Шляхи раціонального формування і використання основного і оборотного капіталу в аграрних підприємствах

Курсовой проект - Экономика

Другие курсовые по предмету Экономика

недосконалості технологій є не тільки низька економічна результативність сільськогосподарського виробництва, але й низький рівень оплати праці на селі. Зрозуміло, що ми не зможемо розраховувати на притік кваліфікованих кадрів в аграрну сферу за умови, коли заробітна плата тут є майже вдвічі нижчою, чим в цілому по економіці.

Та й що казати про новітні технології, якщо елементарних правил не дотримуються: у переважній більшості господарств порушуються елементарні вимоги щодо структури посівів, збереження та підвищення родючості ґрунтів, організації і технології вирощування сільськогосподарських культур.

За останні 10 років внесення мінеральних добрив скоротилося в 10 разів, а органічних добрив у 7 разів. Фактично припинилось вапнування кислих і гіпсування солонцюватих ґрунтів у 2005 р. порівняно з 1990 р. площі хімічної меліорації зменшились у 60 разів. Скоротились обсяги лісомеліоративних і протиерозійних робіт. У результаті активізувалася деградація земель, зростає інтенсивність ерозійних процесів.

Порушується баланс поживних речовин у ґрунтах. Середньорічний недобір сільськогосподарської продукції в перерахунку на зерно, внаслідок зменшення внесення мінеральних добрив, становить понад 18 млн. тонн.

За даними Інституту агротехнології та біотехнологій, майже третина ґрунтів деградує через брак добрив (вноситься лише 25-30 кг мінеральних добрив на гектар). Розораність полів складає до 70%, тоді як світова норма від чверті до третини загальної площі.

Тому, на сьогодні нам потрібно працювати, перш за все, над удосконаленням законодавчої бази з цих питань: про консервацію земель, про державну агрохімічну паспортизацію земель та ін.

Одним із шляхів посилення конкурентних переваг є перехід від традиційного до органічного землеробства. Україна за своїм природно-кліматичним та ресурсним потенціалом має можливість зайняти одне з провідних місць серед виробників органічної продукції.

На сьогодні в Україні нараховується лише 70 сільгосппідприємств, які здійснюють свою діяльність за принципами органічного господарювання у відповідності з діючими міжнародними стандартами. Але цього вкрай замало.

З метою подальшого розвитку органічного руху в Україні Мінагрополітики розроблено проект Закону України "Про органічне сільське господарство". Його прийняття дасть змогу збільшити обсяги виробництва екологічно чистої, конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції, прискорити насичення внутрішнього ринку високоякісними продуктами харчування.

Новітніми ресурсозберігаючими технологіями в агропромисловому комплексі є:

1. Розробка технологій вирощування зернових культур.

2. Розробка технологій вирощування технічних і кормових культур.

3.Створення високопродуктивних сортів зернобобових, технічних та ягідних культур, стійких до біотичних і абіотичних факторів довкілля.

4. Розробка технологічних, селекційних і генетичних методів підвищення продуктивності популяцій сільськогосподарських тварин.

5.Розробка технологій виробництва, збереження та пакування продуктів харчування високої біологічної цінності.

6. Державна науково-технічна програма “Технічні засоби нового покоління для сільськогосподарського виробництва”

7. Створення високоадаптивних комплексів машин для виробництва продукції рослинництва.

8. Підвищення ефективності створення та використання мобільних енергетичних засобів для агропромислового комплексу.

9. Створення комплектів обладнання для механізації та автоматизації процесів у тваринництві стосовно різних умов утримання тварин.

10. Розробка обладнання для виробництва і застосування засобів біологізації землеробства.

11. Державна науково-технічна програма “Нові технології виробництва, збереження та переробки сільськогосподарської продукції”

 

3.2. Використання техніки на лізинговій основі: формування МТС, оренда техніки

 

Особливою формою відтворення основних засобів є лізинг, своєрідним видом підприємницької діяльності. Основоположним, сутнісним аспектом лізингу є довгострокова оренда майна, тобто передача його у тимчасове користування на умовах платності, строковості і зворотності або викупу.

Законі України “Про лізинг” (грудень 1979р.) дається таке визначення лізингу: лізинг підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на вихзначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Отже лізинг розглядається як додавкове, особливе джерело фінансування. Яке розширює можливості підприємств щодо вибору стратегії інвестування. Лізингу притаманні всі форми банківського кредиту.

Розрізняють два види лізингу: фінансовий і оперативний.

Фінансовий лізинг вітчизняним законодавством трактується як лізингова угода, в результаті укладання якої лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця обєкт лізингу на строк, не менший від строку, за який амортизується 60% вартості обєкта лізингу, визначеної в день укладання угоди. Із завершенням строку угоди фінансового лізингу обєкт лізингу переходить у власність лізингоодержувача або викуповується ним за залишковою в?/p>