Форсирование Днепра
Информация - География
Другие материалы по предмету География
?елике значення для подальшого визволення Радянськоi держави. Були створенi чудовi умови для визволення Правобережноi Украiни та Криму.
20 вересня вiйська 13-оi армii почали пiдходити до Днiпра, сходу почали його форсувати на частинi- Чорнобиль, стали на пiвнiч КиСФва. В нiч на 20 вересня передовi пiдроздiли двох полкiв 70-оi гвардiйськоi СтрСФлковоi дивiзii з допомогою партизан загону тАЬЗа БатькiвщинутАЭ форсували Днiпро в районi Теремцi через Днiпро, переправивши батальйони 203 полку пiдполковника В.А.Коноваленко.
В цей же час на пiвдень Теремцiв у Домантово на поромi та 4-х плотах форсували Днiпро першi пiдроздiли 205-го полку. А в нiч на 21 вересня, використовуючи партизанськi переправ очнi засоби, Днiпро форсували головнi сили 205-го полку 7-i гвардiйськоi стрiлковоi дивiзii генерала РЖ.А.ГусСФва.
21 вересня в районi Домантово, де утримували невеликий плацдарм 205 полк, гiтлерiвцi жорстоко атакували позицii гвардiйцiв. Майже всi були вбитi в бою гвардiйцi 2-го батальйону.
Ознайомившись з докладом РЖ.В.Сталiн продиктував Б.М.Шапошникову слiдуючи вiдповiдь на адресу командуючого Пiвденно-Захiдного напрямку: тАЬГенерал-майор Тупиков... представил в Генштаб паническое донесение. Обстановка, на оборот, требует сохранения исключительного хладнокровия и выдержки командиров всех степеней. Необходимо, не поддаваясь панике, принять все меры к тому, чтобы удержать занимаемое положение и особенно прочно удерживать фланги надо заставить Кузнецова (командующего 21-й армией) и Потапова (командующего 5-й армией) прекратить отход. Надо внушить всему составу фронта необходимость упорно драться, не оглядываясь назадтАЭ.
Великого успiху досягли при форсуваннi Днiпра вiйська Степового фронту. В нiч на 25 вересня першими форсували рiчку пiвнiчно-захiднi Верхньо-Днiпровськi вiйська 7-i гвардiйськоi армii генерал-лейтенанта М.С.Шумiло ва. За пять днiв жорстоких боiв армiя розширила загарбаний плацдарм до 25 км. по фронту i до
15 км.в глибину. До кiнця мiсяця форсували Днiпро i iншi армii фронту.
В смузi наступу Пiвденно-Захiдного фронту форсували Днiпро i захопили плацдарми 46-та армiя генерал-лейтенанта В.В.ГлаголСФва в районi на захiд Днiпродзержинська, 6-та армiя генерал-лейтенанта Шлемiна i 12-та армiя генерал-лейтенанта А.РЖ.Данилова на пiвдень Днiпропетровська.
До кiнця вересня радянськi вiйська захопили 23 плацдарми. Днiпро, як стратегiчна границя захисту втратив для ворога своСФ значення.
Успiшне форсування Днiпра сходу i захват плацдармiв на його правому березi СФ найвiдданiшим подвигом Радянськоi Армii в роки Великоi Вiтчизняноi Вiйни. Повернемося до самого форсування: Радянське Верховне Головнокомандування iще на початку вересня нацiлило наступ вiйськ на форсування Днiпра з ходу та захват плацдармiв на правому березi. Одночасно в директивi вiд 9 вересня Ставка наказала за успiшне форсування Днiпра в районi Смоленська i нижче.
Пiдготовка до форсування Днiпра почалася заздалегiдь в ходi наступу. Вона захопила цiлий комплекс. Командири iще на дальнiх пiдступах намiтили найбiльш вигiднi райони можливого форсування рiчки, визначили сили та засоби для форсування, поставили вiйськам завдання. Особлива увага надавалася на практичну пiдготовку вiйськ до форсування. Склад навчався виготовляти та використовувати пiдручнi засоби для переправи, вiдмiрювалися питання ведення бою на захваченому плацдармi, взаСФмодii пiдроздiлiв рiзних родiв вiйськ, управлiння вогнем в ходi битви та iнше. В частинах першого еталона створювалися передовi загони, якi повиннi були першими почати форсування з метою захопленням плацдармiв. В iх склад видiлялися найбiльш досвiдченi, смiливi та iнiцiативнi бiйцi та командири. В зСФднаннях Воронезького фронту передовi загони на 50-70% були комунiсти та комсомольцi. ВоСФнна Рада фронтiв та армiй приймали мiри, направленi на те, щоб надати вiйськам все необхiдне для ведення бойових дiй за Днiпром.
ВоСФнна Рада Воронезького фронта з середини вересня видала розпорядження включити всi легкi переправ очнi засоби, якi були в армiях, в склад вiйськ першого ешалону, спецiально розглядали питання про органiзацii переправи через Днiпро всiх родiв вiйськ, затвердили план наведення мостiв в районi КиСФва.
В радянськi часи думали, що велику роль займали полiторгани, але менi здаСФться, що полiторгани нiчого б не досягли, якби воiни, мужнi сини Украiни та iнших держав, не мали б в серцi хоча б краплю патрiотизму, то все було б марно. Воiнська iскринка (сина, батька) рiдноi Украiни загорiлася вже на пiдходi початку форсування.
Велику увагу полiторгани звертали на бiльш значених воiнiв. В вересни численний склад партiйних органiзацiй Воронезького фронту збiльшився майже на 12 тисяч чоловiк. Всього до початку форсування Днiпра в вiйськах фронту налiчувалося бiльше трьох тисяч первинних та бiля 4,5 тисяч ротних.
Форсування рiчки почалося одночасно на широкому фронтi зтАЭСФднанням всiх фронтах, якi вийшли до Днiпра на частинах вiд ЛоСФва до Запорiжжя.
Передовi зтАЭСФднання частини по виходу до Днiпра не дочекалися прибуття спецiальних переправочних засобiв, а приступали до форсування рiчки з ходу на само зроблених плотах iз дерева та дощок, паромах iз порожнiх бочок, плащ-палатках, набитих соломою, риболовецьких човнах. Пiвнiчнiше КиСФва, у смузi Центрального фронта першими форсували Днiпро вiйська 13-оi армii. Одним iз перших переправились через рiчку пiдроздiли 70-оi гвардiйськоi стрiлковоi дивiзii ге?/p>