Цивiльнi зобов'язання
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
План
Вступ
1. Проблеми класифiкацii господарських зобовязань
2. Недiйснiсть господарського зобовязання за Господарським кодексом Украiни
Висновки
Список використаноi лiтератури
Вступ
Цивiльнi зобовязання СФ найбiльш поширеним видом суспiльно-правових зобовязань, iх субСФкти вступають мiж собою в цивiльно-правовi вiдносини, якi називаються зобовязально-правовими . Значення таких вiдносин зростаСФ в умовах ринковоi економiки.
Слiд вiдзначити, що всi майновi вiдносини прийнято подiляти на двi основнi групи: речовi i зобовязальнi. Звiдси i подiл цивiльного права на двi галузi: на речове право i зобовязальне. Речове право розглядаСФться при вивченнi форм власностi, основний змiст якого визначаСФться регулюванням питань володiння, користування i розпорядження майном.
Стаття 173 Господарського кодексу Украiни господарським визначаСФ зобовязання, що виникаСФ мiж субСФктом господарювання та iншим учасником у сферi господарськоi дiяльностi, в силу якого один субСФкт зобовязаний вчинити певну господарську дiю на користь iншого субСФкта або утриматись вiд певних дiй, а iнший субСФкт маСФ право вимагати вiд зобовязаноi сторони виконання ii обовязку.
1. Проблеми класифiкацii господарських зобовязань
Прийняття Господарського кодексу (далi -ГК) Украiни започаткувало новий iнститут зобовязальних правовiдносин - господарськi правовiдносини, яким безпосередньо присвячено роздiл 4 ГК Украiни. У цьому роздiлi окремi глави присвячено загальним положенням про господарськi зобовязання, господарськi договори, цiни та цiноутворення у сферi господарювання, виконання та припинення господарських зобовязань, визнання субСФкта пiдприСФмництва банкрутом.
Згiдно з ГК Украiни господарським визнаСФться зобовязання, що виникаСФ, мiж субСФктом господарювання й iншим учасником (учасниками) вiдносин у сферi господарювання з пiдстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один субСФкт (зобовязана сторона, у тому числi боржник) зобовязаний вчинити певну дiю господарського чи управлiнсько-господарського характеру на користь iншого субСФкта (виконати роботу, передати майно, сплатити грошi, надати iнформацiю тощо) або утриматися вiд певних дiй, а iнший субСФкт (управнена сторона, у тому числi кредитор) маСФ право вимагати вiд зобовязаноi сторони виконання ii обовязку. Згiдно iз ст. 173 ГК основними видами господарських зобовязань СФ майново-господарськi зобовязання та органiзацiйно-господарськi зобовязання. У статтi 175 надаСФться визначення субСФктiв майново-господарських зобовязань. Майновi зобовязання, якi виникають мiж учасниками господарських вiдносин, регулюються Цивiльним кодексом (далi ЦК) Украiни з урахуванням особливостей, передбачених ГК.
СубСФктами майново-господарських зобовязань можуть бути субСФкти господарювання, зазначенi у ст. 55 ГК. Якщо майново-господарське зобовязання виникаСФ мiж субСФктами господарювання або мiж субСФктами господарювання та негосподарюючими субСФктами - юридичними особами, зобовязаною й управненою сторонами зобовязання СФ вiдповiдно боржник i кредитор. Зобовязання майнового характеру, що виникають мiж субСФктами господарювання та негосподарюючими субСФктами - громадянами, не СФ господарськими i регулюються iншими актами законодавства. СубСФкти господарювання у випадках, передбачених ГК та iншими законами, можуть добровiльно брати на себе зобовязання майнового характеру на користь iнших учасникiв господарських вiдносин (благодiйництво тощо). Такi зобовязання не СФ пiдставою для вимог щодо iх обовязкового виконання.
Статтею 176 ГК визнаСФться поняття та субСФктивний склад органiзацiйно-господарських зобовязань. Так, органiзацiйно-господарськими визнаються господарськi зобовязання, що виникають у процесi управлiння господарською дiяльнiстю мiж субСФктом господарювання та субСФктом органiзацiйно-господарських повноважень, в силу яких зобовязана сторона повинна здiйснити на користь другоi сторони певну управлiнсько-господарську (органiзацiйну) дiю або утриматися вiд певноi дii, а управнена сторона маСФ право вимагати вiд зобовязаноi сторони виконання ii обовязку.
Органiзацiйно-господарськi зобовязання можуть виникати: мiж субСФктом господарювання та власником, який СФ засновником даного субСФкта, або органом державноi влади, органом мiiевого самоврядування, надiленим господарською компетенцiСФю щодо цього субСФкта; мiж субСФктами господарювання, якi разом органiзовують обСФднання пiдприСФмств чи господарське товариство, та органами управлiння цих обСФднань чи товариств; мiж субСФктами господарювання, у разi, якщо один iз них СФ щодо iншого дочiрнiм пiдприСФмством; в iнших випадках, передбачених ГК, iншими законодавчими актами або установчими документами субСФкта господарювання. Органiзацiйно-господарськi зобовязання субСФктiв можуть виникати з договору та набувати форми договору.
СубСФкти господарювання мають право разом здiйснювати господарську дiяльнiсть для досягнення спiльноi мети без утворення СФдиного субСФкта господарювання на умовах, визначених договором про спiльну дiяльнiсть. У разi якщо учасники договору про спiльну дiяльнiсть доручають керiвництво спiльною дiяльнiстю одному з учасникiв, на нього може бути покладено обовязок ведення загальн?/p>