Характеристика правового статусу особи
Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство
Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство
ни В.Ющенко уповноважив Міністра юстиції України С.Головатого на підписання від імені України Додатко вого протоколу до Конвенції про захист прав людини та людської гідності щодо застосування біології та медицини, який стосується заборони клонування людей, прийнятого 12 січня 1998 р. у Парижі.
Практичне розвязання цього та багатьох інших питань ніде і ніколи не є універсальним, одноваріантним та нерухомим. Зміст прав людини осмислюється з метою досягнення соціально змістовних цілей різних субєктів суспільного життя. Отже, під юридичною конструкцією правового статусу особи слід розуміти правовий інститут, що випливає з основоположних ідей її взаємовідносин із суспільством і державою, закріплює систему основних прав, свобод і обовязків, реалізація яких значною мірою зумовлена певним ступенем дієздатності і грома дянством відповідних осіб, а також їх гарантіями.
Для досягнення зазначеної мети були поставленні такі головні завдання:
- розгляд загальнотеоретичних понять правового статусу особи в Україні: співвідношення термінів людина, особа, громадянин;
- розгляд правового статусу, його поняття, правового статусу особи безпосередньо;
- негативні та позитивні риси систем гарантій прав, свобод і обовязків людини і громадянина в демократичній державі;
- розгляд шляхів розвитку правового становища особи в Україні.
Методологічною основою курсової є діалектичний метод пізнання державно-правових процесів і явищ, що дозволяє розглянути їх у розвитку та взаємозвязку, виявити усталені напрямки і закономірності. Проблема правового статусу особи у державі велика і багатогранна, носить міжгалузевий характер і у своєму вивченні передбачає застосування цілого ряду наукових методів: системність, обєктивність, історизм; системно-структурний і фундаментальний підходи; органічна єдність теорії і практики; поєднання критичного і раціонального, конструктивного, порівняльно-ретроспективного, історичного та логічного підходів.
Історичний підхід передбачає вивчення явищ у їх розвитку, а також виявлення звязку минулого і сьогодення.
Системний підхід при дослідженні правового статусу особи передбачає їх комплексний аналіз як систем; у взаємному звязку з іншими системами.
Належні результати дає використання елементів політологічного аналізу.
Надзвичайно важливим є порівняльний метод, який дозволяє ефективно використати все розмаїття правового досвіду при виявленні співвідношення. Обєктом курсової роботи є правовий статус особи, позитивні та негативні риси в Україні. Предметом є теоретико-правові аспекти правового статусу особи.
Структура курсової роботи складається з вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел обсяг сторінок становить 43 .
1.Загальнотеоретичні поняття правового статусу особи в Україні
1.1 Правовий статус: поняття та структура
юридичний правовий статус особа
Складні звязки між державою та індивідами, а також між індивідами у державно-організованому суспільстві фіксують ся державою у юридичній формі у формі прав, свобод та обовязків. У своїй єдності саме вони складають правовий ста тус індивіда, який, у свою чергу, відображає особливості со ціальної структури суспільства, рівень демократії та стан за конності. Правовий статус як юридична категорія не лише визначає стандарти можливої та необхідної поведінки, що за безпечують нормальну життєдіяльність соціального середовища, а й характеризують реальну взаємодію держави та особи.
Природа, структура та зміст правового статусу як ключо вого поняття юридичної науки завжди були предметом ви вчення як науковцями, так і практиками. У юридичній літературі існує декілька підходів до визначення змісту категорії правовий статус та його структури.
Деякі вчені самостійними елементами правового статусу особи називають громадянство [ 11, с. 21-26], загальну правоздатність, гарантії [ 6, с. 29 ], законні інтереси та юридичну відповідальність [14, с. 115]. Інші навпаки, деякі із згаданих вище елементів характе ризують або як передумову (громадянство, правоздатність), або як другорядні елементи статусу (юридична відпові дальність, законні інтереси), або як такі, що виходять за межі правового статусу (гарантії) [ 10, с.29-30]. Серед елементів цієї ка тегорії називають також правові норми, що закріплюють статус особи, правосубєктність, правові принципи та пра вовідносини статусного типу [ 17, с. 237-238].
Найпоширенішим є визначення правового статусу як си стеми законодавчо встановлених та гарантованих державою прав, свобод, законних інтересів і обовязків особи. Правовий статус є засобом нормативного закріплення основних принципів взаємодії особи та держави. Він є системою еталонів, зразків поведінки субєктів, які, з одного боку, захищаються державою, а, з іншого схвалюються суспільством.
Таким чином, правовий статус характеризує становище особи у взаємовідносинах із суспільством та державою.
Це самостійна юридична категорія, що характеризується наступними ознаками: має універсальний характер, оскільки поширюється на всіх субєктів. Відображає індивідуальні особливості людини та її реальне ставлення у системі суспільних відносин. Права та свободи, що складають основу статусу, не можуть реалізуватись без інших його компонентів обо вязків та відповідальності. Ця категорія забезпечує системність прав, свобод та обовязків.
Елементи структури правового