Характеристика правового статусу особи
Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство
Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство
?ав, свобод і законних інтересів громадян може бути належним лише за умов, коли структура, форми діяльності, сам стиль праці, ставлення до людини в апараті державного управління у кожного працівника цього апарату будуть оптимальними у плані відчуття та швидкого реагування на будь-які негативні моменти, які стримують у тому чи іншому випадку практичне здійснення прав і свобод, а також законних інтересів членів суспільства.
2.2 Поняття юридичного обовязку. Гарантії прав і свобод людини та громадянина
Беручи на себе обовязок із забезпечення прав громадян, держава має право вимагати від них правомірної поведінки, яка відповідала б еталонам, закріпленим у правовій нормі. Вимоги з виконання норм знаходять вияв у системі обо вязків, що встановлюють міри відповідальності за невико нання приписів.
Юридичний обовязок міра необхідної поведінки, що є гарантією реалізації субєктами наданих їм прав. Юридичний обовязок є самостійною юридичною катего рією, що характеризується низкою особливих ознак:
Це міра необхідної поведінки, змістом якої є утриман ня від порушення заборон та необхідність виконання зобовя зань.
Це необхідна поведінка, що покладається з метою за доволення інтересів уповноваженої особи.
Це необхідна поведінка, яка має юридичний характер, тобто закріплена правовою нормою.
Це необхідна поведінка, що покладається як на всіх осіб, що проживають на території держави (обовязок пла тити податки та обовязкові платежі, охороняти природу, поважати державні символи, дотримуватись Конституції та законів України), так і лише на громадян (обовязок захи щати Вітчизну, її незалежність і територію, проходження військової служби).
Це необхідна поведінка, яка гарантується державою шляхом встановлення юридичної відповідальності за неви конання обовязків чи створення перешкод до реалізації необхідної поведінки. Зміст юридичного обовязку складають варіанти необхід ної поведінки, що слугують гарантією використання нада них субєктам можливостей.
Структуру юридичного обовязку складають чотири еле менти:
Необхідність зобовязаного субєкта вчиняти певні дії чи утриматися від їх вчинення в інтересах уповноваженої сторони.
Необхідність вимагати створення необхідних умов з боку держави та інших субєктів для ефективного виконан ня обовязку.
Необхідність реагувати на законні вимоги уповнова женої особи.
Необхідність нести юридичну відповідальність у ви падку порушення у процесі виконання обовязку прав інших субєктів чи невиконання покладеного обовязку зобовяза ним субєктом.
Юридичний обовязок елемент правового статусу, оскільки права субєктів, не підкріплені обовязками інших осіб, не можуть бути реалізовані.
Можливим засобом захисту прав та свобод людини є га рантії. Вони є системою норм, принципів та вимог, які за ночують процес дотримання прав та законних інтересів людини. Призначенням гарантій є забезпечення найсприят ливіших умов для реалізації конституційно закріпленого статусу людини. Таким чином, гарантії є засобом, що забез печує перехід від передбачених конституцією можливостей і реальної дійсності. Ефективність гарантій залежить від рівня розвитку загально-правових принципів, стану еконо міки, рівня розвитку демократичних інститутів, реальності Політичної системи суспільства, наявності системи доскона лих законів у державі, ефективності механізмів реалізації положень, ступеня правової свідомості, правової куль тури населення узгодженості інтересів населення та суспільства в цілому і наявності високоефективного органу конституційного контролю. [ 4, с.1-2]
Гарантії являють собою систему узгоджених факторів, що забезпечують фактичну реалізацію та всебічну охорону прав і свобод людини.
Багатоманітність факторів, які забезпечують реальність прав та свобод, визначає різноманітність їх гарантій. Най поширенішою у юридичній літературі є класифікація га рантій за наступними критеріями:
І. За практичним спрямуванням:
а)загальні, що охоплюють всю сукупність обєктивнихта субєктивних факторів, спрямованих на забезпеченняреалізації прав і свобод людини, їх захист та поновлення уразі порушення. У свою чергу, загальні гарантії класифікують за сферами суспільних відносин на: економічні, які складають спосіб виробництва, існу ючі форми власності, наявність ринкових відносин, економ ічну свободу громадян, вільний вибір форм та видів трудо вої діяльності, наявність різноманітних форм підприємниць кої діяльності тощо; політичні організаційні, що характеризуються як реально діючі повноваження органів держави, посадових осіб та громадсь ких обєднань із створення необхідних для реалізації прав та свобод умов;
б)спеціальні гарантії, які визначаються як система юри дичних засобів, що сприяють процесу реалізації, захисту тапоновлення прав і свобод субєктів права, їх змістом є на дання державно-владної загальнообовязковості як правам особи, так і їх захисту. Юридичні гарантії мають конститу ційну та законодавчу форми закріплення. Так, основними конституційними гарантіями є:
- оскарження у суді рішень органів держави та посадо вих осіб; право на відшкодування збитків, завданих незаконни ми рішеннями осіб чи органів, що діють від імені держави; право на правову допомогу; можливість отримувати інформацію про зміст прав та обовязків; принцип презумпції невинуватості людини; мо?/p>