Чеська національна меншина в Україні в 20-30-ті роки ХХ століття

Курсовой проект - История

Другие курсовые по предмету История

 

 

 

 

 

 

 

 

Чеська національна меншина в Україні в 2030-ті роки ХХ століття

 

Вступ

 

Актуальність. В сучасних умовах розвитку міжнаціональних відносин і розвязання проблем, які виникають у звязку з цим, особливу актуальність, на мій погляд, набуває ретельне вивчення досвіду розвязання проблем національних меншин у різних регіонах країни, поява колоній, особливостей функціонування національних адміністративно-територіальних одиниць, національних обєднань та організацій, діяльність державних органів по забезпеченню соціально-економічного і національно-культурного розвитку національних меншин, особливо в Україні в 2030ті роки ХХ ст.

Виходячи з актуальності та недостатнього, з точки зору сучасних вимог, рівня наукової розробки досліджуваної проблеми, потрібно детальніше дослідити формування та розвиток чеської національної меншини, а також репресії щодо неї з боку радянської влади в 2030-х рр.

Історіографія. На сучасному етапі історіографії відбувається переосмислення поглядів і концепцій, які склалися раніше, питань, що стосуються ролі національних меншин. Дослідники підходять до проблем національних відносин, спираючись на концепцію самостійного українського державотворення. Зокрема, історія національних відносин і радянського будівництва в 20-30-ті роки ХХ ст. оцінюється з точки зору нереалізованих можливостей, прагматичності політики більшовиків в національному питанні. Виходячи з цього, О.Дробал, І. Заславський, Л. Яковлєва, Б.Чирко, С.Пишко, Ю.Луцький, А.Глинський, В.Житник, В.О. Рафальський, В.Мазур у своїх працях характеризують політику більшовиків щодо національних меншин в 2030ті роки як спробу підкорити їх апаратній державі, сформувати з їх допомогою єдиний радянський народ. Але вони досліджували чеську національну меншину здебільшого у контексті інших, більш чисельніших меншин. І тому в цих працях мало уваги приділяється питанню чеської національної меншини, що й обумовило вибір теми даного дослідження.

Аналіз використаних джерел. Більшість того, що писалось про українських чехів має випадковий характер. Якщо в дореволюційний час видавались календарі (18881891), які мали здебільшого релігійне спрямування, часописи, які послужили для створення книг, та дали поштовх цілій низці досліджень, то після революції, а особливо після того, як значна частина чеських колоній на Волині перейшла до Польщі, дослідження припиняються.

В основному при дослідженні цієї теми я опирався на праці таких дослідників, як В.Мазур, А.Глинський, І. Заславський, Б.Чирко, Л. Яковлєва, С.Пишко, Ю.Луцький, О.Дробал, В.Житник, В., О Рафальський, а також використовував дані статистичних збірників (переписів населення, демографічних досліджень) та документальні публікації (що є особливо цінними в даному дослідженні).

У працях Дробала і Луцького більша увага приділена культурному життю, кількість населення, та його зміни подається у статистичних збірниках. Економічне життя та соціальне становище нацменшин, в тому числі і чехів, досліджували Мазур і Чирко. У інших працях подається короткий опис життя та становища чехів, але всі вони охоплюють період від заснування колоній до сьогодення, мало описуючи міжвоєнний період.

Мета дослідження детально дослідити особливості соціально-економічного, політичного, та культурного розвитку чехів в Україні в міжвоєнний період, а також репресії з боку радянської влади, їх причини та масштаби.

Завдання. Шляхом системного аналізу опублікованих праць та джерел простежити характер і обумовленість основних тенденцій у формуванні, розвитку чеської національної меншини в період 2030-х років.

Структура і хронологічні рамки дослідження. Дана робота складається з трьох розділів та додатків, які детальніше показують певні аспекти дослідження. В першому розділі робиться короткий опис життя чехів до досліджуваного мною періоду. Це є, на мою думку досить важливо, тому, для того щоб краще показати ті величезні зміни що відбулись після більшовицької революції. В другому та третьому розділах досліджуються всі аспекти життя чеської національної меншини, та ставлення до неї радянської влади. В кінці роботи робляться короткі висновки дослідження.

 

 

1. Чеська національна меншина в Україні в дореволюційний період

 

Чеські колонії на Україні існують уже понад 140 років (перша Лютгарівка (Лютгардт) у Дубенському повіті, заснована в 1863р., Глинськ у Рівненському повіті в 1868р.). Густою сіткою вкрили вони особливо Волинь (Володарський р-н 103 чехи (0,2%), Дзержинський 226ч. (0,7%), Іванківський Коростишівський 44ч. (0,1%), Мархлевський 44ч. (0,1%), Новоград-Волинський 68ч. (0,1%), Потівський 164ч. (0,4%), Пулинський 1090ч. (1,7%) Радомиський 63ч. (0,1%), Марянівський 81ч. (0,2%), Черняхівський 1697ч. (3,1%), Ярунський 77ч. (0,2%), по всіх районах округи 3759ч. Житомир 269ч. (0,3%), по всій окрузі 3699ч. (0,54%).

Велика кількість чехів проживала також на Житомирщині. Житомир як адміністративно-культурний центр Волині був завжди осередком і для чехів Житомирського повіту. Він притягував їх до себе по різних адміністративних справах, а також для купівлі та продажу. Таким чином обєднував їх. Тут зустрічалися один з одним, знайомилися, дізнавалися, що робиться в окремих колоніях. Одне слово, взаємно зближувалися.

Чехів на Україні куди менше, ніж німців, євреїв чи поляків, але у Волинській окрузі