Шкільні навчальні екскурсії
Курсовой проект - Педагогика
Другие курсовые по предмету Педагогика
7. Підготовка школярів до нього.
8. Підбір необхідного обладнання.
Поточний урок-екскурсія
У курсі природознавства поточний урок-екскурсія є однотомним. За дидактичною суттю цей урок комбінований і має таку структуру:
І. Організація класу.
II. Перевірка засвоєних знань, умінь і навичок.
III. Постановка мети і завдань уроку. Загальна мотивація.
IV. Засвоєння нових знань, умінь і навичок,
V. Систематизація і узагальнення засвоєних знань, умінь і навичок.
VI. Застосування засвоєних знань, умінь і навичок.
VII. Домашнє завдання.
VIII. Підсумок уроку.
Освітньою метою поточного уроку-екскурсії є формування в учнів уявлень чи понять про обєкти і явища природи, їх взаємозвязки і залежності, які передбачені змістом теми, а також засвоєння школярами тих власне предметних, розумових умінь та умінь раціональної навчальної діяльності, які обєктивно можна і необхідно сформувати у конкретній темі.
Специфіка поточного однотомного уроку-екскурсії зумовлена тим, що засвоєння кожного елементу знань починається з безпосереднього сприймання реальних обєктів природи на місці його проведення. Предмети і явища конкретизують мікроструктуру уроку.
Розглянемо методику такого уроку за темою Орієнтування за місцевими ознаками. Компас (4(3) клас).
Логічна схема власне предметного змісту теми.
1. Орієнтування за місцевими ознаками (уявлення).
Зміст:
за кольором кори на деревах;
за кроною дерев;
за мохом та лишайниками;
за розміщенням мурашника. (Уміння орієнтуватися за місцевими ознаками).
2. Компас (поняття).
Зміст:
прилад для визначення сторін горизонту, який складається з корпусу, намагніченої стрілки, аретиру.
3. Визначення сторін горизонту за допомогою компаса (поняття).
Зміст: послідовність виконання дій (за підручником).
(Уміння визначати сторони горизонту за допомогою компаса).
Мета: формувати уявлення про орієнтування на місцевості за місцевими ознаками; поняття компас і визначення сторін горизонту за компасом; формувати уміння визначати сторони горизонту за місцевими ознаками і за компасом; розвивати просторові уявлення учнів, бажання виконувати завдання групою.
Обладнання: компаси.
Хід уроку-екскурсії
І. Організація класу.
Цей етап розпочинається в класі. Учитель повідомляє маршрут екскурсії. Якщо він проходитиме вулицями міста чи села, діти повинні актуалізувати свої знання про правила дорожнього руху: яким боком вулиці треба йти, щоб не перешкоджати перехожим; у якому місці і як переходити вулицю. Учитель нагадує дітям про правила поведінки і чемне поводження на вулицях [4].
Під час екскурсії учні під керівництвом учителя розглядають місце, де проводиться екскурсія, звертають увагу на красу природи, визначають пору року. Прийоми організації такої діяльності можуть бути різні: учитель пропонує назвати ознаки пори року у природі; читає невеликий вірш про природу в цю пору року і т. ін.; школярі порівнюють його зміст з картинами живої природи.
Обовязковою є бесіда про правила поведінки на природі, її збереження й охорону.
II. Перевірка засвоєних знань, умінь і навичок.
Цей етап проводиться, коли повторення попередньої теми є безпосередньою підготовкою до усвідомленого сприймання та осмислення нового змісту. У протилежному разі він пропускається, а засвоєні знання та уміння попередньої теми перевіряються на іншому уроці.
У цій темі перевірка не тільки доцільна, а й необхідна фронтальна бесіда: 1. Що називається горизонтом? 2. Що називається лінією горизонту? 3. За яких умов розширюється горизонт? 4. Чи можна довести, що лінія горизонту це уявна лінія? Як це зробити? 5. Скільки основних сторін має горизонт? Назвіть їх. 6. Назвіть проміжні сторони горизонту. 7. Що означає орієнтуватися на місцевості?
Завдання для груп учнів на картках.
1. Визначте південь і назвіть обєкти неживої природи, які знаходяться у цьому напрямку.
2. Визначте захід і назвіть зроблені людиною предмети, які знаходяться у цьому напрямку.
3. Визначте напрям вітру.
Для середніх і слабких учнів картки готують з певною мірою допомоги. Наприклад: а) для середніх учнів.
Визначити, у якій стороні південь, можна за Сонцем. Для цього необхідно стати до Сонця... (спиною, обличчям). Південь буде... (попереду, позаду).
б) Для слабких учнів.
Визначити, у якій стороні південь, можна за Сонцем. З цією метою треба виконати такі дії:
1. Стати до Сонця спиною. Південь буде позаду.
2. Повернутись на південь, подивитись і назвати предмети неживої природи, які розташовані у цьому напрямку.
III. Постановка мети і завдань уроку. Загальна мотивація.
Розповідь учителя:
У Івасика й Марійки тато лісник. Хатинка лісника стоїть біля лісового озерця. Мама приготувала обід і попросила віднести татові. Вона наказала іти лісовою стежиною і не звертати вбік. Івасик запитав, у якому напрямку розташовані лісове озеро і хатинка. Мама відповіла, що це на південь від їхньої хати. Діти зібралися і пішли до лісу. У лісі Марійка помітила великий білий гриб. Вона показала його братикові, і діти, бігаючи від дерева до дерева, почали збирати гриби і звернули зі стежки. Через деякий час діти помітили, що ліс став густіший, а стежки ніде не було видно. Сонце сховалося за хмари, і в гілках шумів вітер. Марійка заплакала, а Івасик думав, як вибратися з гущавини й принести обід татові. Він згадав, що хатка лісника знаходиться у південному нап