Чи потрiбна iнформатизацiя украiнськiй медицинi?
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
План
Вступ
1. Чи потрiбна iнформатизацiя украiнськiй медицинi?
2. Необхiднiсть створення та впровадження новiтньоi iнформацiйноi системи з реСФстрацii i облiку професiйних захворювань в Украiнi
3. Експертнi системи в медицинi
Список використаноi лiтератури
Вступ
У бiльшостi медичних закладiв Украiни документообiг традицiйно здiйснюСФться у паперовому виглядi. Це час вiд часу стаСФ причиною помилок при фiксуваннi даних пацiСФнтiв, проблем зi зберiганням i впорядкуванням результатiв аналiзiв та рiзноманiтних медичних дослiджень (рентгенографiя, томографiя, УЗД тощо) i, як результат, може призвести до непередбачуваних наслiдкiв. До того ж, через використання великоi кiлькостi паперових документiв персонал клiнiк витрачаСФ занадто багато часу на виконання рутинноi роботи та пошук даних пацiСФнтiв. Виписування необхiдних довiдок може зайняти до декiлькох днiв, та й готових бланкiв вистачаСФ далеко не завжди. Отже, проблема автоматизацii документообiгу в медичних закладах СФ вкрай критичною, проте вибору програмного забезпечення, здатного ii розвязати, на украiнському ринку практично немаСФ.
1. Чи потрiбна iнформатизацiя украiнськiй медицинi?
Здавалося б питання заявлене у заголовку цiСФi статтi чисто риторичне засоби iнформацiйних технологiй (РЖТ) мiцно ввiйшли в наше життя i його вже неможливо уявити без мобiльного звязку, компютерiв, РЖнтернет та iн. Зрештою ми живемо в 21-м столiттi столiттi iнформацii й телекомунiкацiй.
Однак питання, яке можна вважати риторичним не виглядаСФ таким вже безглуздим при ближчому розглядi стану справ у вiтчизнянiй медицинi й, зокрема, у тiй ii частинi, що маСФ вiдношення до сфери iнформатизацii й автоматизацii охорони здоровя. Йдеться не просто про розмiщення персонального компютера (ПК) на робочому столi головного лiкаря, лiкаря-фахiвця або працiвника статистичного вiддiлу. Цей етап багатьма установами охорони здоровя давно пройдений i зараз iхня оснащенiсть засобами так званоi офiсноi автоматизацii: ПК, принтер, сканер, телефон\факс, модем та iн. (в основному великих мiстах, звичайно) перебуваСФ на досить непоганому рiвнi.
У деяких (фiнансово успiшних) медичних установах ми можемо побачити навiть цiлi медичнi iнформацiйнi системи (МРЖС): тобто ПК зСФднанi в локальнi обчислювальнi мережi (ЛВМ) i зСФднанi iз сервером/ серверами баз даних (БД). У силу багатьох обставин iхнiй технiчний рiвень нижчий нiж у аналогiчних захiдних систем, але основна проблема украiнськоi сфери медичних iнформацiйних технологiй (на думку автора) лежить не в технологiчнiй площинi.
Якщо говорити не просто про автоматизацiю робочих мiiь практикуючих лiкарiв, лiкарiв-статистикiв або керiвникiв медичних закладiв, а про засоби РЖТ, що дозволяють вести ефективний монiторинг роботи як окремого лiкаря\вiддiлення\медичноi установи так i вiддiлу охорони здоровя мiста\району\областi й всiСФi системи охорони здоровя в державi то отут ми, судячи з наявноi у автора iнформацii, вiдстаСФмо, на жаль, вiд цивiлiзованого свiту на багато рокiв.
Зовнiшньополiтичний курс Украiни, заявлений керiвництвом держави на найближчi десятилiття припускаСФ ii рух i наступну поступову iнтеграцiю в РДвропейськi структури. Таке завдання ставить перед фахiвцями всiх напрямкiв i зокрема працiвниками охорони здоровя високу планку цiлей i прiоритетiв. Щоб бути повноправним учасником РДвропейського спiвтовариства, необхiдно вiдповiдати тим стандартам i вимогам, якi вже iснують, а також плануються в найближчi роки в провiдних краiнах континенту.
Що стосуСФться охорони здоровя, то найбiльшi краiни-учасники РДвропейського союзу заявили амбiцiйне завдання iнтеграцii своiх медичних систем на основi мiжнародних медичних стандартiв i стандартiв iнформацiйних технологiй (РЖТ): створення iнтегрованих медичних мереж, що поСФднують медичнi заклади цiлих регiонiв i краiн, а також створення СФдиноi для жителiв РДвропи Електронноi Карти Здоровя (Electronic Health Record EHR).
У бiльшостi розвинених краiн наприкiнцi 90-х рокiв були прийнятi нацiональнi програми iнформатизацii охорони здоровя. Одним з лiдером цього процесу можна вважати Велику Британiю, уряд якоi в 2002 роцi вирiшив iнвестувати в програму iнформатизацii охорони здоровя 18 млрд. фунтiв (26 млрд. СФвро, 32 млрд. доларiв) протягом 10 рокiв. За цей перiод передбачаСФться обСФднати локальними (регiональними) i глобальними мережами всi медичнi установи краiни (30 тис. лiкарiв загальноi практики й 270 медичних трастiв), створивши СФдину, захищену нацiональну електронну iнформацiйну систему охорони здоровя, у якiй медична iнформацiя (включаючи мультимедiйнi данi) могла б бути доступна авторизованим для цього користувачам у потрiбному мiii й у потрiбний час.
Аналогiчнi нацiональнi програми iнформатизацii охорони здоровя прийнятi й у iнших краiнах РДвросоюзу (Нiмеччини, Швецii й iн.), а також краiнах Пiвнiчноi й Пiвденноi Америки (США, Канадi), Азii й Австралii. Провiдна тенденцiя в розробцi й впровадженнi МРЖС у свiтi в цей час полягаСФ в проектуваннi не просто окремих РЖС установ охорони здоровя, а iнтегрованих РЖС охорони здоровя цiлих мiст, провiнцiй i регiонiв з тенденцiСФю iхньоi iнтеграцii в майбутньому в РЖС охорони здоровя всiСФi краiни.
Такого роду розробки впроваджуються на основi мiжнародних стандартiв електронноi медичноi документацii, а усерединi краiни iз застосуванням