Шизофренiя
Информация - Психология
Другие материалы по предмету Психология
науковими термiнами, дитина в той же час не може опанувати елементарними знаннями математики, не вмiСФ писати, у нього вiдсутнi навички самообслуговування, спiлкування з однолiтками, ФормуСФться своСФрiдна форма розумовоi вiдсталостi, що часто диктуСФ необхiднiсть iндивiдуального навчання або перекладу в спецiальну школу для дiтей з розладами емоцiйноi сфери й поводження. У пiд - паростковому вiцi цей дефект розвитку iнтелекту може частково компенсуватися, i нерiдкi випадки, коли пiд - паросток освоюСФ повну програму середньоi школи. Але риси психiчного iнфантилiзму, аутизму, замкнутостi, чуднiсть й екстравагантнiсть поводження при цьому зберiгаються.
При злоякiсному плинi процесу навички, що сформувалися в першi роки життя, фразовоi мови втрачаються, i лише через кiлька рокiв мова знову починаСФ поступово розвиватися. Але лежаче в ii основi мислення виявляСФться непослiдовним, нескладним. Так, дiвчинка, малюючи, розмовляСФ сама iз собою: "Я була в лiсi, зарiзала вояк... Дощечка, на яку ляже вовк, неi поставили на велосипед... Ми бачили багато червоних платтiв на конях...". Такi дiти виглядають емоцiйно спустошена, байдужими, потреба в спiлкуваннi з однолiтками й з дорослими в них вiдсутнiй. Спостерiгаються кататоничнi симптоми у виглядi стереотипних рухiв, дiти роблять стрибки на мiii, стрибки на колiнах, ходять iз закритими очами. Багато хворих без видимоi причини бють iнших дiтей, щипають iх. Перебiг хвороби маСФ хвилеподiбний характер з полiпшеннями стану (здебiльшого пiд впливом лiкування) i наступними погiршеннями. Через кiлька рокiв формуСФться стiйкий шизофренiчний дефект. Психiчнi розлади нерiдко сполучаються з ендокринними порушеннями, ожирiнням.
При бiльше гострому початку шизофренii, що звичайно спостерiгаСФться в дошкiльному й молодшому шкiльному вiцi, у дiтей виникають безпричиннi страхи, якi важко вiдрiзняти вiд прояву рудиментарних маревних переживань. Страх звичайно супроводжуСФться вiдчуттям присутностi чужоi людини. Дитина починаСФ плакати, кричати, заглядаСФ пiд лiжко, указуСФ на темний кут: "Хтось поганий прийшов!.. Знову волосата прийшла, пiди!..". Поза цими нападами страху дитина продовжуСФ проявляти тривогу, боiться лягати спати, виходити з будинку, задаСФ питання, чи не може вона отруiтися, умерти. Страхи можуть здобувати характер навязливих переживань, коли дитина постiйно вiдчуваСФ потребу робити ритуальнi дii з метою захисту: робить по кiлька крокiв вперед та назад, намагаСФться не доторкатися до предметiв - "щоб не вмерти". Характернi патологiчнi фантазii, якi, ускладнюючись, починають нагадувати маячнi iдеi: дитина боiться виходити у двiр, тому що "хлопчиська йому вуха вiдрiзають", побоюСФться, що хтось за ним стежить, хоче його вбити. Дiтей у станi страху не вдаСФться не вiдволiкти, не заспокоiти, iхня увага не можна перемкнути на щось iнше. Дiти втрачають iнтерес до навколишнього, до iграшок, стають дратiвливими, iхнiй розумовий розвиток починаСФ вiдставати вiд вiку, але розпаду мови, подiбного тому, що спостерiгаСФться в бiльше ранньому вiцi, у них не вiдбуваСФться. Бiльше виразними стають афективнi розлади, зокрема депресiя.
Клiнiчна картина шизофренii, що розвиваСФться в пiд - паростковому вiцi, починаСФ наближатися до проявiв цього захворювання в дорослих. Вимальовуються рiзнi типи ii плину: безперервний. Все-таки в пiдлiткiв СФ ряд характерних для цього вiку особливостей захворювання. До них, зокрема, ставиться висока частота дисморфофобiчних розладiв. Дисморфофобiя при шизофренii проявляСФться помилковим переконанням у наявностi в себе самого якихось грубих дефектiв статури або порушення тiлесних функцiй. При цьому, на вiдмiну вiд iпохондрii, хворi не стiльки стурбованi несприятливим результатом передбачуваного "захворювання", скiльки тем, що "дефект" зауважуСФться всiма навколишнiми. Без усяких на те пiдстав вони починають запевняти, що в них росте горб, нiс вiдхиляСФться вбiк, вiд них виходить захiд кишкових газiв, люди в громадських мiiях вiд них вiдвертаються, "поводять носами". Всi спроби переконати хворого не можуть похитнути його маревного переконання. З бiльшою сталiстю виникають суiцiдальнi намiри: "Якщо менi не виправлять недолiк, однаково я жити не буду". У дiвчинок-пiдлiткiв нерiдко сполучаСФться з нервовоi анорексiСФю. Виникають помилковi тiлеснi вiдчуття; руки "наливаються жиром", тiло роздуваСФться пiсля iжi. Манiпуляцii з iжею часто носять безглуздий характер: хворi становлять безглуздi дiСФти, пiсля iжi викликають у себе блювоту, а потiм вимiрюють вагу блювотних мас. В окремих випадках викликання блювоти сполучаСФться з поiданням надмiрноi кiлькостi iжi. На цьому тлi можуть виникати короткочаснi маревнi епiзоди.
У пiдлiтковому вiцi часто спостерiгаються гострi напади шизофренii тривалiстю 23 мес., що закiнчуються практично повним видужанням. Початок iх звичайно провокуСФться зовнiшнiми патогенними факторами: iнфекцiСФю, iнтоксикацiСФю, черепно-мозковою травмою. Протягом декiлькох днiв спостерiгаСФться важке безсоння, наростають тривога й метушливiсть, коливання настрою. За тим стрiмко розвиваСФться кататоничнi порушення. Хворi роблять безглуздi й вигадливi тiло - руху, пiдстрибують, оголюються, намагаються пити свою сечу, мажуть калом. Мова iх буваСФ нескладноi, являСФ собою сполучення безглуздих обривкiв фраз, супроводжуСФться реготом. За фасадом цього порушення звичайно розгортаються фантастичнi переживання. Пiсля завершення порушення якийсь час зберiгаються к?/p>