Шляхи зниження собівартості виробництва молока (на прикладі сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Зоря" Оржицького району Полтавської області)
Дипломная работа - Экономика
Другие дипломы по предмету Экономика
край складною. Останні виробляють 75 % молока, а переробні підприємства заготовили всього 39% загального його виробництва.
Проаналізуємо реалізацію молока та молочної продукції в СТОВ "Агрофірма"Зоря" за 2006 - 2008 роки, на основі таблиці 3.1 Визначимо обсяги та ціни реалізації за різними каналами.
Таблиця 3.1
Натуральні та вартісні показники реалізації молока в СТОВ "Агрофірма"Зоря" за 2006-2008 роки
Канали реалізації200620072008Натуральні показникиКількість реалізації, ц%Кількість реалізації, ц%Кількість реалізації, ц%1. Переробним підприємствам815098,7813097,2163301002. Населенню в рахунок оплати праці. 700,81702,0--3. Видано пайовикам в рахунок орендної плати--100,2--4. На ринку через власні магазини400,5500,6-Всього8260100836010016330100Вартісні показникиВартість, тис. грнЦіна грн/цВартість, тис. грнЦіна грн/цВартість, тис. грнЦіна грн/ц1. Переробним підприємствам799,698,11868,8106,863724,4228,72. Населенню в рахунок оплати праці. 3,752,85 11,768,82--3. Видано пайовикам в рахунок орендної плати--0,880,00--4. На ринку через власні магазини3,075,004,182,00--Всього806,3х885,1х-х
СТОВ "Агрофірма"Зоря" реалізовувало молоко у 2006-2007 роках за 4 каналами, що вказані у таблиці 3.1, у 2008 році даний вид продукції реалізовувався лише переробним підприємствам. Це можна пояснити тим,що ціни за якими реалізується молоко населенню та пайовикам є значно нижчими в порівнянні із цінами закупівлі, що пропонуються переробними підприємствами. Аналізуючи виручку від реалізації переробним підприємствам за досліджуваний період, то спостерігається поступове зростання,що повязане частково із зростанням питомої ваги обсягу у структурі каналів реалізації, а частково із зростанням ціни (яка зросла на 214% порівняно із 2007роком, та на 233,1 % в порівнянні із 2006 роком).
Звернувши увагу на те, що в останні роки досить зростає підсобне господарство у населення,реалізовувати молоко саме на переробні підприємства є досить доцільним кроком на шляху зростання прибутку від виробництва даного виду продукції.
Прогнозуючи кон'юнктуру ринків як на короткострокову, так і на довгострокову перспективу, найчастіше використовують метод розрахунку матеріальних балансів. Оскільки цінова кон'юнктура є похідною від співвідношення сумарного попиту і пропозиції, то маючи їх розрахунки, можна прогнозувати тенденції і самі рівні цін на перспективу. У таблиці 3.1 наведено баланси молока і молокопродуктів (перераховано в молоко) в Україні.
Таблиця 3.2
Баланс молока та молочних продуктів.
1995200020032004200520062007Виробництво17274126581366113710137141328712262Зміна запасів на кінець року-440-394-106-360-27174-72Імпорт58507480112150199Усього ресурсів17772131021384114150137991326312533Експорт14201100114521261901950939Витрачено на корми3723220318631296127013261141Втрати801063375Фонд споживання1254997891082710725106251098010448
[14, с.344].
На сьогодні (і в найближчій перспективі) усі області України поділяють на три групи:
. Області, де формуються експортні ресурси транспортабельних молочних продуктів (масла, твердих сирів, молочних консервів тощо) - Чернігівська, Сумська, Житомирська, Волинська, Рівненська, Львівська, Вінницька, Черкаська, Полтавська, Хмельницька, Тернопільська, Кіровоградська;
. Області, де обсяг виробництва молока може задовольнити, в основному, лише внутрішні потреби в молоці й молокопродуктах (Чернівецька, Івано-Франківська, Закарпатська, Миколаївська, Херсонська);
. Області, які не можуть забезпечити власні потреби в молоці та молокопродуктах (Київська, Донецька, Луганська, Дніпропетровська, Запорізька, Харківська, Одеська та Автономна Республіка Крим). У ці регіони надходить відповідна кількість переважно транспортабельних молочних продуктів з областей першої групи з тим, щоб забезпечити більш рівномірне споживання їх населенням [29, с.141-143].
Головним завданням у молокопродуктовому підкомплексі України є збереження і подальший розвиток створеного науково-виробничого потенціалу. Цей потенціал у безкризових умовах зможе повністю забезпечити потреби-країни у молоці та продуктах його переробки на внутрішньому ринку і дасть змогу наростити експортний потенціал країни. У 1990 р. поставки молокопродуктів у загальносоюзній фонд досягли 3,5 млн т (у перерахунку на молоко), або 14,5 % від загального виробництва молока. У наступні роки (1991-1994) експорт молокопродукції різко скоротився (до 479 тис. т у середньому за рік), у 1995-1996 рр. дещо зріс (1268 тис. т), а в 1997-1998 рр. дорівнював 250 тис. т., обсяги експорту продукції тваринництва у 2008 році становили 1182 млн. дол. США (17 % до всього експорту сільгосппродукції). Порівняно з відповідним періодом 2007 року відбулося збільшення на 51 % [25, с.154]
Експортно-імпортні операції на ринку молока і молочних продуктів в останні роки характеризуються різними тенденціями. Основними видами молокопродуктів, які експортуються з території України, є вершкове масло (до країн СНД) і сухе знежирене молоко (до країн СНД і далекого зарубіжжя).
Що ж до операцій імпорту, то тут відбувається суттєве зменшення кількості завезеного в Україну вершкового масла і збільшення обсягів імпортованого сухого молока. Тенденція зменшення імпорту вершкового масла збережеться і надалі, оскільки населення України буде віддавати перевагу вітчизняному маслу завдяки його високій якості й доступній ціні. Що стосується імпорту сухого молока, то його слід скоротити, бо Україна сама може забезпечувати потребу в ньому [26, с.138].
Національною програмою розвитку агропромислового виробництва і соціального відродження села на 1999-2010 рр. передбачається довести виробництво молока в Україні 2010 р. - до 20 млн т