Художне осмислення образу князя Кия в романi В. Малика "Князь Кий"
Информация - Литература
Другие материалы по предмету Литература
ХудожнСФ осмислення образу князя Кия
в романi В. Малика тАЬКнязь КийтАЭ
Без перебiльшення можна твердити, що наше суспiльство переживаСФ своСФрiдний "iсторичний ренесанс", ознаками якого СФ пiдвищений iнтерес до iсторичних сюжетiв у засобах масовоi iнформацii, кiномистецтвi, численних iсторичних виданнях, науково-популярних, iсторико-публiцистичних, художнiх творах. У цiй зливi пересiчний громадянин нерiдко почуваСФ себе позбавленим найпростiших орiСФнтирiв. До того ж "iсторичний ренесанс" iнодi перетворюСФться на iсторичну мiфотворчiсть, надмiрну iдеологiзацiю минулого. У нашому знаннi найдавнiших етапiв словянськоi iсторii бiльше здогадок, анiж фактiвтАж Недостатнiсть писемних джерел i намагаються компенсувати письменники, нарощуючи на реконструйований iсториками, археологами, мовознавцями та етнографами кiстяк мязи художнього осмислення тiСФi епохи.
Обмаль документального матерiалу обумовлюСФ специфiку i ускладнюСФ завдання художнього освоСФння того iсторичного минулого, тАЮщо вiддалене вiд нас глухою стiною забуттятАЭ [1, 456]. Осягнення письменником прадавньоi доби уподiбнюСФться тАЮпошукам пiдземноi рiки, iснування якоi угадуСФться, виявлення конче потрiбне, а доступ неможливийтАЭ [1, 456].
Таким ось тАЮпошуком пiдземноi рiкитАЭ можна вважати i роботу В.Малика над романом тАЮКнязь КийтАЭ. Перед письменником стояло нелегке завдання: осмислити всi тi подii й вiдтворити складну iсторичну епоху засобами художнього слова, визначити найголовнiшi соцiально-полiтичнi проблеми, якi тодi вирiшувалися, i показати роль князя у суспiльному життi того часу. тАЮПисати цей твiр, - зiзнався письменник, - було дуже важко. Адже вiтчизняних iсторичних документiв з часу заснування КиСФва не збереглося, довелося користуватись вiдомостями чужоземних авторiв, якi в своiх хронiках торкалися полiтичного устрою та побуту схiдних словян, доповнювати iх даними археологiiтАЭ[2, 57].
В.Малик тАЮне ставив собi за мету написати про Кия роман хронiкутАЭ [3, 268]. Задум прозаiка був, за його словами, тАЮзначно скромнiший в сюжетнiй формi реконструювати лише невеликий вiдтинок КиСФвого життя, але вiдтинок важливий. Тут напад однiСФi з гуннських орд, що пiсля розпаду держав Аттiли кочувала в причорноморських степах, змiна династii в полянському союзi племен, заснування КиСФватАЭ [3, 268].
У реалiзацii задуму роману тАЮКнязь КийтАЭ значно бiльшу, нiж в iнших творах В.Малика, роль вiдiграв вимисел: тАЮтi, ще долiтописнi, часи постають на сторiнках твору як виплiд авторовоi письменницькоi уявитАЭ [4], оскiльки лiтописний переказ про Кия, вмiщений, до того ж, у недатованiй частинi тАЮПовiстi времяних лiттАЭ, аж надто скупий на свiдчення про нашого першокнязя. Крiм його iменi, лiтописець зафiксував те, що Кий мав братiв Щека та Хорiва i сестру Либiдь, що вони тАЮзаклали городок i назвали його КиiвтАЭ i що тАЮiншi, не знаючи, кажуть, що Кий був перевiзником; бо бiля КиСФва був перевiз тодi з того боку Днiпра, тому й говорили: тАЬна перевiз на КиiвтАЭ, а коли б Кий був перевiзником, то не ходив би до царя, якого не знаю, але тiльки знаю те, як переказують, що велику честь мав вiд царя, якого не знаю i при якому приходив царi.
РЖдучи назад, прийшов [Кий] до Дунаю, i вподобав мiiе, i поставив городок малий, i хотiв сiсти з родом своiм, i не дали йому тi, що жили поблизу, ще й донинi називають дунайцi городище КиСФвець. Кий же прийшов у свiй город Киiв, тут скiнчив життя своСФ, i брат його Щек, i Хорив, i сестра iхня Либiдь тут померли.
РЖ пiсля тих братiв почав iхнiй рiд держати княжiння в ПоляхтАЭ [4, 19].
Першi столiття iсторii Давньоi Русi оповитi серпанком невiдомостi. Цей, здавалося б, банальний вислiв загалом вiдповiдаСФ науковiй правдi. Як переконуСФмося, лiтописний переказ не маСФ конкретно тАЬпропискитАЭ у часi i мiстить тiльки найзагальнiшi свiдчення про життСФдiяльнiсть Кия. Все iнше вiд деталей бiографii до деталей багатьох важливих подiй, таких, скажiмо, як закладення КиСФва, - мала зродити письменницька уява. Набутий неоцiненний досвiд iсторичного романiста пiд час написання тетралогii тАЬТаСФмний посолтАЭ на повну силу спрацював у романi тАЬКнязь КийтАЭ, де iсторико-пригодницьке начало виразно проявилося у тАЬзiтканiй з пригод-подiй напруженiй фабулiтАЭ [4], у прийомах i засобах зображення образiв-персонажiв.
Не тiльки лiтописнi Кий, Щек, Хорив i Либiдь дiють у романi, а й ще понад три десятки персонажiв, якi СФ представниками рiзних родiв i племен. РЗх доля тiСФю чи iншою мiрою виявилася дотичною до долi тАЬроду русiв, що з племенi полянтАЭ [5, 5], - того роду, вихiдцем iз якого був, згiдно з версiСФю романiста, князь Кий.
Центральною постаттю у романi СФ Кий, що й пiдкреслюСФ назва твору. Читаючи роман, ми розумiСФмо, що автор тАЬреконструював лише невеликий вiдтинок КиСФвого життятАЭ, але незважаючи на це образ головного героя набув такоi рельСФфностi, якоi вiн у нашiй лiтературi до появи твору В.Малика не мав. Бiльша частина роману присвячена показу передкнязiвського етапу бiографii Кия, коли вiдбувалося становлення його як вiйськового i полiтичного дiяча, i тiльки на прикiнцевих сторiнках роману ми бачимо Кия князем. Не тiльки батальнi епiзоди, а й тi, у яких розкриваються його стосунки з найближчими йому людьми батьком Туром, братами, сестрою СФ важливими для розумiння складного процесу становлення Кия як особистостi. РЖ недаремно старiйшина роду Тур вважаСФ найстаршого сина тАЬнадiСФю i гордiстютАЭ не тiльки своСФю, а й тАЬвсього родутАЭ [5