Хiмiя в нашому життi
Информация - Химия
Другие материалы по предмету Химия
йчастiше служить нiтроцелюлоза. Щоб плiвка лаку була пластична, у лак додають пластифiкатори, наприклад, дибутилфталат. Синтетичнi смоли, що входять до складу лаку, додають йому блиск i збiльшують зчеплення з поверхнею нiгтiв.
Для догляду за шкiрою рук найчастiше рекомендують спецiальнi емульсiйнi креми на основi вазелiновоi олii, у яких мiститься до 14% бджолиного воску, близько 35% води i приблизно 1% бури. Силiконовi захиснi креми утворюють на поверхнi шкiри гладку плiвку.
Можна створити на руках i так називанi "бiологiчнi рукавички", що особливо кориснi при роботi з отрутохiмiкатами, з органiчними розчинниками й олiйними фарбами в тих випадках, коли немаСФ гумових рукавичок придатного розмiру чи ви iх просто не любите. "Бiологiчнi рукавички" наносять, розтираючи руками спецiальнi пасти чи занурюючи руки в напiврiдкi сумiшi. Висихаючи, цi пасти чи сумiшi приблизно через пiвгодини перетворюються в тонкi плiвки, що захищають шкiру, але дозволяють iй дихати. Якщо такi "рукавички" треба зробити помiтними, у сумiш додають барвники, наприклад, хну чи басму.
Готування паст справа нехитра. Спочатку воду змiшують з iншими рiдинами, зазначеними в рецептi, потiм додають до отриманого розчину желатин, крохмаль чи каолiн, а пiсля цього всi iншi компоненти. От два рецепти сумiшей для "бiологiчних рукавичок":
- 40 мол води, 2 м желатини, 20 м тальку, 15 м крохмалю, 2 м борноi чи бензойноi кислоти;
- 35 мол води, 15 мол глiцерину, 35 мол етилового спирту, 2 мол 25% водяного розчину амiаку, 10 м казеiну. Порошок казеiну попередньо замочують на добу в кипяченiй водi, а iншi компоненти додають у сумiш води i казеiну.
Коли робота кiнчена, "рукавички" разом iз брудом змивають теплою водою з милом. Пiсля цього досить змазати руки звичайним кремом, i нiяких неприСФмних вiдчуттiв.
Турботи вiд поту
Важка робота, жара, духота от вiд чого пiт звичайно "ллСФ струмком". Поганий настрiй, неприСФмний запах, неохайний зовнiшнiй вигляд, схильнiсть до застуд усе це результати великого потовиддiлення.
Вiд запаху поту позбутися порiвняно легко. Для цiСФi мети створено безлiч дезодорантiв; вони випускаються у видi аерозолей, олiвцiв, пудр, кульок i т.п. РЗхнi звичайнi компоненти дезинфiкуючi речовини й ароматичнi добавки. Твердi дезодоранти включають також високомолекулярнi спирти, мила i вiск, а рiдкi водно-спиртовi сумiшi.
Дезодоранти попереджають розкладання поту (а неприСФмний запах викликаний саме цiСФю обставиною), а заодно i маскують цi запахи за допомогою спецiально пiдiбраних сумiшей запашних речовин.
Однак при всiй зручностi дезодорантiв це засоби короткочасноi дii. Тим часом iснують речовини, що запобiгають потовидiленню дуже радикальним способом антиперспиранти. Такi сумiшi включають солi алюмiнiю, що служать для коагуляцii (згортання) бiлкiв i закупорки потовивiдних каналiв шкiри; оксид цинку, що володiСФ вязкою, що пiдсушуСФ i протимiкробною дiСФю; танин, що утворюСФ з бiлками шкiри сполуки, що знижують активнiсть потових залоз, i бактерицидну добавку розведений (0,5-1%) формалiн.
В аптеках продаються спецiальнi присипки (наприклад, гальманин) i мазi (наприклад, паста Теймурова); це найпростiшi, доступнi i дешевi готовi антиперспиранти. Якщо користуватися ними регулярно, можна iстотно знизити потовидiлення i звязанi з цим неприСФмностi.
Якщо сильно упрiвають ноги, рекомендуСФться застосовувати готовi присипки i креми, що рятують вiд запаху i повертають вiдчуття комфорту. При пiтливостi нiг допомагаСФ обробка корою дуба чи присипка порошком борноi кислоти, обовязково в сполученнi з прохолодною тАЬножною ванноютАЭ.
Систематичне застосування цих процедур допомагаСФ справитися з особливостями органiзму, що заподiюють незручностi.
Хiмiя в аптечцi
Нездужання пiдкрадаСФться непомiтно, а хвороба чи травма пiдстерiгають зненацька. На той випадок, коли буде потрiбно надати першу допомогу, треба мати в домашнiй аптечцi найнеобхiднiшi перевязнi засоби i лiки. Але домашню аптечку створюють не для самолiкування. РЗi призначення перша допомога до звертання до лiкаря.
У домашнiй аптечцi рекомендуСФться мати наступнi засоби:
- Валiдол, валокордин чи корвалол, валерiановi краплi заспокiйливi при серцебиттi i хвилюваннi.
- Борна кислота, настойка йоду, перекис водню, перманганат калiю (марганцiвка) антисептичнi засоби.
- Стрептоцидова мазь, синтомiцинова мазь, спиртовий розчин прополiсу при опiках, для змазування невеликих ран i трiщин шкiри.
- Бесалол (салол з беладоною), фталазол, фестал, активоване вугiлля болезаспокiйливi i дезинфiкуючi засоби при легких харчових отруСФннях.
- Аспiрин, анальгiн болезаспокiйливi i жарознижуючi засоби.
- Иодинол, фурацилiн, настойка календули для змазування чи полоскання при хворобах носоглотки.
- Нафтизин чи галазолiн, ментолова олiя, каметон (аерозоль) при нежитi.
- Гiдрокарбонат натрiю (питна сода) вiд печii, для полоскання горла.
- Нашатирний спирт (розчин амiаку) при непритомностях, чаду, сильному спянiннi.
- Свинцева примочка (розчин ацетату свинцю у водi свинцевий цукор), троксевазин (мазь) при забитих мiiях.
- Крохмаль, тальк присипки вiд попрiлостей.
В аптечцi повиннi бути ще перевязнi засоби бинти, марля, стерильнi серветки, лейкопластир (у тому числi бактерицидний), пер