Формування iсторичноi свiдомостi учнiв
Информация - Педагогика
Другие материалы по предмету Педагогика
сторii. За допомогою слова вчитель органiзовуСФ засвоСФння знань учнями, формування в них практичних умiнь i навичок. Викладаючи новий матерiал, вiн спонукаСФ учнiв до роздумiв над ним.
Пiдручник як важливий засiб навчання iсторii у школi слугуСФ учневi для вiдновлення в памятi, повторення та закрiплення знань, здобутих на уроцi, виконання домашнього завдання, повторення пройденого матерiалу.
Спецiальнi технiчнi засоби навчання (ТЗН) - необхiдний чинник засвоСФння знань. До них належать: дидактична технiка (кiно-, дiапроектори, телевiзори, вiдеомагнiтофони, електрофони), аудiовiзуальнi засоби; екраннi посiбники статичноi проекцii (дiафiльми, дiапозитиви, транспаранти, дидактичнi матерiали для епiпроекцii), окремi посiбники динамiчноi проекцii (кiнофiльми, кiнофрагменти та iн), фонопосiбники (грам - i магнiтофоннi записи), вiдеозаписи, радiо - i телевiзiйнi передачi.
Ефективному використанню засобiв навчання сприяСФ кабiнетна система навчання, що передбачаСФ проведення занять з усiх предметiв у навчальних кабiнетах, обладнаних посiбниками, лiтературою, дидактичними матерiалами, технiчними засобами, а також позаурочних занять. Така система сприяСФ швидкому "проникненню" учнiв у предмет, що вивчаСФться на уроцi; створюСФ кращi можливостi для використання наочностi, ТЗН та умови для цiкавоi органiзацii позаурочноi роботи з предмета i позакласноi виховноi роботи з учнями. Щоправда, вона створюСФ i певнi проблеми, повязанi з труднощами у складаннi розкладу занять, пiдтриманнi санiтарного стану в класi; зайвi пересування в коридорах.
Подiл засобiв навчання на однорiднi групи спрямований на полегшення й удосконалення роботи вчителя, вiн покликаний допомогти йому уникнути випадкового вiдбору й застосування наочних засобiв у процесi навчання. Класифiкацiя наочних засобiв цiСФi групи дозволяСФ визначити дидактичнi особливостi засобiв i на цiй основi полiпшити змiст та наслiдки iх використання.
На сьогоднi iснуСФ кiлька класифiкацiй наочних засобiв, в основi яких лежать рiзнi критерii. Традицiйно до умовно-графiчноi наочностi вiдносили карти й картосхеми. Головний критерiй вiдбору наочних засобiв для уроку - його характеристика через призму вирiшення дидактичних завдань.
Таким чином, класифiкацiя наочних засобiв за дидактичною метою маСФ складатися з чотирьох груп наочних засобiв:
iлюстративнi наочнi засоби, що вiдповiдають на питання тАЬякий? тАЭ i показують зовнiшнi ознаки iсторичних явищ;
картографiчнi, що вiдповiдають на питання тАЬде? тАЭ i показують просторову локалiзацiю iсторичних явищ;
креслярськi (умовно-графiчнi), що вiдповiдають на питання тАЬяк? тАЭ i показують внутрiшнi ознаки та взаСФмозвязки iсторичних явищ;
комбiнованi, що поСФднують можливостi попереднiх груп.
Група умовно-графiчних засобiв наочностi маСФ важливе значення в системi викладання iсторii: допомагаСФ аналiзувати й узагальнювати iсторичнi явища, засвоювати iх iстотнi ознаки та взаСФмозвязки, схему причин, наслiдкiв, особливостей, взаСФмозалежностей, iСФрархii. Тобто дана група наочних засобiв повинна вiдповiдати на питання тАЬяк? тАЭ, пояснюючи особливостi iсторичного розвитку.
Креслярську групу наочних засобiв можна подiлити на ряд пiдгруп на основi зовнiшнiх ознак. Але оскiльки зовнiшнi ознаки засобiв умовно-графiчноi наочностi впливають на можливiсть внутрiшнього навантаження, можна вважати, що класифiкацiя враховуСФ i дидактичну мету. Отже, до креслярських засобiв належать: а) графiки, що показують еволюцiю кiлькiсних чи якiсних показникiв у часовому просторi; б) дiаграми, що порiвнюють кiлькiснi чи якiснi показники певного iсторичного явища; в) хронологiчнi стрiчки, що показують розвиток певного явища в часовому просторi, близькi до графiкiв; г) схеми, якi вiдображають iсторичну дiйснiсть за допомогою умовних знакiв - геометричних фiгур, символiв, написiв, взаСФмного розташування, лiнiй чи стрiлок; ТС) таблицi, що являють собою згрупування якихось обСФктiв чи явищ, якi графiчно представленi в найкращому для сприйняття порядку; д) педагогiчний малюнок (опорнi схеми), що являють собою складне поСФднання рiзних пiдгруп креслярських наочних засобiв для комплексного сприйняття й вiдтворення навчального матерiалу.
Список використаноi лiтератури
- Бабанов К. Методика викладання iсторii: традицii та iнновацii/ К. Баханов // РЖсторiя в школах Украiни. - 2002. - № 6. - С.9-12;
- Бирзул О. Реалiзацiя форм та методiв розвивального навчання на уроках iсторii в системi особистiсно-орiСФнтованоi освiти // РЖсторiя Украiни. - 2005. - N42 (11 листопада). - С.9-15;
- Демиденко Т. Удосконалення змiсту i методiв викладання шкiльних iсторичних диiиплiн // РЖсторiя Украiни. - 2001. - № 41 (Листопад). - С.3;
- Комаров В. До питання про систему методiв навчання iсторii в школi // РЖсторiя в школах Украiни. - 2003. - N5. - С.26-29;
- Кравченко Д.Г. РЖсторична свiдомiсть: поняття та структура // Актуальнi фiлософськi та культурологiчнi проблеми сучасностi. Збiрник наукових праць. Випуск 11. - Киiв, 2003. - С.307-316;
- Кравченко Д.Г. РЖсторична освiта в школi: проблеми оновлення // Вища освiта Украiни. Теоретичний i науково-методичний часопис. - К.: РЖнститут вищоi освiти АПН Украiни, №2 (12). - 2004. - С.59-65;
- Методика викладання iсторii в школi: Вказiвки до вивчення диiиплiни студентам РЖV курсу, спецiальнiсть "iсторiя" / Укладач Терно С.О. - Запорiжжя: ЗНУ, 2005. - 21 с.;
- Удод О. Дидактика iсторii: яким маСФ бути унiверсальний пiдручник з украiнс