Цивiльне i шлюбно-сiмейне право за тАЬРуською ПравдоютАЭ

Информация - Юриспруденция, право, государство

Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство

?ацiонального суверенiтету i визначення кордонiв Украiнськоi держави, забезпечення демократичних прав людини, визнання непорушностi трьох складових частин правового суспiльства, а саме СФдностi i взаСФмодii законодавчоi (виборна Генеральна Рада, що мала скликатися тричi на рiк), виконавчоi (гетьман, обмежений законом у своiх дiях, генеральна старшина та обранi представники вiд кожного полку) i суворо пiдзвiтноi та контрольованоi судовоi влади. Конституцiя визначала фундаментальнi принципи внутрiшньоi та зовнiшньоi полiтики майбутньоi Украiнськоi суверенноi держави, засуджувала протекцiонiзм i пiдкуп, закрiпила нечуване в феодальному суспiльствi рiшення про соцiальне забезпечення убогих, удовиць, сирiт тощо. Хiба не логiчна послiдовнiсть в правовiй культурi украiнцiв?

Важливу роль в розвитку нацiонального права зiграло мiжнародне право. Ще коли Аскольд i Олег ходили в походи на Константинополь, на Вiзантiю, коли руський щит прибивався до царградськоi брами, укладалися мiжнароднi договори, договори, в яких зазначалися умови спiвробiтництва двох краiн, торгiвлi, сплати мита чи контрибуцiй. Це i були першi краплi надбання мiжнародного правового досвiду украiнського народу. Багато разiв ще приходилося Украiнi вступати в мiжнароднi зносини з багатьма краiнами. Гетьман РЖван Мазепа заключав договори зi ШвецiСФю та Туреччиною, з Кримом та з РосiСФю. Тiльки завжди умови цих договорiв залежали вiд становища держави на зовнiшньополiтичнiй аренi. Якщо ж ще Олег програвав у походi проти Вiзантii то встановлювалися договори з умовами кращими для Вiзантii, якщо ж навпаки то для Киiвськоi Русi.

Таким чином можна зробити висновок, що правова культура украiнцiв (як частина культури взагалi) розвивалася досить успiшно i що ця культура формувалася та вдосконалювалася саме украiнцями вiд роду в рiд, вiд етносу до нацii.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОРЗ ЛРЖТЕРАТУРИ

  1. ГРЕКОВ Б.Д. Киевская Русь. Политиздат. 1953.
  2. ЗИМИН А.А. Холопы на Руси. М. Наука. 1973.
  3. ИСАЕВ И. А. История государства и права России. М. 1999.
  4. СВЕРДЛОВ М.Б. От закона русского к Русской Правде. М. 1988.
  5. ТИХОМИРОВ М.Н. Пособие для изучения Русской Правды. Издательство Московского Университета. 1953.
  6. ХРЕСТОМАТИЯ по истории государства и права СССР. Дооктябрьский период. Под редакцией ТИТОВА Ю.П. и ЧИСТЯКОВА И.О. М. 1990.
  7. КЛЮЧЕВСКИЙ В.О. Курс русской истории ч.1 .5-изд .М
  8. ЩАПОВ Я.Н. Княжеские уставы и церковь в Древней Руси 9- 14 века.
  9. ЮШКОВ С.В. Русская Правда: Происхождение, источники, ее значение. М. 1950.