Художне осмислення образу князя Кия в романi В. Малика "Князь Кий"
Информация - Литература
Другие материалы по предмету Литература
?дiбно до скульптора лiпить пластичний образ, як живописець передаСФ психологiю князя, малюСФ його зовнiшнiсть, життя тощо. "учно знайдене слово надаСФ цiлiй фразi певноi тональностi або передаСФ найменший вiдтiнок думки головного героя. РЖз багатьох схожих слiв письменник вибираСФ саме тi, якi найбiльш зможуть вплинути на читачеву уяву, найкраще передати ту картину, яку майстер слова бачить своiм внутрiшнiм зором.
В.Малик, описуючи Кия, його вчинки, виявляСФ своСФ ставлення до нього, освiтлюСФ його певним забарвленням позитивного характеру; розкриваСФ перед читачем свою авторську оцiнку тих якостей, що iндивiдуалiзованi в даному образi (тАЮРЖ ладен був пiти на найвiдчайдушнiший крок i тiльки твердий розум утримував його вiд необачного вчинкутАЭ)[5, 120]. Засобами авторськоi мови письменник створив так званий наскрiзний образ князя Кия, тобто образ, що пройшов через увесь твiр.
Читаючи художнiй твiр, ми не лише зримо уявляСФмо героя, а й чуСФмо його мову з усiма ii iндивiдуальними особливостями, тобто сприймаСФмо те, що в лiтературознавствi називають мовною характеристикою героя. Така характеристика СФ одним iз найскладнiших i найважливiших прийомiв розкриття образу-персонажу. Адже люди в життi говорять по-рiзному, мають своi, iндивiдуальнi особливостi. Вiдмiннiсть у мовi окремоi людини зумовлюСФться i ii свiтоглядом, i вiком, i освiтою, i талантом, i мiiевими мовними впливами, i настроСФм, душевним станом в даний момент. Усю сукупнiсть цих особливостей письменник маСФ передати лише одним засобом через слова та поСФднання iх у реченнi. РЖ вся ця складна тАЮроботатАЭ пiд силу художньому слову. У мовнiй характеристицi героя важливим СФ не лише те, що говорить персонаж, а й те, як вiн говорить.
Слiд визначити особливостi мовноi iндивiдуалiзацii головного героя. Простота, точнiсть. лаконiчнiсть i висока образнiсть думки зумовлюСФ вiдповiднi форми ii вияву. Таким мовним конструкцiям найбiльше, звичайно, вiдповiдають простi типи речень, як-от: тАЮТому юному смiливцевi довго не протриматись! Допоможемо йому братове!тАЭ[5, 18]. РЖнтонацiйне забарвлення монологу князя, його емоцiональне наснаження досягаСФться системою окличних речень (тАЮСтавайте по мiiях! Тримайтеся смiливо!тАЭ)[5, 167].
Сила переживань Кия пiдкреслюСФться уривчастою iнтонацiСФю за допомогою незакiнчених речень (тАЬТа сила iх не в тому, що iх багатотАжтАЭ)[5, 149]. Вiн наче розмовляСФ сам iз собою, ставить запитання (тАЬНевже кiнець? Невже обiрветься i впаде у безвiсть зоря його життя?тАЭ)[5, 145]. Слiд звернути увагу на монологiчне мовлення у творi. Тут монолог репрезентуСФ спрямоване на читача мовлення автора або стилiзоване пiд уснi зразки внутрiшнСФ мовлення персонажа. Ось монолог Кия, звернений до полян: тАЬРодовичi! Русь! Ось тут ми або переможемо, або всi поляжемо!тАЭ[5, 166]. СвоСФрiдну синтаксичну конструкцiю становить його внутрiшнiй монолог: тАЮЯкщо гунн мав зброю, то одне з двох: або хтось йому дав ii, коли вiн тiкав з Родня, або ж вiн уже встиг добратися до своiх i там дiставтАж Але якщо вiн побував у гунському станi, то як знову опинився тут?.. Невже гунни так близько?.. Чи каган послав його у розвiдку?тАЭ[5, 109].
Якимось дуже незначним, ледь помiтним стилiстичним ходом В.Малик умiСФ багато сказати про свого героя. Усю глибину цiСФi неспокiйноi душi, всю складнiсть внутрiшнiх переживань князя чи не найглибше розкриваСФ через невласне пряму мову. У нiй зберiгаються лексичнi й синтаксичнi особливостi чужого висловлювання автентичнi вислови, порядок слiв, манера мовлення, емоцiйне забарвлення, експресивний заряд. Але передаСФться висловлювання не вiд iменi Кия, а вiд iменi В.Малика.
Ось Кий побачив як дружина Чорного Вепра, замiсть того, щоб ввiгнатися в прорив i вiдтиснути гуннiв, зупинилася на пагорбi i спостерiгала звiддалiк за побоiщем. тАЮЧорний Вепре! Гнiв Перуна на твою голову! Якщо залишуся живий, я помщуся тобi i за Радогаста, i за родовичiв, що тут безславно гинутьтАЭ[5, 134]. Саме цей стилiстичний хiд допомагаСФ читачам майже фiзично вiдчути скажену бурю, яка нуртуСФ в душi Кия.
Такий спосiб передачi думок героя даСФ змогу письменнику глибше розкрити його душу, безпосередньо, без введення додаткових iен i розмов з iншими персонажами, показати його переживання, краще вмотивовувати його дii. Князь - iндивiдуальний образ зi своiми, тiльки йому властивими почуттями, своiм характером, поведiнкою, вчинками. Кожна метафора, кожний епiтет, кожне порiвняння тощо синтезуСФ й узагальнюСФ факти iсторичноi дiйсностi i художнього осмислення образу головного героя. З метою бiльшоi типiзацii явищ автор вживаСФ цiлий ряд висловiв, приказок та прислiвiв ("Забереться вовк у кошару - всiх ягнят виносить!") [5, 21]. Це i СФ результат переосмислення письменником iсторичних подiй i ролi особистостi в суспiльствi.
Роман побудований на контрастах, динамiчних зiткненнях. Гострi, незвичайнi, сповненi драматизму ситуацii, майстернi дiалоги, виразнi мовнi засоби - усе це допомагаСФ письменнику досягти найбiльшоi виразностi в художньому осмисленнi образу князя Кия.
В iсторii народу СФ неординарнi постатi. ХудожнСФ осмислення таких яскравих iндивiдуальностей справа нелегка. Але В.Малику це вдавалося.
Лiтературний та iсторичний образи князя Кия дуже схожi. РЖ в лiтописнiй версii, i в творi В.Малика, i в уснiй народнiй творчостi князь Кий виступаСФ правителем, обСФднавшим словянськi племена, який заклав основи могутньоi праукраiнськоi держави, зачав першу украiнську княжу династiю КиСФвичiв, виступаСФ найголовнiшим захисником землi Руськоi.
Лiтература
&