Шляхи раціонального формування і використання основного і оборотного капіталу в аграрних підприємствах
Курсовой проект - Экономика
Другие курсовые по предмету Экономика
ь місце у певний період, але відшкодовуються за рахунок собівартості продукції у наступні періоди. До них належать витрати на підготовку виробництва, освоєння випуску нових виробів, раціоналізацію і винахідництво, придбання науково-технічної та економічної інформації тощо.
За Нестерчуком Ю.О., співвідношення оборотних фондів у вигляді окремих елементів і стадії функціонування (запаси, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів) характеризує їх виробничо технологічну структуру. Вона формується під впливом ряду факторів (типу виробництва, особливостей продукції та технології її виготовлення, умов забезпечення матеріальними ресурсами тощо) і змінюється в часі. [30]
За сферою обігу оборотні засоби поділяються на такі групи:
- Готова продукція це така продукція, що призначена для реалізації заготівельним і переробним підприємствам, для продажу на біржах, кооперативних крамницях, сільських ринках, для продажу і видачі в рахунок оплати праці працівникам аграрних підприємств, для громадського харчування тощо. Якщо продукція не відповідає вимогам для її реалізації, то вона відображається у складі незавершеного виробництва.
- Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги це кошти, які повинні надійти підприємству від інших субєктів ринку за продану їм продукцію, надані послуги і виконані роботи, як оплата за одержані векселі тощо.
Виділяють ще стійкі пасиви як джерела формування оборотних засобів, що мають особливе призначення. Ними розпоряджаються інші організації. До стійких пасивів належать також фонди підприємства, які спеціально не призначені для формування оборотних засобів. До них належать: заборгованість із зарплати, відрахування на соціальне страхування, резерв на покриття майбутніх видатків і платежів, частина фондів економічного стимулювання, яка постійно використовується в роботі, і остання складова засоби ремонтного фонду для формування залишків матеріалів на ремонт.
Савчук В.К. вважає, що для визначення ступеня ефективності використання матеріальних ресурсів є певна система техніко-економічних показників. Ці показники диференційовані залежно від особливостей виробництва на тих чи інших підприємствах і окремих видів предметів праці.[37]
На підприємствах, що переробляють сировину, застосовують показник (коефіцієнт) виходу або добування готової продукції з вихідної сировини. Наприклад, на цукровому заводі коефіцієнта виходу цукру з буряків. У багатьох галузях народного господарства показником ефективності використання сировинних ресурсів є витрати сировини на одиницю готової продукції.
Загальний обсяг авансованих вкладень в оборотний капітал залежить від таких факторів: обсягу виробництва сільськогосподарської продукції та продукції переробки; умов матеріально-технічного постачання; умов реалізації і розрахунків; собівартості власних і вартості покупних матеріальних цінностей, що виробничо споживаються в процесі виробництва; виробничого напрямку підприємства і рівня розвитку головної галузі.
Забезпеченість підприємства оборотним капіталом визначається за такими показниками:
- фондооснащеність виробництва, що визначається діленням середньорічної вартості оборотного капіталу на площу сільськогосподарських угідь підприємства;
- ступінь забезпеченості підприємства оборотним капіталом, що розраховується як частка від ділення його фактичної наявності на кінець року на сукупний норматив цих засобів
Для оцінки, на думку Манів З.О., ефективності використання оборотного капіталу, визначеним потреби в ньому і обґрунтуванню управління процесом прискорення оборогу застосовують низку економічних показників. Серед таких показників одним з найважливіших є коефіцієнт обороту оборотного капіталу. Цей показник характеризує більше віддачу оборотних засобів, я ніж їх оборот. [14]
Для визначення швидкості обороту лише предметів праці необхідно матеріальні витрати підприємства (всі витрати за мінусом амортизації, витрат на оплату праці і послуг зі сторони) поділити на середньорічну вартість виробничих запасів, незавершеного виробництва і готової продукції. Матеріальні витрати являють собою спожиті в процесі виробництва предмети праці. В них, що дуже важливо для врахування специфіки сільськогосподарського виробництва, знаходить відображення мале коло кругообігу оборотних фондів внутрішньогосподарський оборот, коли частина авансованих предметів праці не проходить товарної стадії, а потрапляє до складу виробничих запасів.
Важливе значення має прискорення обороту оборотного капіталу, оскільки зменшує потребу виробництва в цьому ресурсі для виконання виробничої програми, а отже, підвищує ефективність відтворювального процесу.
Обернену величину коефіцієнта обороту називають коефіцієнтом завантаженості. В процесі аналітичної роботи аграрних підприємств широко використовують показник тривалості одного обороту оборотного капіталу.
Збільшення вкладів в оборотний капітал є доцільним тоді, коли це веде до зростання валової продукції випереджуючими темпами. Тому для оцінки аналізу рівня ефективності використання оборотного капіталу визначається показників фондовіддачі, діленням валової продукції в порівняльних цінах на середньорічну вартість цього ресурсу.
Оборотні фонди в процесі виробництва сільськогосподарської продукції виробничо споживаються і набувають форми матеріальних витрат, що включаються в соб