Цивiльне i шлюбно-сiмейне право за тАЬРуською ПравдоютАЭ
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
Мiнiстерство Освiти i Науки Украiни
Киiвський Унiверситет Права
Рiвненська фiлiя
Кафедра загально-правових та галузевих диiиплiн
Shura19@yandex.ru
Контрольна робота
з тАЬРЖсторii держава та права УкраiнитАЭ
на тему:
Цивiльне i шлюбно-сiмейне право за тАЬРуською ПравдоютАЭ
Виконала: студентка
курсу, групи ,
заочноi форми навчання
Перевiрив:
РРЖВНЕ - 2004
Цивiльне i шлюбно-сiмейне право за
тАЬРуською правдоютАЭ
Найбiльшим пам'ятником давньоруського права й основним правовим документом Давньоруськоi держави був збiрник правових норм, що дiстав назву Руськоi Правди, що зберiг своСФ значення й у бiльш пiзнi перiоди iсторii. РЗi норми лежать в основi Псковськоi i Новгородський судних грамот i наступних законодавчих актiв не тiльки руського, але i литовського права. До наших днiв дiйшло бiльш ста спискiв Руськоi Правди. Первiсний текст Руськоi Правди на жаль до нас не дiйшов. Перший текст був виявлений i пiдготовлений до друку вiдомим росiйським iсториком В.Н. Татищевим у 1738 р. Назва пам'ятника вiдмiнно вiд СФвропейських традицiй, де аналогiчнi збiрники права одержували чисто юридичнi заголовки - закон, законник. На Русi в цей час були вiдомi поняття статут, закон, звичай, але документ позначений легально-моральним термiном Правда.
Вiн являСФ собою цiлий комплекс юридичних документiв XI - XII ст., складовими частинами якого були Найдавнiша Правда (близько 1015 р.), Правда Ярославичей (близько 1072 р.), Устав Мономаха (близько 1120-1130 р.). Руська Правда в залежностi вiд редакцii пiдроздiляСФться на Коротку, Велику i Скорочену.
Коротка Правда - найдавнiша редакцiя Руськоi Правди, що складалася з двох частин. РЗi перша частина була прийнята в 30-i рр. XI ст. Мiiе видання цiСФi частини Руськоi Правди спiрно, лiтопис указуСФ на Новгород, але багато авторiв допускають, що вона була створена в центрi землi Росiйськоi - КиСФвi i зв'язують ii з iм'ям князя Ярослава Мудрого (Правда Ярослава). Вона мiстила в собi 18 статей (1-18) i цiлком присвячена карному праву. Швидше за все, вона виникла пiд час боротьби за престол мiж Ярославом i його братом Святополком (1015 1019 р.). Наймана варязька дружина Ярослава вступила в конфлiкт iз новгородцями, що супроводжувався убивствами i побоями. Прагнучи врегулювати ситуацiю, Ярослав пiддобрив новгородцiв давши iм Правду й устав списавши, тако рекши iм: по ii грамотi ходите. За цими словами в Новгородському першому лiтописi помiщений текст Найдавнiшоi Правди. Характерними рисами першоi частини Руськоi Правди СФ наступнi: дiя звичаю кровноi помсти, вiдсутнiсть чiткоi диференцiацii розмiрiв штрафiв у залежностi вiд соцiальноi приналежностi потерпiлого. Друга частина була прийнята в КиСФвi на з'iздi князiв i найбiльших феодалiв пiсля придушення повстання низiв 1086 р. i дiстала назву Правди Ярославичей. Вона складалася з 25 статей (19- 43), але в деяких джерелах статтi 42-43 СФ окремими частинами й iменуються вiдповiдно: Покон вiрний i Урок мостникiв. У ii заголовку зазначено, що збiрник розроблявся трьома синами Ярослава Мудрого при участi найкрупнiших осiб з феодального оточення. У текстах СФ уточнення, з яких можна зробити висновок, що збiрник затверджений не ранiше року смертi Ярослава (1054 р.) i не пiзнiше 1077 р. (рiк смертi одного з його синiв).
Друга частина Руськоi Правди вiдбиваСФ процес розвитку феодальних вiдносин: скасування кровноi помсти, захист життя i майна феодалiв пiдвищеними мiрами покарання. Велика частина статей Короткоi Правди мiстить норми карного права i судового процесу.
Велика Правда була складена пiсля придушення повстання в КиСФвi 1113 року. Вона складалася з двох частин - Суду Ярослава i Статуту Володимира Мономаха. Велика редакцiя Росiйськоi Правди мiстить 121 статтi.
Велика Правда - це бiльш розвинений кодекс феодального права, у якому закрiплювалися привiлеi феодалiв, залежне положення смердiв, закупiв, безправ'я холопiв. Велика Правда свiдчила про процес подальшого розвитку феодального землеволодiння, придiляючи багато уваги охоронi права власностi на землю й iнше майно. Окремi норми Великоi Правди визначали порядок передачi майна в спадщину, укладання договорiв. Бiльшiсть же статей вiдносяться до карного права i судового процесу.
Скорочена Правда склалася в серединi XV в. з переробленоi Великоi Правди.
Безперечно, що, як i будь-який iнший правовий акт, Руська Правда не могла виникнути на порожньому мiii, не маючи пiд собою основи у виглядi джерел права. Менi залишаСФться перелiчити i проаналiзувати цi джерела, оцiнити iхнiй внесок у створення Руськоi Правди. Хочеться додати, що вивчення процесу права маСФ не тiльки чисто пiзнавальний, академiчний, але i полiтико-практичний характер. Воно дозволяСФ глибше зрозумiти соцiальну природу права, особливостi i риси, даСФ можливiсть проаналiзувати причини й умови виникнення i розвитку.
Формування пенiтенцiарного законодавства в Древнiй Русi почалося при становленнi державностi у схiдних слов'ян.
Усi феодальнi суспiльства були строго стратифiкованi, тобто складалися зi станiв, права й обов'язки яких чiтко визначенi законом як нерiвнi по вiдношенню друг до дру