Цивільно-правові відносини між нотаріальними органами та юридичними і фізичними особами
Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство
Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство
інами, внесеними Постановами Пленуму Верховного Суду України від 25 грудня 1992 року N 13, від 13 січня 1995 року N 2, від 1 листопада 1996 року N 12, від 25 травня 1998 року N 15
Розгляд судами справ за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні є важливою гарантією прав громадян, юридичних осіб і інтересів держави.
Вивчення судової практики в цих справах свідчить, що вони в основному вирішуються судами правильно. Разом з тим є випадки, коли суди розглядають ці вимоги в окремому провадженні при наявності спору про право цивільне; неточно визначають процесуальне становище осіб, які беруть участь у справі, вирішують справи всупереч законодавству, що регулює вчинення певних нотаріальних дій; не реагують окремими ухвалами або поданнями на причини виявлених правопорушень.
Пленум Верховного Суду України постановляє:
1. Звернути увагу судів на необхідність усунення недоліків, що мають місце у практиці розгляду ними справ за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні.
Вирішення цих справ у точній відповідності з законодавством має сприяти зміцненню законності в сфері цивільних правовідносин, що виникають із нотаріально-посвідчених договорів, оформлення спадкових прав і виконавчих написів, вчинення інших нотаріальних дій.
2. При розгляді справ даної категорії належить керуватись статтями 285 - 288 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК), відповідними нормами законів України "Про нотаріат", "Про власність" та нормами цивільного і іншого законодавства України, що стосується нотаріальних дій, які належить вчинити.
(пункт 2 змінено згідно з постановою Пленуму Верховного Суду від 13.01.95 р. N 2)
3. За правилами глави 39 ЦПК в порядку окремого провадження розглядаються скарги на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні громадян і юридичних осіб, відносно яких вчинена нотаріальна дія або одержана відмова на її вчинення. В такому ж порядку розглядаються справи, порушені у звязку з протестом прокурора на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні.
Особи, які не брали участі у вчиненні нотаріальних дій, але вважають, що їх права і охоронювані законом інтереси порушені нотаріальною дією, вправі звернутись до суду з відповідним позовом. Якщо така особа звернулась зі скаргою на нотаріальну дію, суддя стосовно до правил ч. 3 ст. 255 ЦПК відмовляє у прийнятті заяви і розяснює заявникові його право на предявлення позову.
4. Скарга (протест) на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні подається на імя районного (міського) народного суду за місцем знаходження державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, іншого відповідного органу, робочого місця приватного нотаріуса, до відання яких віднесено їх вчинення (частини 1 - 3 ст. 285 ЦПК, ст. 50 Закону України "Про нотаріат"), через цей орган.
(абзац 1 пункту 4 змінено згідно з постановою Пленуму Верховного Суду від 13.01.95 р. N 2)
Нотаріальна контора або інший орган, що виконує нотаріальні дії, зобовязані направити суду скаргу (протест) з необхідними матеріалами та своїми поясненнями не пізніше трьох днів з дня одержання скарги, незалежно від строку її подачі. Питання про додержання заявником встановленого для подачі скарги (протесту) десятиденного строку вирішує суд. Цей строк обчислюється з наступного дня після вчинення оскарженої нотаріальної дії або відмови вчинити нотаріальну дію і вважається не пропущеним, якщо до його закінчення скарга була подана (здана на пошту) органу, що виконує нотаріальні дії, або безпосередньо до суду.
Пропущений з поважних причин строк на подання скарги (протесту) може бути поновлений судом на прохання заінтересованої особи (прокурора). Скарга (протест), подана після закінчення цього строку, залишається без розгляду відповідно до ст. 85 ЦПК, якщо суд не знайде підстав для його поновлення або про поновлення строку не заявлялось прохання. Ухвала про залишення скарги без розгляду не є перешкодою для предявлення відповідного позову.
Оскільки справи даної категорії розглядаються судом за правилами ЦПК з винятками і доповненнями, зазначеними в главі 39, скарга (протест) за формою і змістом мають відповідати вимогам ст. 137 ЦПК. При подачі скарги без додержання вимог цієї норми закону суддя на підставі ст. 139 ЦПК постановляє ухвалу про залишення скарги без руху і надає заявникові строк для виправлення її недоліків, а якщо протягом цього строку вони не будуть усунені, повертає скаргу, постановивши про це мотивовану ухвалу.
5. Розяснити судам, що в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні відповідно нотаріуси та інші органи, що виконують нотаріальні дії, беруть участь як заінтересовані особи (ст. 98 ЦПК) і несуть обовязки та користуються правами, передбаченими ст. 99 ЦПК, в тому числі правом оскаржувати рішення і ухвали суду.
(абзац 1 пункту 5 змінено згідно з постановою Пленуму Верховного Суду від 13.01.95 р. N 2)
Якщо справа порушується за протестом прокурора, суд притягує до участі в справі як заявника особу (осіб), відносно якої вчинялась опротестована нотаріальна дія або відмовлено вчинити таку дію.
6. Судам слід мати на увазі, що в порядку окремого провадження справи за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні розглядаються за умови, що у заявника відсутній спір про право цивільне, підвідомчий суду.
Якщо заявник оспорює достовірність засвідченого факту, права і обовязки, основані на вчиненій нотаріальній дії, чи правильність документів, необхідних для цього, або коли ?/p>