Фiнансовий менеджмент пiдприСФмницьких структур i його розвиток в Украiнi
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
й обСФктивною стаСФ потреба у довгостроковому фiнансовому плануваннi та прогнозуваннi, використаннi нових фiнансових iнструментiв та важелiв, розумiннi механiзму мiжнародних фiнансiв, розробцi спецiальних iнформацiйних систем пiдтримки фiнансових рiшень.
Вiдповiдно, в усьому свiтi розширюСФться предмет та ускладнюСФться iнструментарiй сучасного фiнансового менеджменту з урахуванням вимог нового етапу економiчного розвитку. На змiну функцiональному пiдходу, за якого увага окремих фiнансових менеджерiв концентрувалась на удосконаленнi процесу виконання окремих управлiнських функцiй (планування, органiзацiя, мотивацiя i контроль) вiдповiдно до прийнятоi на фiрмi спецiалiзацii та органiзацiйноi структури управлiння, приходить системний пiдхiд, за якого ситуацiя оцiнюСФться комплексно i всебiчно аналiзуСФться вплив альтернативних фiнансових рiшень на стан фiнансовоi рiвноваги економiчного субСФкта в короткостроковому i довгостроковому перiодах.
Якiсна змiна предмету дослiдження i пiдходiв до реалiзацii фiнансового менеджменту в свiтовому масштабi не могла не вплинути на процес його формування в Украiнi та iнших краiнах СНД. При цьому обСФктивна необхiднiсть застосування методiв i принципiв фiнансового менеджменту у вiтчизнянiй господарськiй практицi глибоко повязана з ходом розбудови ринковоi економiки i розширенням самостiйностi субСФктiв господарювання на мiкрорiвнi.
Залежно вiд спiввiдношення в процесi управлiння фiрмою свiтового досвiду та нацiональноi специфiки в економiчнiй лiтературi видiляють три основнi концепцii, а саме:
- концепцiю копiювання захiдноi теорii менеджменту,
- концепцiю адаптацii захiдноi теорii менеджменту,
- концепцiю створення вiтчизняноi теорii менеджменту.
Враховуючи основний змiст цих концепцiй, слiд зазначити, що жодна з них не СФ унiверсальною. Так, незважаючи на значну ефективнiсть захiдних моделей управлiння фiнансами iх не можна повнiстю копiювати, враховуючи специфiку формування вiтчизняного ринку, нестабiльне законодавство, особливостi оподаткування, бухгалтерського облiку та звiтностi.
З цих позицiй бiльш логiчно пiд час управлiння фiнансами застосовувати в комплексi концепцii адаптацii захiдноi теорii i створення вiтчизняноi теорii менеджменту i при цьому використовувати захiдний досвiд фiнансового менеджменту лише в тiй частинi, яка може виявитися корисною в специфiчних умовах украiнськоi економiки.
Аналiз розвитку вiтчизняного фiнансового менеджменту даСФ змогу зробити висновок, що на початковому етапi його становлення головною особою в органiзацii фiнансiв бiльшостi пiдприСФмств, особливо малих i середнiх, СФ головний бухгалтер, до функцiй якого належать збiр та обробка первинноi фiнансовоi iнформацii, облiк витрат, обТСрунтування цiн на продукцiю, прийняття рiшень щодо доцiльностi кредитування, органiзацiя взаСФмовiдносин з кредиторами та дебiторами, органами фiнансового та податкового контролю.
На великих корпоратизованих пiдприСФмствах в мiру ускладнення управлiнських завдань вiдбуваСФться поступальний розвиток фiнансового менеджменту в напрямку видiлення його окремих функцiй (планування, органiзацiя, мотивацiя i контроль) i створення спецiалiзованих фiнансових служб. Тобто мова вже йде про функцiональний пiдхiд до управлiння фiнансами з використанням загальних стандартизованих фiнансових методiв, процедур i технологiй. Вiдповiдно, на цiй стадii пiдвищуСФться роль фiнансового директора як координатора дiяльностi окремих фiнансових пiдроздiлiв пiдприСФмства.
Враховуючи нестабiльнiсть розвитку вiтчизняноi економiки, основний акцент пiд час розробки теорii та практики управлiння фiнансами робиться на особливостях антикризового менеджменту, методах пiдтримки фiнансовоi стiйкостi, обТСрунтуваннi фiнансових рiшень в умовах iнфляцii.
Водночас, з розвитком вiтчизняного фiнансового менеджменту все бiльше уваги придiляСФться пошуку шляхiв ефективного використання обмежених фiнансових ресурсiв, обТСрунтуванню напрямкiв iнвестування коштiв в активи з найвищим доходом за мiнiмального рiвня ризику, виявленню альтернативних можливостей формування i розподiлу фiнансових ресурсiв, збалансуванню джерел фiнансування бiзнесу вiдповiдно до обраних прiоритетiв дiяльностi, вибору оптимальних схем розподiлу прибутку.
РЖ, як свiдчить досвiд роботи вiтчизняних пiдприСФмств, тi субСФкти господарювання, якi активно використовують новi фiнансовi iнструменти та важелi у довгостроковому фiнансовому плануваннi й активно впроваджують спецiальнi iнформацiйнi системи пiдтримки фiнансових рiшень, змогли вчасно переорiСФнтуватися на стратегiю i тактику виживання, адекватну принципово новим умовам роботи в ринковому середовищi.
В умовах посилення ринковоi конкуренцii, постiйноi змiни зовнiшнiх та внутрiшнiх чинникiв на вiтчизняних пiдприСФмствах у найближчому майбутньому утвердиться системний пiдхiд до управлiння фiнансами. Зазначений пiдхiд полягаСФ у врахуваннi взаСФмодii окремих структурно-функцiональних елементiв фiнансовоi системи, всiх ii рiвнiв i пiдсистем з метою отримання загального (системного) ефекту вiд управлiнських рiшень.
Як показуСФ практичний досвiд, покращити кiнцевий результат фiнансово-господарськоi дiяльностi пiдприСФмств вдасться завдяки формуванню комплексу взаСФмоповязаних управлiнських завдань, використанню системи фiнансових методiв i важелiв, цiлеспрямованому i к?/p>