Формування національної свідомості учнів у десятому класі в курсі вітчизняної історії

Курсовой проект - Педагогика

Другие курсовые по предмету Педагогика

?исловістю та ін. Саме цей предмет має допомогти українській молоді чітко усвідомити ті конкретні завдання щодо розбудови і відбудови нашої Батьківщини, що стоять перед нею.

Ще одним дуже важливим чинником виховання любові до Батьківщини Григорій Ващенко вважає історію української літератури і народної творчості. „Кожній освіченій людині відомо, пише педагог у своїй роботі „Виховання любові до Батьківщини”, який могутній вплив має красне письменство на світогляд і формування психіки народів. Під впливом літератури часто утворювались і утворюються цілі течії в культурному, громадському, а іноді навіть і в політичному житті народів” [4, 27].

„Скарбом нашого народу”, „віковічними устоями нації” називають традиції, звичаї та обряди. Вони обєднують минуле і майбутнє народу, старші й молодші покоління, інтегрують людей у високорозвинену сучасну націю. На думку Григорія Ващенка, це своєрідна память нації, що втілює у собі найкращі досягнення в моральному, трудовому й естетичному житті.

Прилучаючись до народних традицій, пізнаючи народні звичаї і обряди, вивчаючи рідну мову та історію минулого рідного краю, молоде покоління вбирає в себе філософський, психологічний, ідейно-моральний і естетичний досвід минулих поколінь, у нього формуються національна свідомість, любов до Батьківщини. Виховані в такий спосіб юнаки і дівчата мають повернути народ до власних витоків становлення патріотизму, започаткувати і розвивати нові традиції та звичаї у конкретно-історичних обставинах суверенної України.

 

Формування національної свідомості учнів у процесі вивчення доби національно-визвольних змагань 1917-1921 років

 

Серед факторів, що найбільше впливають на формування національної свідомості учнів, важливе місце посідають гуманітарні предмети і насамперед історія України. У ході її вивчення формується історична свідомість людини, що є чи не найвизначальнішою складовою національної свідомості.

Курс історії України покликаний донести до свідомості учнів розуміння того, що український народ сформувався історично, має свою самобутню культуру, свою державність, пройшов складний трагічний і героїчний шлях боротьби за рідну землю. У процесі отримання знань про свою Батьківщину, її минуле, про визначних людей, народні традиції та ідеали формуються історична память, патріотизм і громадянська позиція підростаючого покоління..

Славну і героїчну сторінку історії України становить національно-визвольна боротьба українського народу 19171921 рр., яка є найвизначнішим етапом у тривалих змаганнях за утвердження української державності.

Надзвичайна важливість цього періоду пояснюється тим, що між 19171921 рр. і сучасністю можна віднайти чимало аналогій. У процесі складних проблем державотворення нині доводиться вирішувати завдання, багато в чому подібні до тих, що мали місце в 19171921 рр. Уже неповний перелік їх, а саме: створення національної за формою і полі-етнічної за складом армії, налагодження взаємовигідних відносин з іншими державами, становлення демократичного суспільства з багатопартійною системою і встановлення законності підштовхує до аналітичних роздумів прямих аналогій між тією і нашою добою

Нинішня суспільно-політична ситуація містить цілу низку старих глибинних українських проблем, закорінених у той час і нерозвязаних досі.

Створення сучасної Української держави має спиратись і на історичний досвід державотворення 1917-1921рр., на аналіз помилок та прорахунків, допущених під час визвольної боротьби, на діяльність окремих видатних діячів, наприклад Миколи Міхновського. Цей досвід має слугувати реалізації, використанню будь-яких альтернатив, спроможних якнайкраще і в найкоротший термін привести до прогресу і національного піднесення в нашій державі.

Під час вивчення означеного періоду національно-визвольних змагань 1917-1921рр. слід звернути увагу на такі моменти.

Перше, в ці роки відбувалося національне відродження українства як Великої Нації. Провідна верства та й широкі народні маси розуміли, що українська революція має свої завдання, відмінні від завдань московської революції. До цього прийшло також багато московських генералів, серед яких О. Греків, М. КапустянськИй, Є. Пєшковський, М. Омелянович-Павленко, В. Петрів, О. Сальський, В. Тютюнник, М. Юнаків, М. Білинський, М. Острогадський, В. Савченко-Більський, С. Шрамко та інші, котрі чесно і віддано служили Україні, стали славою і гордістю її збройних сил. Коли в листопаді 1917р. С. Петлюра віддав наказ про створення Українського фронту, вояки-українці, залишаючи позиції на інших фронтах, кидаючи залогову службу в містах Росії, пробивалися на Україну.

Національно-суспільному усвідомленню сприяла безкомпромісна збройна боротьба проти численних ворогів. У ній загартувалася воля нашої нації до самостійності, національної незалежності. В боротьбі народ дозрівав до державності.

Друге, необхідно домагатись усвідомлення школярами суті національно-визвольної боротьби українського народу 1917 1921 рр., яка внаслідок національно-культурного пробудження на початку XX ст., посилила змагання народу за своє самоутвердження. Перша світова війна загострила міжнаціональні стосунки, поставила українське питання у площину практичного вирішення. В Україні набувають сили процеси з ознаками державотворення, виразником яких стала Центральна Рада. На передові позиції суспільного життя виходять представники українства.

Проте більшовицька Росія, не рахуючись з прагне?/p>