Форсирование Днепра

Информация - География

Другие материалы по предмету География




успiшно iз цього району. Пiсля неодноразових прохань Манштейна, щоб вивести вiйська iз Донбаса Гiтлер ввечорi 31 серпня дав дозвiл командуванню групи армii тАЬПiвденьтАЭвiдводити 6-ту армiю та правий фланг та 1-оi танковоi армii на пiдготовлену тисову позицiю.

Дуже погано для фашистiв складалися часи та боi, якi проходили на сходi Украiни, особливо для груп армii тАЬЦентртАЭ та тАЬПiвденьтАЭ. Радянське командування не давало ворогу перепочити. РЖще 16 серпня Ставка Верховного Головнокомандування уточнила задачу центрального фронту. Центрального фронту потрiбно було наступати в направленнi на РЖвськ, Хутiр-Михайлiвський i десь 1-5 вересня вийти на границю рiчки Десна, пiвденнiше Трубченська, Новгород-Сiверський, Шостка, Глухiв i Рильськ. В подальшому розвивати наступ в направленнi на Конотоп, Нiжин, Киiв та благополучно форсувати Десну i вийти на правий берег у напрямку Чернiгова. Операцiю думали почати 19-20 серпня, але iз-за того,що не вистачало боСФприпасiв, вона була вiдкладена на недiлю.

Не дивлячись на ускладнення, темпи наступу вiйськ в Донбасi збiльшувалися. 10 вересня зтАЭСФднання Пiвденного фронта разом iз десантом, якого висадили з кораблiв Азовсько-воСФноi флотилii, визволили Марiуполь.

В захистi вермахту були двi здоровеннi дири на Киiвському напрямку i на Пiвденному групи армii тАЬПiвденьтАЭ в Донбасi.

Протягом 8 вересня в Донбасi вiйська продовжували успiшно наступати й пройшли вперед вiд 15 до 20 км., оволодiли обласним центром Донбаса м.Сталiно,

Яснувата i Ново-Економiчний, райцентром Авдiiвка, райцентром Селi ловка, а також зайняли 150 iнших населених пунктiв: Золотий Колодязь, Володимирiвна, Ясинiвка, Олександро-Григорiвка та залiзнодорожними станцiями: Мерцалово, Готiвка, Желанне, Галушкiно.

Таким чином Донбас був визволений вiд нiмецьких окупантiв. Це повiдомлення було опублiковане в газетi тАЬПартизанская правдатАЭ, З цiСФi битви та визволення вiд окупантiв можна зробити висновок,що радянське керiвництво вже мало чудову стратегiю.

26 серпня пiсля перегрупування вiйськ, Центральний фронт почав наступ. Головний удар наносився на Новгород-Сiверському направленнi вiйськами 65-оi армii П.РЖ.Батова, а також частиною сил 48-оi та 60-i армii (командуючий генерал П.О.Романенко та генерал РЖ.Д Черняхiвський). Тут же вступила у бiй друга танкова армiя С.РЖ.Богданова. РЗм потрiбно було прорвати мiцнi позицii 2-оi армii, яка входила в групу армii тАЬЦентртАЭ. Гiтлерiвцi органiзували боротьбу та захист, вводили в бiй свiжi резерви. Але, не дивлячись на жорстокий опiр противника, до вечора 27 серпня вiйська П.РЖ.Батова та С.РЖ.Черняхiвського зайняли РЖвськ. 30 серпня визволили м.Глухiв, 31 Рильськ i продовжили визволення Украiни . На розсiченому фронтi ворога дiяв прорив до 100 кiлометрiв. Не знижаючи наступального пориву, вiйська форсували Сейм та 6 вересня визволили важнiший залiзничний та вузол-Конотоп, а 9 вересня-Бахмач, на пiвднi якого окiльцювали та знищили залишки _ четверо ворожих пiхотних дивiзiй.

2 вересня вiйська правого крила Воронезького фронту визволили м. Суми вiд нiмецьких загарбникiв. Вiдрiзнилися вiйська генерал-лейтенанта Лiбiсова та особливо 340 дивiзiя генерал-майора Мельникова та 232 стрiлкова дивiзiя генерал-майора Уштiна.

За досягнутий успiх 540, 167 та 232 стрiлковим дивiзiям присвоiли найменування тАЬСумськихтАЭ.

Вiйська Степного фронта пiсля жорстоких боiв 4 вересня визволили мiсто та залiзничний вузол Мередоу. Командуючий Степним фронтом генерал РЖ.РД. КонСФв, оцiнював все, що пройшло за цi днi та писав: тАЬОткрывался путь для более быстрого наступления 57-й и 7-й гвардейской армии к Днепру. Но предстояла еще упорная борьба с сильной полтавской группировкой 8-й немецкой армии. В направлении Полтавы и Кременчуга под ударами Степного фронта отступала самая крупная группировка 8-й армии немцев, состоящая из 3-го, 47-го танковых и 11-го армейского корпусовтАЭ.

Радянська Армiя швидко просувалася на захiд, один за одним визволяючи донецькi мiста Горлiвку, Можайськ, Артемiвськ, Краматорськ. Тiльки 6 вересня було визволено бiльше ста населених пунктiв.

9 вересня зам. Верховного головнокомандуючого Маршал Радянського Союзу Г.К. Жуков i командуючий Воронезьким фронтом генерал Н.Ф. Ватутiн на основi ранiш отриманих указiв Ставки розбили план наступальноi операцii на Киiвському напрямку. Швидко його утвердив Верховний Головнокомандуючий. Воронезькому фронту потрiбно було нанести удар в напрямленнi на Киiв. Головнi зусилля фронту були нацiленi на правому крилi. Тут були розгорнутi 38, 40 та 3-я гвардiйська танкова армii, три танковi та кавалерiйськi корпуса.

Степовий фронт продовжував наступ на полтавсько-кременчугському напрямку.

7 вересня в телеграмi зам. Начальника Генерального штаба командуючим Захiдним, Брянським, Центральним, Воронезьким, Степовим, Пiвденно-Захiдним та пiвденним фронтами казалося: тАЬВ результате успешного наступления противник вынужден производить отвод своих частей в дневное время. В отдельных случаях противник отходит крупными колонами в 1000-2000 машин, 2-3 ряда по одной дороге. На железнодорожных узлах и станциях противник, производя погрузку, допускает иногда скопление 50 и большего числа эшалонов. Необходимо усилить воздействие нашой авиации по отходящим колоннам противника и его эшалонов как на железнодорожних станций, так и в путитАЭ.1 Авiацiя фронтiв, утримувала панування у повiтрi наносила удари по вiдходячим зтАЭСФднанням ворога з переправаю через Днiпро, Сож, Десну, ПриптАЭять.

Плани нiмецького к?/p>