Чернобыльская АЭС
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
уло встановлено, що найбiльших iнтеграцiйних збиткiв спроможнi нанести iзотопи плутонiю-239,240, також великоi шкоди завдаСФ стронцiй-90. Внесок америцiю-241 обумовлений сумiшю всiх РН i складаСФ 3-8%.
Бета-випромiнюючий плутонiй-241 та його дочiрнiй продукт альфа-випромiнюючий америцiй-241 роблять значний внесок (до50%) у iнгаляцiйну дозу.Присутнiсть цих РН у повiтрi необхiдно контролювати.Накопичення америцiю-241 знижуСФ темп самоочищення природного середовища.Протягом найближчих 100 рокiв радiацiйно-гiгiСФнiчне значення сумiшi РН при iнгаляцiйному надходженнi практично не змiниться,для перорального надходження воно знизиться у 4-8 рази в залежностi вiд природного середовища.
РЖнтегранiий за весь час iснування радiобiологiчний та радiоекологiчний збитки вiд америцiю-241 може складати 3-10% вiд загального збитку,що зумовлений усiма стiйкими РН чорнобильського викиду.
Проблеми реабiлiтацii територii в зонi аварii на Чорнобильськiй АЕС.
Вiд найбiльшоi радiацiйноi аварii на ЧАЕС найсильнiшого забруднення зазнала територiя Полiсся, що пов язано ,як я вже зазначала ранiше,пририоднiми умовами того краю.До того ж ця територiя дренуеться р.Припять,що впадаСФ до Киiвського водосховища джерела водопостачання 40млн чоловiк.Це свiдчить про актуальнiсть та надзвичайну складнiсть вирiшення питання реабiлiтацii земель, що зазнали забруднення радiоактивними випадами. Для прийняття вiдповiдних рiшень та проведення захисних заходiв необхiднi реальнi данi о результатах аварii та дiнамiки еволюцii радiоекологiчного стану. Для отримання даноi iнформацii був проведений ряд дослiджень на експерементальних майданчиках на територii Украiни та Бiлорусi. Дослiдження влючало , окрiм радiометричних вимiрювань, вiдбiр зразкiв грунтiв, рослинностi, води та повiтря.
Результати дослiдiв свiдчать про складний, але закономiрний характер розповсюдження радiонуклiдiв на територii Зони аварii у вiдповiдностi з трансформацiСФю фiзико-хiмiчного стану легколiтких речовин у складi радiоактивних хмар i особливостями випадання з них твердих часток з рiзним ступенем дисперсностi. На основi аналiзу даних, можно сказати, що найбiльше забруднення територiii зумовлене викидами вибуху.
Пiсля викиду в радiоактивнiй хмарi протiкали одночасно два процеси. По-перше, вiдповiдно з законом Стокса зi хмари почали випадати твердi частки. По-друге, зi зниженням температури вiдбуваСФться зворотнiй процес конденсацii речовин, що випарилися у момент вибуху, та соконденсацiя вiдповiдних РН , в першу чергу тих, що СФ не дуже лiткими (iзотопи цезiю, стронцiю, рутенiю та iнш). Бiльш лiтки речовини та РН залишаються в пароподiбному станi тривалiший час, а по мiрi вiддалення радiоактивноi хмари вiдбуваСФться збiднiння його великодисперстними частками.
Соконденсацiя РН вiдбувалася на чисельних центрах конденсацii, переважно на дрiбнодисперстних частках, якi здатнi довгий час утримуватись в хмарi i не осiдiти на землю.
Пiд впливом цих процесiв у зонi аварii на ЧАЕС сформувалися зони паливних, паливно-конденсацiйних та конденсацiйних випадiв. Характеристика радiонуклiдного складу випадань вказаних зон представлена в частках вiд вмiсту найменш лiткого РН 95Zr в табл.8
Таблиця 8. Характеристика радiонуклiдного складу випадiв.
РадiонуклiдиВипадипаливнiпаливно-конденсацiйнiКонденсацiйнi90Sr
103Ru
106Ru
110mAg
131I
132Te
134Cs
137Cs
140Ba
141Ce
144 Ce0.086
0.72
0.18
-
0.28
-
0.035
0.06
0.35
0.82
0.720.079
1.4
0.38
-
до 4
-
0.26
0.38
0.33
0.79
0.661.9
15
4
9
25
32
10
18
23
1.8
1.0
В зонi паливних опадiв забруднення за радiонуклiдним складом вiдповiдаСФ обробленому ядерному паливу, в деякiй мiрi збiдненому лiткими РН (131I, 134Cs, 137Cs та iнш). Дана зона розташована в радиусi до 30 км вiд мiiя аварii з довгими тАЬязикамитАЭ що простягаються в захiдному, пiвнiчно-захiдному та пiвденному напрямках.
В зонi паливно-конденсацiйних опадiв у радiонуклiдному складi забруднення рiзко зростаСФ частка радiоцезiю,спiввiдношення iнших РН зберiгаСФться приблизно на тому самому рiвнi.
По мiрi виснаження хмари, вiдбуваСФться як би збагачення хмари лiткими РН, якi залишилися в ii складi.Опади з такоi хмари характеризуються як конденсацiйнi. Зона паливно-конденсацiйних опадiв плавно переходить в зону розсiяних конденсацiйних опадiв. Але пiд впливом метеорологiчних факторiв може вiдбуватися роздiлення хмари на окремi частини,при осiданнi яких одночасно випадаСФ увесь спектр радiоактивних речовин. Рiвнi радiоактивного забруднення у таких мiiях може бути дуже високий. Ситуацiя погiршуСФться тим, що основна маса РН що осiдаСФ при цьому СФ нестiйкими i пiсля iх розпаду рiвень дози визначаеться переважно iзотопами цезiю та рутенiю.Такий шлях утворення тАЬцезiСФвих плямтАЭ.
Проведений аналiз дозволяСФ говорити, що саме на територii цих плям проявляються найбiльш яскраво вираженi радiобiологiчнi ефекти. Через особливостi фiзико-хiмiчного стану РН у складi опадiв на територii окремих зон змiнюСФться iх вiдносна бiологiчна досяжнiсть (ВБД), що визначаСФться як вiдношення коефiцiСФнтiв переходу (КП) радiонуклiда з грунту в певний вид бiологiчноi продукцii для вiдповiдноi зони опадiв:
КП=Сn/G,
де Сn концентрацiя РН в продуктi, Бк/кг; G щiльнiсть забруднення грунту тим же самим РН, Бк/км2. Результати розрахунку свiдяать про те, що ВБД радiоцезiю мiж зонами розрiзняються в шiсть разiв i слабо змiнюються з часо