Фондова бiржа в украiнi проблеми та перспективи розвитку
Информация - Менеджмент
Другие материалы по предмету Менеджмент
?у мережу фiлiй, як то УФБ та Украiнська мiжбанкiвська валютна бiржа (УМВБ). Як видно з табл. 1, у 1997 р. найбiльша кiлькiсть акцiй була запропонована до продажу на УФБ, хоча за часткою проданих акцiй УФБ поступилась УМВБ та Донецькiй фондовiй бiржi (ДФБ): 19,1% проти 32% та 19,4% вiдповiдно. Ця тенденцiя збереглась i протягом 1998 -1999 рр. з тiСФю лиш рiзницею, що в 1998 р. найбiльша частка проданих акцiй порiвняно до виставлених на продаж була в Позабiржовiй фондовiй торговельнiй системi (37,7%), ДФБ (18,3) та Киiвськiй мiжнароднiй фондовiй бiржi (КМФБ) (15,1), а в 1999 р. на ДФБ (75,3) та УМВБ (45,7%). Кращi результати щодо продажу пакетiв акцiй ВАТ, що приватизуються, на тiй чи iншiй бiржi пояснюються як кiлькiсними, так i якiсними характеристиками запропонованих акцiй. Результати продажу не залежать вiд бiрж, оскiльки рiвень iх роботи як торговельних майданчикiв СФ приблизно однаковим. Слiд зазначити, що подальший розвиток мережi фiлiй фондових бiрж дасть змогу залучити бiльшу кiлькiсть iнвесторiв у регiонах за мiiерозташуван-ням пiдприСФмств, що приватизуються.
Вiдсоток реалiзацii запропонованих до продажу акцiй був найбiльшим у 1995 р. - 98,5% (табл. 5). До продажу була запропонована незначна кiлькiсть пакетiв акцiй, оскiльки цей напрям приватизацii тiльки розпочинався i недостатньо була вiдпрацьована як технологiя бiржових торгiв, так i нормативна база, яка ii мала регламентувати. Це був зовсiм новий i невiдомий спосiб продажу, який виявився достатньо вдалим. За результатами продажу було отримано 1,85 млн грн. Спiввiдношення середньоi цiни продажу однiСФi акцii до ii середньоi номiнальноi вартостi становило 4,66. Це свiдчить про лiквiднiсть виставлених на продаж пакетiв акцiй. Якщо врахувати, що стартова цiна акцii визначалася на рiвнi ii номiнальноi вартостi, то майже всi акцii були проданi з перевищенням стартовоi цiни бiльш як у 4,5 раза.
Найменше було запропоновано пакетiв акцiй розмiром до 1 % вiд статутного фонду (СФ) - 2, найбiльше розмiром вiд 10 до 25% вiд СФ - 19 (табл.6). Серед галузей виробництва найбiльше було запропоновано пакетiв акцiй будiвельних пiдприСФмств-12, пiдприСФмств машинобудування - 11 та пiдприСФмств легкоi промисловостi - 6 (табл.7). Найбiльш вдалими можна вважати бiржовi, контракти з продажу акцiй ВАТ Украiнськi пуховi вироби (коефiцiСФнт перевищення стартовоi цiни становить 37,7), ВАТ Чорткiв-ська кондитерська фабрика (12,8), ВАТ Киiвська швейна фiрма Ластiвка (9), ВАТ Укррiчфлот (9).
У 1996 р. кiлькiсть пакетiв акцiй, якi були запропонованi до продажу на фондових бiржах, збiльшилася до 315. Це зразу вплинуло на спiввiдношення мiж проданими i запропонованими пакетами. Якщо частка проданих пакетiв вiдносно запропонованих до продажу становила 87,6%, то частка проданих акцiй становила лише 33% (див. табл. 5). Тобто найменше було реалiзовано пакетiв акцiй розмiром вiд 25 до 50% та бiльш як 50% вiд СФ (табл.5). Серед галузей виробництва лiдерство по кiлькостi запропонованих до продажу пакетiв акцiй знову ж таки утримували пiдприСФмства машинобудування i металообробки та будiвельнi пiдприСФмства (табл.8). Це пояснюСФться тим, що процес корпоратизацii, який розпочався в 1993 р., найбiльше охопив цi галузi промисловостi. Повнiстю були реалiзованi пакети акцiй пiдприСФмств хiмiчноi, нафтохiмiчноi, харчовоi промисловостi, а також науковоi сфери. Продаж акцiй проводився на УФБ та КМФБ. Порiвняно до номiнальноi вартостi найдорожче були проданi акцii ВАТ Туристичний комплекс Нацiоналi (у 98 разiв), ВАТ Друкарня iм. Шухевича (у 80 разiв), ВАТ Луганський електроапаратний завод (у 40 разiв), ВАТ Хiмнафтомашпроект (у 32 рази), ВАТ Киiвський центральний унiвермаг (у 29 разiв). Але частка цих пакетiв акцiй у проданих СФ незначною i тому за 1996 р. спiввiдношення вартостi укладених бiржових контрактiв до iх номiнальноi вартостi дорiвнюСФ лише 1,37.
1996 рiк ще був роком переважно сертифiкатноi приватизацii. Але в регiонах зростала потреба в торговельних майданчиках для проведення грошовоi приватизацii. Значно зросла кiлькiсть пiдприСФмств, акцii яких не були реалiзованi на сертифiкатних аукцiонах i не могли далi продаватися на них, оскiльки вичерпали дозволений нормативними документами кiлькiсний ресурс виставлення на сертифiкатний аукцiон. РЖ в 1997 р. почали функцiонувати УМВБ, ДФБ та ПФТС. Кiлькiсть запропонованих до продажу пакетiв акцiй зросла бiльше нiж у 2 рази, i 64,6% з них були реалiзованi. Оскiльки найбiльше було продано пакетiв акцiй розмiром менше нiж 1% вiд СФ (221), то частка проданих акцiй до виставлених до продажу становила лише 21,2% (табл. 7). Найменше було реалiзовано пакетiв акцiй розмiром понад 50% вiд СФ-2, або 22,2%. Менше половини вiд запропонованих було продано пакетiв акцiй розмiром вiд 25 до 50% вiд СФ. Найбiльше, як i в попереднi роки, було запропоновано акцiй пiдприСФмств машинобудування i металообробки, але вiдсоток проданих зменшився з 90 до 63,8% (табл. 8). Повнiстю реалiзовано акцii пiдприСФмств паливноi галузi, найменше (40%) медичноi промисловостi. Найбiльш вдалi бiржовi контракти з продажу акцiй по ВАТ НД1 Кондицiонер (коефiцiСФнт перевищення стартовоi цiни становив 28,7), ВАТ Миколаiвський рiчковий порт (15,7), ВАТ РЖндекс (14,5), ВАТ Львiвська товарно-сировинна фiрма Львiвресурси (12).
На первинному ринку цiнних паперiв пiдприСФмств, що приватизуються, виникала ситуацiя, коли акцii вже не могли продаватися за приватизацiйнi папери i не користувалися попитом на фондових бiржах за грошовi кошти. Приватизацiя таких пiдприСФмств затягувала