Форсирование Днепра
Информация - География
Другие материалы по предмету География
?мандування здержали наступ Радянськоi Армii мав отримати одну тiльки розруху. Вже 4 вересня Ставка верхмахта видала наказ про пiдготовку до так званого тАЬманевру Криамхиль.
1тАЬКиев город геройтАЭ Военное издательство Минестерства оборони ССР Москва 1978г. писатель Д. Ф. Григорович стр. 106.
Вiйська Центрального фронту визволили 15 вересня м. Нiжин (100км вiд Днiпра) головний опорний вузол вогрожого захисту на пiдступах до КиСФва. Наступавши на пiвднi вiйська правого крила Воронезького фронту 10 вересня прорвали захист мiста Ровни.
13 вересня зтАЭСФднання 40-i армii генерала К.С. Москаленко на широкому фронтi форсували рiску Сула та визволили мiсто Лохвицю. В захисних боях ворог нiс важкi втрати. В вереснi вони перевищили липневi близько 269 тис. Чоловiк. Не булол у гiтлеревцiв на Схiдному фронтi резервiв, широким наступром Радянськоi Армii залишили нiмецьке командування, можливостi заповнити в стратигiчному фронтi ролзриви.
15 вересня нiмецьке командування вiддало наказ, щоб вивести вiйська групи армii тАЬ ПiвденьтАЭ на лiнiю Мелiтополя, Днiпра. Вiдступ за Днiпро та Молочно, на Схiдний вал, повинен був пройти всiма вiйськами групи армii тАЬПiвденьтАЭ.
Армii, якi захищалися на Украiнi отримали новi завдання 4-а танкова армiя вiдходила на границю Десни та Днiпра: лiвим флангом на Чернiгiв, а правим до Канева. 1-й танковiй армii було наказано вiдходити до Днiпра вiд Кременчука до Запорiжжя, iй потрiбно було утримати плацдарм у Запорiжжi. 6-та армiя вiдступивши, повинна була зайняти позицii на рiчцi Молочна i перед залiзною дорогою Мелiтополь Запорiжжя. Кiнцева мета намiченого виступу вважалася утримання захисноi границi на Днiпрi.
В другiй половинi вересня темпи та розмах наступу радянських вiйськ продовжували виростати. найбiльш успiшно воно розвивалося в смузi Центрального i Воронезького фронтiв.
Вiйська правого крила Центрального фронту форсували Десну та 16 вересня визволили Новгород-Сiверський. Нiмецький захист на Деснi рухнув i командування вермахту не змогло, роблячи опiр на цей захисний кордон нанести удар у фланг та тил радянських вiйськ, наступ на Гомельському та Киiвському напрямах. Вiйська лiвого крила Центрального фронту продовжували розвивати наступ до Днiпра. Вони повиннi були форсувати Десну на пiвднi Чернiгова.
В нiч на 19 вересня вiйська Центрального фронту форсували Десну на схiд Чернiгова . Форсування рiчки Десна вiдбувалося так: було прийнято рiшення перебратися через рiчку в брiд в районi села Летки. Ширина Десни приблизно 284м, глибина-2м. Дивлячись на такi данi, можна зрозумiти, що зробити переправу буде дуже важко, але склад проявив розум при пiдготовцi танкiв до переправи. Всi щiлини в машинах танкiсти закрили паклею та пропитаним солiдолом. Вихлопнi труби подовжували спецiально виготовленими брезентовими рукавами. Механiки вели машину вслiпу, виконуючи наказ командирiв танкiв, а наказ передавали за допомогою переговорного пристрою.
За 8 годин переправилося близько 60 танкiв. Тiльки в трьох машинах на серединi рiски заглухнули двигуни iх витягали буксиром. Вперше в iсторii радянськi танки здолали по дну пiд водою таку велику водяну перешкоду, як Десна. Успiшно форсувавши р. Десну та вмiлим обхiдним маневром пiсля важких трьохденних боiв, 21 вересня радянськi вiйська ударили зi сходу пiвдня на захiд,, розбили захищаючи Чернiгiв нiмецьке зтАЭСФднання, визволили цей обласний центр Украiни головнiший опорний пцнкт оборони нiмцiв в низу Десни, 40 км вiд Днiпра. РЗх захист, який був пiдготовлений вздовж захiдного берега був перешкоджений по всiй Деснi. Десятьом зСФднанням та частинам 13, 61, 16-i повiтряноi армii наказом Верховного Головнокомандуючого було призначене найменування Чернiгiвський.
В подальшому зСФднаннi форсували Десну i до кiнця мiсяця вийшли до рiчок Сош та Днiпро на частинi Гомель, Ясногородка.
Першим форсували Днiпро на частинi Мнево гирло рiчки ПриптАЭять вiйська 13-i армii генерала Н.П. Пухова. 1-i передовi загони вийшли до рiчки 21 вересня i на наступний день захопили плацдарм на правому березi. Форсування здiйснювалося пiдручними засобами пiд сильними ударами ворожоi авiацii. Успiх залежав вiд прагнення та рiшучостi. Розумiючи це, передовi частини дiяли смiливо та швидко не даючи нiмцям опамятатися та зiбратися з силами.
До завершення 22 вересня 13-а армiя охопила плацдарм на 25 км по фронту i вiд 2 до 10 км в глибину та вийшла на границю Мнево, Лукоеди, Верхни, Жари, Теремцi, Припятi. На наступний день вони продвинулись до 35 км на захiд вiд Днiпра i захопили плацдарм на правому березi ПриптАЭятi в ii гирлi. Результати дii 13-i армii Чернiгiвсько-ПриптАЭятськiй наступальнiй операцii по честi оцiнило Радянське керiвництво. 16 жовтня 1943 р. указом Президiума Верховноi Ради СРСР воiнам були присвоСФнi звання Героя Радянського Союзу, в тому числi Н. П. Пухову, О.А. Бондареву, РЖ.РЖ. Людникову, РЖ. О. ГусСФву, А.А. Казаряну, Н. РЖ. Сташеку, РЖ.Н. Чернову, Н.О. Курятникову, П.Л. Пашину.
На самiй пiвденнiй частинi радянсько-нiмецького фронту вiйська Пiвнiчно-Кавказького фронту, 16 вересня визволили вiд окупантiв Новоросiйськ та розвивали наступ, до 9 вересня очистили вiд фашистських загарбникiв весь Таманський пiвострiв. Таким чином, в ходi лiтнього наступу 1943 року Радянська Армiя вiдкинула ворога мiiями на 400-450 км., визволила вiд фашистських загарбникiв Лiвобережну Украiну, Донбас, Таманський пiвострiв на широкому фронтi вийшла до Днiпра. Державi були поверненi райони багатi на промисловiсть, сiльське господарство, вони мали ?/p>