Характеристика стада бурої молочної худоби за господарсько-біологічними якостями в умовах агрофірми
Дипломная работа - Сельское хозяйство
Другие дипломы по предмету Сельское хозяйство
тривалості сервіс періоду та сухостійного періоду.
Чим менше сервіс період тим коротше лактація (260 270 днів ) і навпаки.Встановлено,що з подовженням сервіс періоду підвищуються надої за 305 днів лактації. Для практики повинні бути рекомендовані пізні строки осіменіння корів на 80 90 день після отелу. Надмірно тривалі сервіс періоди не тільки зменшують надій від корови, але й в значній мірі знижують рівень молочної продуктивності стада вже у наступному році, а також призводять до недоотримання молодняку Оптимальною тривалістю вважається період 60 до 100 днів. У нашому випадку у господарстві він становить у корів первісток 93,7 днів, що вказує на досить добрий загальний стан осіменіння. Крім того велике значення має сухостійний період, так як протягом цього періоду проходить оновлення і розвиток всього залозистого апарату вимя і поповнення запасу поживних і мінеральних речовин та вітамінів в тілі тварин. Крім того, сухостійний період сприяє кращому завершенню розвитку плоду під час тільності і утворенню повноцінного молозива, яке необхідно для живлення новонароджених телят в перші десять днів їх життя. Добре проведений сухостій підвищує запліднюваність корів після отелення. Нормальною тривалістю вважається 60 70 днів. Більш тривалий сухостійний період можна надавати молодим та високопродуктивним коровам. Скорочення сухостійного періоду до 30 і менше днів для одержання додаткового молока призводять до небажаних наслідків, особливо для високопродуктивних тварин і їх потомства Треба мати на увазі, що при скороченому періоді в молоко потрапляє значна частина стародійного молока, яке знижує якість продуктів. У господарстві серед дослідних тварин тривалість цього періоду відповідає встановленим вимогам і дорівнює 64 дні з коливаннями від 35 до 109 днів, що в першу чергу залежить від зовнішніх факторів.
4. Економічне обґрунтування результатів власних досліджень
Проблема підвищення ефективності агропромисловрго виробництва визначальний фактор економічного і соціального розвитку суспільства.
Ефективність виробництва як економічна категорія відображує дію обєктивних економічних законів, яка виявляється в результаті виробництва. Вона є тією формою, в якій реалізується мета суспільного виробництва. Економічна ефективність показує кінцевий корисний ефект від застосування засобів виробництва і живої праці, а також сукупних їх вкладень.
Підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва сприяє зростанню доходів господарства, що є основою розширення і вдосконалення виробництва, підвищення оплати праці і поліпшення культурно побутових умов працівників галузі. Суть проблеми підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва полягає в тому, щоб на кожну одиницю витрат матеріальних, трудових, і фінансових досягти істотного збільшення обсягу виробництва продукції, необхідної для задоволення матеріальних і культурних потреб суспільства.
Підвищення ефективності сільського господарства є вирішальною передумовою прискореного розвитку агропромислового комплексу і дальшого зростання результативності економіки країни.[ 15 ]
Економічне обґрунтування наукових розробок є заключним етапом дослідження і дає змогу визначити економічний ефект від впровадження наукової розробки у виробництво.
Економічну оцінку результатів даного проектування ми проводимо на основі порівняння молочної продуктивності бурої худоби північно східного типу, що наявна в господарстві “Бистрицька” Кролевецького району Сумської області, із стандартом породи.
Розвиток молочного скотарства спрямований на більш повне задоврлення потреб населення в молоці і молочних продуктах на основі раціонального використання наявних природних і виробничих ресурсів. Це зумовлює необхідність визначення рівня економічної ефективності виробництва молока.
Економічна ефективність молочного скотарства характеризується системою таких показників: прдуктивністю корів, собівартістю і ціною реалізації молока, прибутком з розрахунку на 1 ц. молока.
В таблиці 17 наведено обгрунтування власних досліджень.
Економічне обгрунтування власних досліджень.
ПоказникиЛактаціяІІІІ і старшеФактичноСтандартФактичноСтандартНадій за 305 дн. лактації, кг2946300033223800Вміст жиру в молоці, %3,803,63,743,6Кількість молока базисною жирностю, кг329331763654,24024Виручка від реалізації молока базисної жирності, грн. ( 80 грн. за 1 ц молока )2634,425412923,363219,2 до стандарту+ 93,4-- 295,8-
Кілікість молока базисною жирністю = надій за 305 днів лактації * вміст жиру в молоці / 3,4
Виручка від реалізації молока базисної жирності = кількість молока з базисною жирністю * ціна молока за 1 кг.
до стандару = виручка від реалізації молока базисної жирності ( фактично ) виручка від реалізації молока базисної жирності (стандарт ).
Із даних таблиці 17 бачимо, що економічна ефективність склала по першій лактації 93,4 грн., по третій лактації і старше - -295,8 грн. в порівнянні зі стандартом. Таким чином, ми бачимо, що по першій лактації велика рогата худоба даного господарства відповідає стандарту породи і можливо є кращою за стандарт, а це в свою чергу дає можливість отримати господарству більше коштів від реалізації молока. Але з віком ( ІІІ лактація і старше ) тварини відхиляються від стандарту у бік зменшення продуктивності, що наносить деякі збитки господарству.
Ефективність молочного скотарства значною мірою залежить від цін реалізації молочн?/p>