Чи потрiбна iнформатизацiя украiнськiй медицинi?

Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение

Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение

ово необхiдно (за прикладом Росii, Польщi й iн. краiн) проводити реформу системи охорони здоровя й впроваджувати обовязкове державне медичне страхування, приймати у Верховнiй Радi пакет законiв, що регламентують роботу як окремих лiкарiв, так i медичних установ i вiддiлiв охорони здоровя, зробивши iх повноправними учасниками ринку медичних послуг. Це не суперечить iдеi загальнодоступноi й безкоштовноi медичноi допомоги для бiльшостi громадян (як показуСФ досвiд роботи лiкарняних кас, наприклад, коли своiх працiвникiв страхують iхнi органiзацii), однак у такому випадку буде можливiсть облiку й контролю всiх тих засобiв, якi циркулюють у цей час у сферi охорони здоровя.

У цьому звязку й iнформацiйнi технологii в охоронi здоровя можуть виступити потужним фактором, що забезпечуСФ такий облiк i аналiз всiх надаваних послуг, структури захворюваностi, витрат на надання медичноi допомоги та iн., як це вже вiдбуваСФться в бiльш розвинених в цьому напрямку краiнах.

Засоби автоматизованого збору й аналiзу iнформацii роблять весь процес надання послуг або виробництва бiльше прозорим i прогнозованим, що виключаСФ або значно зменшуСФ можливiсть ухвалення невiрного рiшення або ж можливiсть яких-небудь манiпуляцiй, пiдтасувань даних або зловживань. Сама по собi зникаСФ так звана брудна вода: можливiсть безконтрольно використовувати бюджетнi засоби не за призначенням, або в корисливих цiлях що маСФ мiiе зараз (на великий жаль, нiде правди дiти) в украiнськiй системi охорони здоровя.

Що стосуСФться фiнансування таких робiт, то Украiна, ставши на шлях демократизацii, може виступити як реципiСФнт Свiтового Банку й iнших захiдних фiнансових iнститутiв для одержання фiнансування проектiв реформування медицини й, зокрема, проектiв створення iнформацiйних систем (РЖС) автоматизованоi пiдтримки керування медичними установами й вiддiлами охорони здоровя.

Це можливо в тому випадку, якщо нам вдасться, урахувавши досвiд iнших, бiльше просунутих в цьому напрямку краiн, встановити спiвробiтництво з СФвропейськими фахiвцями в цiй сферi й разом з ними створити фiнансову й документальну основу вiдносно проектiв медичних РЖС, максимально наближених до вищезгаданих стандартiв РДС в сферi медицини й РЖТ, а також задiяти наявний у регiонах кадровий потенцiал фахiвцiв в областi органiзацii/керування охороною здоровя й iнформацiйних технологiй, а також потенцiал великих регiональних фiнансових i комерцiйних органiзацiй.

Переоцiнити значення такого роду iнiцiативи було б важко, тому що роль медичного обслуговування й, вiдповiдно його рiвень i ефективнiсть прямо зачiпаСФ iнтереси кожного громадянина Украiни.

Питання якiсноi, сучасноi й своСФчасноi медичноi допомоги, по оцiнках соцiологiчних опитувань, завжди стоiть на одному з перших мiiь у списку прiоритетiв жителiв нашоi краiни.

Коли в Польщi була почата спроба призупинити проект START, про який згадувалося вище, i позбавити 5-мiльйонне населення воСФводства iх медичних пластикових карт це привело до хвилi збурювання громадян i виступiв громадськостi, що змусило владу продовжити роботу iз проектом й дозволити довести його до завершення.

Варто сказати, що у процесi реформування такоi соцiально значимоi сфери як охорона здоровя дуже велика роль належить полiтичним партiям та громадським органiзацiям. Останнi вибори в парламент i органи мiiевого самоврядування на пропорцiйнiй основi, переклали вiдповiдальнiсть за всi змiни в нашому життi на плечi фракцiй, що представляють у цих законодавчих органах ту або iншу полiтичну силу. Це потребуСФ вiд членiв цих фракцiй бiльшоi вiдповiдальностi й компетентностi, оскiльки iхнi дii тепер будуть прямо вiдбиватися не тiльки на iхнiй особистiй репутацii, але й на рейтингу партii, яку вони представляють.

А це, у свою чергу, потребуСФ вiд них бiльше грамотного й професiйного пiдходу до пiдбору помiчникiв i консультантiв по кожному з напрямкiв, обговорюваних на рiвнi мiiевих рад або Верховноi Ради й вiддзеркалюваних на життi й благополуччi iхнiх виборцiв простих громадян нашоi краiни.

Можливо варто порушити питання про створення в первинних осередках, районних, мiських\обласних органiзацiях усiх полiтичних партiй Украiни свого роду експертних рад? Вони поСФднували б членiв партii за професiйною ознакою й служили б джерелом квалiфiкованого опрацювання програмних положень партiй по основних напрямках життСФдiяльностi суспiльства: соцiального захисту, житлово-комунального господарства, медичного обслуговування й т.п., а також могли б бути кадровим резервом депутатiв всiх рiвнiв, що представляють партii в органах законодавчоi й виконавчоi влади.

2. Необхiднiсть створення та впровадження новiтньоi iнформацiйноi системи з реСФстрацii i облiку професiйних захворювань в Украiнi

Основнi принципи державноi полiтики у сферi iнформатизацii краiни сформованi Законами Украiни Про iнформацiю (1992) та Про Нацiональну програму iнформатизацii (1998). В документах визначена необхiднiсть своСФчасного створення, належного функцiонування i розвитку iнформацiйних систем, мереж, банкiв i баз даних у всiх напрямах iнформацiйноi дiяльностi в т.ч. принципи державноi реСФстрацii вiдповiдних баз даних державного контролю за режимом доступу до iнформацii, нормування права власностi на iнформацiю тощо. Нацiональна програма визначаСФ стратегiю розвязання проблеми забезпечення iнформацiйних потреб та iнформацi