Шкільні навчальні екскурсії
Курсовой проект - Педагогика
Другие курсовые по предмету Педагогика
?цтво.
Всебічне використання екскурсій до пасіки забезпечувало вивчення таких питань біологія та анатомія бджола, ознайомлення з ворогами бджоли та їхньою анатомією, збирання, визнаємо і вивчення медоносних рослин.
Найкращим К. Міхно вважав ознайомлення з тими пасіками що функціонують при садівництвах або дослідних станціях, але допускав використання для спостереження і невеликої пасіки з рамковими вуликами.
Дослідник ретельно продумав і подав завдання до вивчення окреслених питань, які відбивали активний підхід у розгляді матеріалу. Спостереження за бджолами на пасіці слугували фундаментом для влаштування вулика на присадибній шкільній ділянці та створення колекції Матеріали колекції поділені на два відділи. До першого входили бджола і різновиди членів бджолиного сімейства, другий складався із ворогів бджіл. Така робота допомагала закріпити знання дітей про спостережуване явище і зберегти результати учнівських дослідів у природі.
Після ознайомлення із біологічними особливостями бджоли дослідник вважав за потрібне провести екскурсію до лісу і луків для ознайомлення з рослинами, що з них бджоли збирали пилок. Конкретно визначені завдання допомагали учням отримати знання про ці рослини, а закріпити їх мало створення гербарію медоносних рослин.
Найкращим результатом таких екскурсій вважалося заснування гуртка молодих бджолярів і створення зразкової пасіки при школі. Найціннішим моментом екскурсій до пасіки була демонстрація значення природного колективізму.
Досвід застосування екскурсійного методу при вивченні суспільствознавства розкрили у своїх дослідженнях П. Волобуів, Фр. Гофман. Н. Яцутін.
Фр. Гофман вважав організацію екскурсій важливою для активізації навчання учнів. В екскурсіях він констатував наявність дослідницького елементу, за умови якого учень так ставиться до життя, що потреба у дослідах органічно випливає із дійсності. Це допомагало школі стати справді трудовою позбавляло від значної переваги словесного методу навчання.
П. Волобуів вважав, що найяскравіше дослідницький елемент у навчанні може проявитися при застосуванні екскурсійного методу у роботі з дітьми. Під час ознайомлення з краєзнавчим матеріалом. Дослідник подав схему, яку рекомендував вважати основною для краєзнавчої екскурсії.
Із принципу агітаційності в краєзнавстві П. Волобуів виводив таку форму краєзнавчої роботи, як організацію музею або виставки Музей був наочним показником роботи кожного учня У музеї місцевого краю мали бути сфокусованими особливості місцевої природи, суспільного і трудового життя та діяльності населення Дослідник вважав музей важливим засобом здійснення пізнання краю.
Н.Яцутін, аналізуючи використання екскурсій у навчальному процесі, особливо важливим вважав ступінь засвоєння знань. На цьому етапі виявлявся тісний звязок між різними навчальними предметами, тому що знання, отримані учнями під час екскурсій, виражалися через твори, ліплення, столярні роботи, креслення, які розкривали особливості тієї чи іншої теми. Велике значення мас також створення шкільного історичного музею, історичної виставки учнівських робіт [15].
Не буди перебільшенням констатувати, що екскурсійний метод вносив у шкільне навчання пожвавлення, забезпечував звязок із навколишньою природою і суспільним життям, примушував учня зануритися у сферу життя минулого, викликав інтерес і бажання продовжувати роботу, творити, мислити, шукати, перетворитися на маленького дослідника довкілля, рідного краю і старовини, закликав до свідомої творчості і самодіяльності і разом з тим розкривав розмаїття рідної природи, справжню історію рідного краю з її джерелами, гіпотезами, сумнівами та істиною.
2.3 Анкетування
При виконанні нами роботи серед вчителів Білошицькослобідської ЗОШ І ІІ ст. було проведено анкетування.
Запитання анкети:
- Чи вважаєте ви екскурсійний метод навчання найбільш ефективним в процесі викладання предмету „Я і Україна”?
а) так;
б) ні;
в) з деяких тем.
- Чи вважаєте ви за доцільне проводити досить часто екскурсії, майже на кожному уроці?
а) екскурсії треба проводити досить рідко;
б) так, це сприяє більш повному засвоєнню матеріалу;
в) потрібно раціонально складати навчальний план.
- Чи вважаєте ви, що екскурсії дають найбільш повну інформацію з теми?
а) завжди;
б) іноді;
в) при вивченні деяких тем.
- Всі види уроків-екскурсій мають однакову структуру та порядок проведення.
а) так;
б) іноді;
в) жоден урок-екскурсія не схожий на інший.
- Чи мають уроки-екскурсії виховне значення?
а) так;
б) ні;
в) з деяких тем.
В результаті проведеного анкетування, в якому приймали участь 10 вчителів з різних предметів були одержані такі дані.
Варіанти відповідейНомер питання12345а70109б24100в168101
За результатами анкетування можемо побудувати діаграму для створення більш повної картини відповідей.
Рис. 1. Результати відповідей вчителів Білошицькослобідської ЗОШ І ІІ ст.
Можемо зробити висновок, що більшість вчителів Білошицькослобідської ЗОШ І ІІ ст. вважають екскурсійний метод досить доцільним при викладанні предмету „Я і Україна” в початковій школі, але кожен урок-екскурсія не повинен бути схожим на інший і створювати найбільш повну картину з розглядуваного питання.
Висновки
Розглядаючи екскурсію як дидакт?/p>