Чернобыльская АЭС
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
м. При цьому найменшою бiологiчною доступнiстю радiоцезiю характеризуСФться центральна частина тАЬцезiСФвих плямтАЭ, а найбiльш високою паливно-конденсацiйна зона.
Якщо враховувати рiвнi забруднення в цих зонах, то можна сказати, що iснуСФ зворотня залежнiсть рiвня забруднення вiд бiологiчноi досяжностi радiоцезiю у складi забруднення. Рiвнi забруднення територii в кожнiй з зон опадiв поступово знижуються по мiрi вiддалення вiд мiiя аварii, а в тАЬцезiСФвих плямахтАЭ вiд центра до периферii.
Зона вiдчуження включаСФ в себе значну частину 30-кiлометровоi зони навколо ЧАЕС i частину найбiльш забрудненоi територii за ii межами у пiвнiчниму i захiдному напрямках. Як вiдомо, майже вiдразу пiсля аварii проводилися заходи, спрямованi на лiквiдацiю наслiдкiв радiоактивних викидiв технiчними засобами з використанням контингентiв вiйськових та цивiльних спецiалiстiв. Досвiд проведених робiт показав, що лiквiдацiя наслiдкiв такоi масштабнох радiацiйноi аварii в умовах сучасного технiчного прогресу нереальна. Можна говорити лише про певну реабiлiтацiю забрудненоi територii.
Були проведенi дезактивацiйнi роботи. Над реактором був споруджений обСФкт тАЬУкриттятАЭ, що повинен перешкодити можливостi нових аерозольних викидiв i дозволити контролювати ряд параметрiв стану реактора. Якщо радiоактивнi вiдходи, отриманi при дизактивацii рiзних обСФктiв на площадцi, видалялися з ii територii, то при дезактивацii санiтарно-захисноi (буферноi) зони радiоактивнi вiдходи, до яких входила деревина загинувшого вiд радiацii соснового лiсу та верхнiй найбiльш забруднений шар грунту, з допомогою спецiальнii технiки захоронювали прямо на мiii на глибинi близько трьох метрiв.
Пiсля закiнчення дезактивацiйних робiт площадка навколо ЧАЕС i вся буферна зона представляли собою пустелю без будь-якоi рослинностi. Таким чином, вiдновлення рослинного покриву на цiй територii, за словами спецiалiстiв, можна було очiкувати не ранiш нiж зерез кiлька десяткiв рокiв. Тому було розроблено i практично втiлено програму вiдтворення порушеноi родючостi грунту. Треба зазначити, що розташованi на територii буферноi зони ЧАЕС захоронення радiацiйних вiдходiв в останнi роки зазнали затоплення грунтовими водами. Ведуться спостереження i робляться оцiнки темпiв можливоi мiграцii РН, що маСФ запобiгти необхiдностi перезахоронення радiоактивних заходiв. Також важливою проблемою СФ розробка концепцii обходження з тероторiСФю Зони вiдчуження i реалiзацiя практичних заходiв реабiлiтацii сiльськогосподарських та лiсових угiдь. Але iснуСФ ряд причин, якi роблять неможиливим миттСФву раелiзацiю цих заходiв.
По-перше, навiть у доаварiйний перiод на угiддях теперiшньоi Зони не рекомендувалося вести господарську дiяльнiсть, тому немаСФ необхiдностi вiдтворювати стару структуру. По-друге, до теперiшнього часу ще не повнiстю ясна динамiка змiн бiологiчноi досяжностi 90Cr, а також радiологiчна роль 241Am, що продовжуСФ накопичуватись i частка якого в забруднення в перспективi може iстотно перевищити частку всiх iнших альфа-активних РН за рахунок розпаду материнського iзобара 241Pu. На вiдмiну вiд материнського iзотопа 241Am характеризуСФться високою рухливiстю в бiологiчних ланцюгах, високою токсичнiстю i великим перiодом напiврозпаду (433 роки).
Тому зараз розглядаСФться проблема уточнення i деталiзацii радiоекологiчноi ситуацii i проведення експериментальних дослiдiв, спрямованих на покращення останньоi.
Для покращення радiоекологiчноi обстановки на великих територiях, а особливо на землях з вiдносно невисоким рiвнем забруднення перспективними СФ заходи тАЬзахороненнятАЬ отриманих радiоактивних вiдходiв в пiдпагодний горизонт. Оскiльки в умовах Зони вiдчуження основний вклад в дозу опромiнення людини зумовлений зовнiшнiм випромiнюванням 137Cs,суттСФве полiпшення радiоекологiчноi обстановки може забеспечити просте орання земли, яка не зазнала пiсляаваряцiйноi обробки.
Зараз розробляються рiзнi технологii та господарськi напрямки дiяльностi на базi менш забруднених дiлянок, якi в майбутньому можна буде використовувати для реабiлiтацii землi у Зонi.
Прогноз екологiчноi ситуацii Зони вiдчуження.
Можна спробувати прогнозувати мiграцiю РН за екстримальних умов.Так, водне i вiтрове перенесення радiонуклiдiв при екстриальних погодних умовах (повенях 1% забеспеченостi i менше, смерчах, шквалах, пилових бурях) i лiсових пожежах не повинно призвести до довготривалого перевищення допустимих рiвнiв забруднення природного середовища за межами Зони.
Руйнування об СФкту тАЬУкриттятАЭ внаслiдок землетрусу або дiяльностi людини, а також ППРВ тАЬПiдлiснийтАЭ та iнших об СФктiв у випадку iх затоплення може призвести до додаткового радiацiйного забруднення Зони i пртлеглих територiй.
За перiод до 2050 року площа покритоi лiсом територii Зони зросте до 65-70%. Сосновi лiси, насадженi в 50-х роках, складають зараз основну частину лiсових масивiв i перейдуть до категорii пристигаючих i зазнають значного самозрiдження. Площi злуговiлих перелогiв значно звузяться i втратять компактнiсть; значною мiрою перелоги поступляться мiiем молодим i середньовiковим березовим та осиковим лiсам i гаями. Заплавнi луги також поступово замiстяться широколистяними лiсами. Цi змiни повиннi створити стiйкi i вiдносно пожежестiйкий рослинний покрив.
Рiвень грунтових вод внаслiдок саморуйнування мелiоративних систем пiдвищиться; заболоченi площi займуть не менше 15-20% територii.
Дiлянки с