Чеська національна меншина в Україні в 20-30-ті роки ХХ століття
Курсовой проект - История
Другие курсовые по предмету История
аціоналістичній, повстанській, антирадянській, контрреволюційній і т.п. організації. Протоколи затримань і допитів, проте, не дають інформації про будь-які документальні або речові докази злочинної діяльності проти влади чи закону. Факти, докази і визнання провини зявлялися у процесі слідства.
Одним із яскравих прикладів фальсифікації кримінальних справ є викрита у 1938р. 3-м відділом Управління державної безпеки Управління НКВД по Житомирській області так звана чеська військово-повстанська шпигунська організація, яка нібито існувала на території області. Керівництво діяльністю цієї організації приписувалось чеському національному повстанському обєднанню Чеське дружство.
Слідством було встановлено, що у 1919р. полонені чеські офіцери Франц Белік та Едуард Маней заснували спортивну організацію Сокіл, під прикриттям якої проводили контрреволюційну роботу серед чеського населення на Волині. З 1925р. керівні посади в Соколі займали командир 44-ої стрілецької дивізії Штромбах та вчитель чеської школи Водседалек. В цей час організація почала створювати чеські військово-повстанські дружини, а на окремих підприємствах, в чеських колоніях і національних учбових закладах отбочки військово-повстанські групи.
У 19281929 рр. Штромбах створив у Житомирі Чеське дружство, яке очолило всю роботу чеської військово-повстанської організації. Склад Чеського дружства впродовж декількох років постійно змінювався у звязку з арештами і виїздами окремих його членів. На початок 1937р. до його складу входили: ТоманС.А., ЯндураЙ.М., ГоланВ.В. і МаркубФ.Й.
Члени організації підтримували звязок із секретарем чеського консульства Хасусом та резидентом чеської розвідки Й.Власеком, від яких отримували вказівки щодо контрреволюційної та розвідувальної роботи. Створені в області повстанські дружини і отбочки вели підготовку до збройного повстання та проводили шпигунську роботу на користь чеської розвідки. Слідством було викрито на території області 4 чеські дружини та 12 отбочок, що діяли у Черняхівському, Андрушівському, Малинському та інших районах.
У справі проходило 80 громадян, 77 з яких були чеської національності (додаток В). Найстаршому з них виповнилось 67 років, наймолодшому 28. Здебільшого це були робітники та колгоспники. Заарештовані утримувались у вязниці НКВД у Житомирі. 22 вересня 1938р. трійка при Управлінні НКВД по Житомирській області засудила всіх їх до розстрілу. Вирок було виконано 28 вересня того ж року. 30 червня 1958р. Військовий трибунал Прикарпатського військового округу розглянув цей протест і скасував постанову трійки від 22 вересня 1938р.
У кримінальній справі, що налічує 7 томів, зберігаються документи на арешти та обшуки, протоколи допитів заарештованих. З них видно, що не всі обвинувачені одразу визнали свою провину.
Серед представників чеського етносу в Україні, що стали жертвами репресій, неможливо не згадати професорів Євгена Рихліла і Олександра Янати, талановитих педагогів Ярослава Боучека і Я.Волседалека, краєзнавця і винахідника Стефана Кржижанека та інших.