтлового випромiнювання СФ свiтлова область, що складаСФться з розжарених продуктiв вибуху i розжареного повiтря. Яскравiсть свiтлового випромiнювання в першу секунду в декiлька разiв перевершуСФ яскравiсть Сонця. Поглинена енергiя свiтлового випромiнювання переходить в теплову, що приводить до розiгрiвання поверхневого шара матерiалу. Нагрiв може бути настiльки сильним, що можливо обвуглювання або запалення горючого матерiалу i розтрiскування або оплавлення непального, що може приводити до величезних пожеж. При цьому дiя свiтлового випромiнювання ядерного вибуху еквiвалентно масованому застосуванню запалювальноi зброi, яке розглядаСФться в четвертому учбовому питаннi. Шкiряне покривало людини також поглинаСФ енергiю свiтлового випромiнювання, за рахунок чого може нагрiватися до високоi температури i отримувати опiки. Насамперед опiки виникають на вiдкритих дiльницях тiла, звернених у бiк вибуху. Якщо дивитися у бiк вибуху незахищеними очима, то можлива поразка очей, що приводить до повноi втрати зору. Опiки, що викликаються свiтловим випромiнюванням, не вiдрiзняються вiд звичайних, що викликаються вогнем або кипятком. Вони тим сильнiшi, чим менша вiдстань до вибуху i чим бiльше поту?/p>